Рішення

від 17.09.2014 по справі 910/14000/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2014 р.Справа № 910/14000/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Сабріз", м. Київ до ТОВ "Укр Спец Трейд ТДС", м. Харків про стягнення 57802,40 грн. за участю представників:

позивача - Бовтуненко М.А. за довіреністю № б/н від 10.12.2014 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сабріз" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Спец Трейд ТДС" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 57802,40 грн., яка виникла у відповідача за договором дистрибьюції № 61 від 31.12.2012 р.

Ухвалою суду по справі від 24.07.2014 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.08.2014 р. о 10:40.

11.08.2014 р. судом розгляд справи було відкладено на 17.09.2014 р. о 11:20.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 17.09.2014 р. за вх.№ Д601/14, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 17.09.2014 р. за вх. № 32277, надав письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 10.09.2014 р. за вх. № 31093, надав заяву про визнання позову, яка судом долучена до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір дистрибьюції № 61 від 31.12.2012 р. (надалі - договір).

Відповідно до пункту 2.1. розділу 2 договору позивач зобов'язувався систематично доставляти та передавати у володіння відповідача для використання у підприємницькій діяльності товар, а покупець зобов'язувався приймати товар для подальшого оптового і роздрібного продажу споживачам, та сплачувати за нього постачальнику обумовлені договором кошти.

Пунктом 15.12. розділу 15 договору був встановлений обов'язок покупця сплачувати вибраний з відповідального зберігання товар шляхом перерахування його повної вартості платіжним дорученням на банківський рахунок позивача.

Згідно позову позивач вказував, що на виконання умов договору ним було передано, а відповідачем було прийнято товар за видатковими накладними.

Також, представником позивача були надані до суду письмові пояснення (вх. № 32277 від 17.09.2014 р.) в яких він вказував, що договір дистрибьюції № 61 від 31.12.2012 р. є єдиним договором укладеним між сторонами, а подані до суду накладні і документи відносяться безпосередньо до договору дистрибьюції № 61 від 31.12.2012 р.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором з 25 грудня 2013 року по 31 січня 2014 року складає 57802,40 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2014 р. та видатковими накладними № РН-0010434 від 25.12.2013 р. та № РН-0010435 від 25.12.2013 р.

За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 57802,40 грн.

При цьому, суд зазначає, що доказів сплати відповідачем позивачу суми заборгованості у розмірі 57802,40 грн. в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість в сумі 57802,40грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1827,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Спец Трейд ТДС" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199-Б, оф. 777, ідентифікаційний код 37188386, п/р № 26007962506996 ПАТ "ПУМБ" МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабріз" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 12-Б, ідентифікаційний код 37334135) заборгованість в сумі 57802,40 грн. та суму судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.09.2014 р.

Суддя Д.О. Доленчук