ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2014 р.Справа № 922/2931/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Дем'яновій Є.Є.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Мерефа до Приватного підприємства "Промислова українсько-національна компанія транспортування і реалізації", м. Харків про стягнення коштів в сумі 32724,16 грн. за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність;
від відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Мерефа звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Промислова українсько-національна компанія транспортування і реалізації" про стягнення суми матеріальних збитків в розмірі 32724,16 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором поставки № 22/05/001 від 22.05.2012 року щодо поставки попередньо оплаченої продукції.
Позивачем 08.09.2014 року через канцелярію суду надано заяву з розрахунком суми позову, в якій він просить суд стягнути з відповідача суму попередьої сплати в розмірі 30000,00 грн., пеню в розмірі 1500,00грн., інфляційних витрат в розмірі 1224,16 грн. та суму судового збору в розмірі 1827,00 грн.
Відповідач жодного разу в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Між Приватним підприємством "Промислова українсько-національна компанія транспортування і реалізації" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) 22.05.2012 року був укладений договір поставки № 22/05/001 (далі договір), за розділом першим якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію, а саме щебінь та відсів.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України. Постачання здійснюється за цінами, які узгоджені між сторонами на момент подачі заявки на відвантаження продукції покупцем.
Ціна продукції включає вартість продукції, вартість залізничного тарифу, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством (п.2.2. договору). Згідно з підпунктом 2.2.2. Кінцеву вартість продукції сторони приймають по видатковим накладним, які підписані обома сторонами. Сума договору складає - згідно заявок покупця (п.2.4. договору).
У відповідності до пункту 4.3 договору датою поставки продукції вважається дата відправлення цієї продукції, що підтверджується штампом станції відправлення на залізничній накладній на адресу одержувача, яка вказана в рознарядці покупця.
Розділом шостим договору сторони передбачили порядок розрахунків за цим договором, а саме: оплата продукції, що поставляється проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок постачальника.
У відповідності до пункту 8.3 договору постачальник за несвоєчасну передачу товару сплачує покупцю пеню в грошовому виразі у розмірі 0,1% вартості простроченого зобов'язання за кожен день прострочки, але не більше 5% від загальної вартості недопоставленого товару.
Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, попередньо сплативши вартість продукції, що підтверджується копіями платіжних доручень №2 від 21.01.2013 року на суму 15000,00грн. та №7 від 06.03.2013 року на суму 15000,00грн.
Між тим, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, поставку товару не здійснив.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи здійснення позивачем попередньої оплати товару, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30000,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, договором поставки не встановлений строк виконання зобов'язання. Позивач належних доказів звернення з вимогою до відповідача, як це встановлено нормами чинного законодавства, не надав, тому відповідач не може нести відповідальність за прострочення виконання зобов'язань.
З огляду на наведене, судом відхиляються як необгрунтовані доводи позивача щодо стягнення з відповідача суми пені та інфляційних витрат.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обгрунтованими частково.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Промислова українсько-національна компанія транспортування і реалізації" (код ЄДР 35349878, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 92-А, корпус Б, офіс 1010) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДР НОМЕР_1, АДРЕСА_1) суму попередньої оплати в розмірі 30000,00грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства "Промислова українсько-національна компанія транспортування і реалізації" (код ЄДР 35349878, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 92-А, корпус Б, офіс 1010) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДР НОМЕР_1, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 1674,80 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.09.2014 р.
Суддя М.В. Калантай
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2014 |
Оприлюднено | 25.09.2014 |
Номер документу | 40570637 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калантай М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні