Ухвала

від 10.09.2014 по справі 815/1841/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1841/14

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника відповідача Яковенко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» про вжиття заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2014 року Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» (далі - ТОВ «Завод залізобетонних виробів») про вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, 5-та Лінія, будинок 13, шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт), приміщень, будівель та їх знеструмлення з опечатуванням (опломбуванням) пристроїв відключення джерел електропостачання (електромереж, електроприладів, електропристроїв, обладнання та установок) до повного усунення усіх порушень вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, виявлених в Акті перевірки від 21 березня 2014 року №130; допуск постанови до негайного виконання.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами планової перевірки ТОВ «Завод залізобетонних виробів» з питань дотримання (виконання) законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту складено акт перевірки від 21 березня 2014 року №130, у якому зафіксовані численні порушення відповідачем Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту. На час розгляду справи частину вказаних порушень відповідачем усунуто, проте залишилось 5 порушень, які не усунуті та, як вказує позивач, створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Враховуючи зазначене та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, позивач вважає, що є підстави для повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року позов Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області задоволено у повному обсязі. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» (код ЄДРПОУ 22465981, м. Одеса, 2-й Лиманчик, 5-та Лінія, будинок 13) у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» за адресою: м. Одеса, 2-й Лиманчик, 5-та Лінія, будинок 13, шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт), приміщень, будівель та їх знеструмлення з опечатуванням (опломбуванням) пристроїв відключення джерел електропостачання (електромереж, електроприладів, електропристроїв, обладнання та установок) до повного усунення усіх порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, вказаних в Акті перевірки від 21 березня 2014 року №130.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника відповідача Яковенко Л.С., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

У період з 12 березня 2014 року по 21 березня 2014 року на підставі Наказу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області «Про здійснення перевірок у І-му кварталі 2014 року» від 16 грудня 2013 року №423 та посвідчення на проведення перевірки від 27 лютого 2014 року №144, посадовими особами позивача проведено планову перевірку ТОВ «Завод залізобетонних виробів» з питань додержання (виконання) законодавства з питань пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Перевірка проводилась у присутності уповноважених осіб суб'єкта господарювання - директора ТОВ «Завод залізобетонних виробів» - Касім О.Б. та інженера з охорони праці ТОВ «Завод залізобетонних виробів» - Дейдиш А.С.

Повідомлення про проведення планової перевірки отримала відповідальна за пожежну безпеку заводу - Дейдиш А.С. 25 лютого 2014 року, про що свідчить відмітка та підпис зазначеної особи у повідомленні (а.с. 26).

За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки від 21 березня 2014 року №130, яким зафіксовано 27 виявлених під час перевірки порушень (а.с. 28-35).

Судом першої інстанції враховано, що за час розгляду даної справи відповідачем усунуто значну частину вказаних порушень, що підтверджується також наданими до суду матеріалами.

Однак, надавши уточнений адміністративний позов, позивач вказує, що відповідачем не усунуто ще 5 (п'ять) порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

1) адміністративні, побутові, виробничі, складські та здані в оренду приміщення не обладнані установкою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуації людей;

2) для всіх будівель та приміщень виробничого та складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони;

3) відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

4) відсутній інформаційно-довідковий куточок щодо дій персоналу об'єкта у разі виникнення надзвичайних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті;

5) працюючий персонал не забезпечений відповідно до встановлених вимог засобами радіаційного та хімічного захисту.

Задовольняючи позовні вимоги Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до п. 6.1.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МНС України 19.10.2004 №126, будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися установками пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до чинних нормативно-правових актів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду.

Апаратура й обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників, мати сертифікат якості і бути без дефектів.

Всі установки мають бути справними і утримуватися в постійній готовності для виконання завдань, що стоять перед ними. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Організації, що здійснюють технічне обслуговування установок, є відповідальними у випадку, якщо установки не спрацювали і не виконали свого призначення з вини цієї організації.

Організації, які здійснюють технічне обслуговування, монтаж та наладку установок, повинні мати ліцензію на право виконання цих робіт (п. 6.1.3 Правил пожежної безпеки в Україні).

При цьому, абзацом 1 пункту 1 Правил пожежної безпеки в Україні визначено, що Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

З огляду на зазначене суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що будівлі та приміщення ТОВ «Завод залізобетонних виробів» повинні бути обладнані установками пожежної сигналізації.

ТОВ «Завод залізобетонних виробів» є підприємством з високим ступенем ризику. Відповідач не заперечував той факту, що пожежна сигналізація на заводі не обладнана. Отже, вказане порушення відповідачем не усунуто та Завод залізобетонних виробів не обладнаний установкою пожежної сигналізації, що є порушенням вимог пожежної безпеки.

Оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення роботи позивача.

Також судом першої інстанції вірно з'ясовано невиконання останнього пункту порушень, а саме незабезпечення персоналу засобами радіаційного та хімічного захисту відповідно до вимог Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року №1200.

Водночас, господарська діяльність ТОВ «Завод залізобетонних виробів» має високий ступень ризику у сфері техногенної та пожежної безпеки, відтак ймовірність виникнення аварійних ситуацій є високою, тому забезпечення працівник засобами радіаційного та хімічного захисту є необхідною.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не у повному обсязі усунуто порушення вимог законодавства з питань пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Колегія суддів враховує посилання апеляційної скарги на те, що відповідач виконав вимогу позивача про установлення захисту будівель, споруд та зовнішніх установок заводу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів згідно п. 5.1.35 Правил пожежної безпеки в Україні, оскільки на а.с. 142-165 містяться документи, підтверджуючи виправлення зазначеного пункту порушень.

Проте, апеляційний суд вважає, що зазначена обставина не може слугувати підставою для відмови у задоволенні вимог позивача, оскільки інші порушення правил пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту відповідачем до цього часу не усунені.

Так, відповідно до п. 3 Положення «Про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, одним з основних завдань Державної служби України з надзвичайних ситуацій є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно з пп. 57 п. 4 вказаного Положення, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2)порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічно відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Оскільки подальша експлуатація Заводу залізобетонних виробів без усунення виявлених порушень може призвести до виникнення аварійних ситуацій та несе загрозу життю та здоров'ю людей, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи усе викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 183-2, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов