Рішення

від 17.09.2014 по справі 916/3203/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2014 р.Справа № 916/3203/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

від позивача: Щапова О.А. за довіреністю № 10 від 14.01.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3203/14:

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "ЗАВОД МЕТИЗ";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія Сервіс Груп";

про стягнення 46600,1 грн.

в с т а н о в и в :

Товариство з додатковою відповідальністю „Завод Метиз" (далі - Позивач) звернулось із даним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Стратегія Сервіс Груп" (далі - Відповідач) посилаючись на наступне.

15 квітня 2014 р. між сторонами у справі укладений договір № 056/Р, за яким Позивач 29 квітня 2104р. по накладній № 00878 від 29.04.2014 р. та довіреності до неї № 5 від 29.04.2014 р. відвантажив відповідачеві товару на загальну суму 40 992,26 грн.

Відповідно до п.3.2 Договору розрахунок за продукцію здійснюється протягом 20 банківських днів, тобто до 31.05.2014 р. Дотеперішнього часу відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворився борг у вказаній сумі.

На підставі п. 4.2 Договору відповідачеві на вказану суму боргу нараховано пені в сумі 1508,61 грн. за період з 31.05.2014 р. по 04.08.2014 р.

Крім того, на вказану суму основного боргу, відповідачеві на підставі п.4.3 Договору нарахован штраф в сумі 4099,23 грн. в розмір 10% від вартості товару за прострочення оплати товару більше ніж 20 календарних днів.

На підставі викладеного та керуючись приписами ст. ст. 526, 530, 692 ЦК України позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в засідання суду (з двох, що відбулись) не з'вився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення у справі), відзив на позов не надав. Тому справа розглянута за приписами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У відповідності до ст. 629 зазначеного кодексу Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Як випливає з матеріалів справи, приведені позивачем обставини повністю підверджуються наявними у справі доказами - вказаним договором, накладною, довіреністю, розрахунком сум стягнення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум стягнення, суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Доказів сплати боргу відповідачем не надано. Відтак, позов підлягає задоволенню повністю.

Посилання позивача на вказані норми ЦК України суд вважає правильним.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "ЗАВОД МЕТИЗ" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратегія Сервіс Груп" (65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, буд. 27, офіс 20, код ЄДРПОУ 37421163) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЗАВОД МЕТИЗ" (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, буд. 99, код ЄДРПОУ 02969248) суму основного боргу в розмірі 40 992 (сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 26 грн., пені в сумі 1508 (одна тисяча п'ятсот вісім) грн. 61 коп., штраф в сумі 4099 (чотири тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 23 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2014р.

Суддя М.І. Никифорчук