Рішення

від 22.09.2014 по справі 922/3811/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р.Справа № 922/3811/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Відділ освіти Борівської РДА Харківської області, смт. Борова про стягнення коштів за участю сторін :

позивача - Гур*єв В.М.

відповідач - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2014 року до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" та просить стягнути з Відділу освіти Борівського районної державної адміністрації 3363,44 грн. суму грн. основного боргу. 36,27 грн. збитки від інфляції , 3 % річних - 10,80 грн., 1827 грн. та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 590617 від 17.03.2014 року в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за надані послуги.

Відповідач проти заявлених вимог не заперечує посилаючись на недостатність бюджетного фінансування з державного бюджету.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника Відповідача за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

17 березня 2014 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (Позивач) та Відділом освіти Борівської районної державної адміністрації Харківської області (надалі - Відповідач) був укладений договір №592500052 про надання послуг електрозв'язку. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до розділу 1 спірного договору, Позивач зобов'язувався надавати Відповідачеві послуги електрозв'язку, перераховані в додатку №1 до основного договору, і безоплатні послуги, перераховані в додатку №2 до основного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.4.5. даного договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць повинні були бути проведені Відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були надані відповідні послуги за спірним договором на суму 3363,44 гривень за період з квітня по липень 2014 року, що підтверджується відповідними рахунками (а. с. 21-24), виставлених до сплати Відповідачу. Але останній частково розраховувався з Позивачем та не оплатив відповідні послуги на суму 3363,44 гривень.

16.07.2014 року відповідач надіслав на адресу позивача гарантійного листа за № 04-16/790 про погашення заборгованості до 31.07.2014 року. ( а.с.29)

На час розгляду справи, відповідачем не сплачено суму основного боргу 3363,44 грн. яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 10,80 гривень суми 3% річних, інфляційні втрати -36,27 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки Позивача, перевіривши періоди нарахування останнім вищевказаних сум пені та 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірними, та відповідають нормам чинного законодавства , а тому підлягають стягненню у повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 527, 530, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі .

Стягнути з Відділу освіти Борівської районної державної адміністрації Харківської області ( Харківська обл, Борівський район, смт.Борова, вул.Леніна,1 п/р 35415011002322 в ГУДКСУ в Харківській області МФО 851011, код ЄДРПОУ 02146423) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 25614660, п/р 26009442935 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) суму основного боргу 3363,44 грн., 10,80 гривень суми 3% річних, 36,27 грн. інфляційних втрат та 1827 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.09.2014 р.

Суддя Л.С. Лаврова