Постанова

від 08.09.2014 по справі 804/12040/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2014 р. Справа № 804/12040/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Конєвої С.О. Щербак А.Ю. Корнєв Є.О. Тронько В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС ЛТД» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС ЛТД» звернулося з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить:

- визнати дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «КАЙРОС ЛТД» в АС «Податковий блок» на підставі акту перевірки №152/221/38106592 від 25.04.2014р. - протиправними;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в АС «Податковий блок» згідно задекларованих показників за період з листопада 2013р. по січень 2014р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 17.04.2014р. по 24.04.2014р. податковою інспекцією була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача за результатами якої було складено акт №152/221/38106592 від 25.04.2014р. за висновками якого встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій із платниками податків і зборів, які були задекларовані в податкових деклараціях з ПДВ за період з листопада 2013р. по січень 2014р. та на підставі вказаного акту податковою інспекцією було анульовано податковий кредит та зобов'язання підприємства, які ним були задекларовані у вищевказаний період. Позивач не погоджується з вищевказаними діями відповідача посилаючись на те, що перевірка проведена без наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України, відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право встановлення в актах перевірки висновків про нереальність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності, висновки податкового органу ґрунтуються лише на актах перевірок контрагентів позивача та інформація про внесення податковим органом змін до АС «Податковий блок» повинна відповідати дійсності, оскільки зазначена інформація може бути використана при перевірці ДПІ контрагента постачальника та покупця платника податків. При цьому, позивач вказує і на те, що податковим органом за результатами перевірки будь-якого податкового повідомлення-рішення не виносилось, а тому вважає, що у ДПІ не мало права на відповідні зміни в АС «Податковий блок», оскільки жодними нормативно-правовими актами не визначено право податкового органу на коригування показників податкової звітності платника податків без винесення податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, в усних поясненнях та у письмових запереченнях, наданих суду, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що позапланова виїзна перевірка позивача проводилась на підставі наказу №223 від 14.04.2014р. та направлення на перевірку №142 від 17.04.2014р., які були вручені головному бухгалтеру підприємства - Мірошник Н.О. 17.04.2014р., перевірка проводилась з 17.04.2014р. по 24.04.2014р. за результатами якої було складено акт від 25.04.2014р. за висновками якого було встановлено, що позивачем у листопаді-2013р.-січні 2014р. не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій постачальниками - позивачем - покупцями за листопад 2013р.-січень 2014р. Вказані висновки були зроблені на підставі актів перевірок контрагентів позивача, інформації, відображеній в автоматизованих системах державної податкової служби, а також у зв'язку з не наданням позивачем витребуваних податковою інспекцією документів на її запит. Щодо позовних вимог позивача про відновлення та відображення показників податкової звітності інформації, яка викладена в акті, то відповідач зазначає, що внесення до електронної бази даних податкової інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, передбачених ст. 74 ПК України та оцінка щодо проведення дій по опрацюванню податкової інформації отриманої в ході проведення перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, а тому, на думку представника відповідача, дії податкової інспекції щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки, в даному випадку, не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС ЛТД» зареєстроване 04.04.2012р. як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул.Радянська,буд. 47А, перебуває на обліку в Новомосковській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією виписки з ЄДРПОУ від 04.04.2012р., копією статуту позивача та даними, наведеними в акті від 25.04.2014р., які не оспорюються сторонами(а.с.7, 64-72).

У період з 17.04.2014р. по 24.04.2014р. Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі наказу №223 від 14.04.2014р., направлення №142 від 17.04.2014р. відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з контрагентами: ТОВ «Гатіора» за січень 2014р., ТОВ «Континентмаш» за листопад 2013р. -грудень 2013р., січень 2014р. за результатами якої був складений акт №152/221/38106592 віл 25.04.2014р. (а.с.6-63

За висновками вказаного акту перевірки податковою інспекцією встановлено, що ТОВ «КАЙРОС ЛТД» за листопад-грудень 2013р., січень 2014р. не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій постачальники - ТОВ «КАЙРОС ЛТД» - покупці за листопад-грудень 2013р., січень 2014р. не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту в зв'язку з наведеним вище; перевіркою позивача встановлено відсутність операцій, що підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України за січень 2014р. (а.с.63).

На підставі вищевказаного акту, податковою інспекцією в подальшому було здійснено коригування показників податкової звітності позивача по податковому кредиту та податкових зобов'язаннях в АС «Податковий блок» за листопад-грудень 2013р., січень 2014р., що підтверджується відповідними витягами з відповідної бази даних, яка на вимогу суду надана відповідачем (а.с.81-87).

Позивач оспорює дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності, відображених позивачем у податкових деклараціях на підставі акту перевірки від 25.04.2014р. без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення та узгодження його у встановленому законодавством порядку.

Заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми чинного податкового законодавства України у сукупності з наданими суду доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступних обставин.

Щодо позовних вимог позивача про визнання дій протиправними з приводу коригування відповідачем показників податкової звітності позивача за період -листопад-грудень 2013р., січень 2014р. на підставі акту перевірки від 25.04.2014р., задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд виходить з наступного.

При вирішенні питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктами 1,2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено у Рішенні Конституційного Суду від 01.12.2004р. № 18-рп/2004р.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до норм Податкового кодексу України.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової служби України.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266, який втратив чинність на підставі наказу №165 від 14.06.2013р.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012р. № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком контролюючого (податкового) органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в автоматизованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком №5, і повинні їм відповідати.

Як встановлено у ході судового розгляду справи, підтверджено і представником відповідача в судовому засіданні, а також підтверджено і витягом з бази даних АС «Податковий блок» за період - листопад-грудень 2013р., січень 2014р., відповідачем було здійснено коригування показників податкової звітності позивача за вказаний вище період, які були позивачем відображені у поданих ним податкових деклараціях з ПДВ на підставі акту від 25.04.2014р. без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення (а.с.81-92).

В той же час, норми ст. 86 Податкового кодексу України передбачають, що після складання акту перевірки, який фіксує порушення вимог чинного податкового законодавства платником податку, обов'язок контролюючого органу щодо складання за наслідками такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Так, представником відповідача у судовому засіданні підтверджений факт того, що будь-якого податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки від 25.04.2014р. контролюючим органом не приймалося.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в автоматизованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), є порушенням норм ст.86 Податкового кодексу України і порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

У зв'язку з наведеним, підлягають і задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на додану вартість позивача за період - листопад 2013р. - січень 2014р., які були позивачем відображені самостійно у податкових деклараціях з ПДВ за вказаний період.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в ході судового розгляду справи не зміг надати жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій щодо коригування в АС «Податковий блок» податкового кредиту та податкових зобов'язань задекларованих позивачем у листопаді 2013р. - січні 2014р. показників податкової звітності у деклараціях з ПДВ без прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 25.04.2014р.

При цьому, суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що внесення до електронної бази даних податкової інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, передбачених ст. 74 ПК України та оцінка таких дій податкового органу по опрацюванню податкової інформації отриманої в ході проведення перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, а тому дії податкової інспекції щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки, в даному випадку, не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків, з огляду на те, що за нормами чинного податкового законодавства України, зокрема і ст. 74 ПК України, внесення інформації про результати проведених перевірок не передбачають коригування саме податковим органом показників податкової звітності позивача, які ним самостійно задекларовані у податкових деклараціях з ПДВ, з урахуванням того, що відповідачем не надано доказів такого, що внесення інформації про проведення перевірки позивача не потягло за собою відповідних змін показників податкової звітності, задекларованих позивачем, а навпаки, відповідач надав докази, які свідчать, що внесення такої інформації спричинило зміну (коригування) показників податкової звітності позивача, яка була відображена позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за спірний період саме за результатами внесення податковим органом інформації про проведення перевірки позивача, що свідчить про порушенням податковим органом вимог ст. 49, 50,54,74,86 ПК України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладеного, з урахуванням ч.3 ст. 2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що вказані вище дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії податкової інспекції слід визнати протиправними, зобов'язавши, при цьому, відповідача вчинити дії щодо відновлення в АС «Податковий блок» показників податкової звітності податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за період - листопад - грудень 2013р., січень 2014р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Виходячи з норм ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи, що позивачем при поданні позову за квитанцією №4 від 04.08.2014р. сплачено судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп.(а.с.2), то зазначені судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС ЛТД» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкового кредиту та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС ЛТД» за листопад 2013р. - січень 2014р. в АС «Податковий блок» на підставі акту перевірки №152/221/38106592 від 25.04.2014р. - протиправними.

Зобов'язати Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС ЛТД» в АС «Податковий блок» згідно задекларованих показників за період з листопада 2013р. по січень 2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС ЛТД» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, буд. 47А код ЄДРПОУ 38106592) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп.( сімдесят три грн. 08 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 15.09.2014р.

Суддя С.О. Конєва