Рішення

від 20.08.2014 по справі 903/603/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 903/603/14 20.08.14

За позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

До Приватного підприємства "Волиньінвестбуд"

Про стягнення 68 000 грн. штрафу та пені

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Новицький М.З. - представник (дов. № б/н від 18.08.2014)

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Позивач - Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернувся з позовом до Приватного підприємства "Волиньінвестбуд" про стягнення 68 000 грн., з них 34 000,00 грн. штрафу, 34 000 грн. - пені.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.01.2014 року №1 у справі №03-1/44-13 визнано, що ПП "Волиньінвестбуд" вчинило порушення, передбачене п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення торгів, за зазначене порушення на підприємство згідно абз.2 ч.2 ст.52 даного закону було накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішення про накладення штрафу отримано відповідачем 20.01.2014 року, отже штраф підлягав сплаті до 20.03.2014 року.

Частиною 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Ухвала про порушення провадження у справі від 26.06.2014 року направлена відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві, а саме м.Луцьк, вул.Винниченка, 65 повернулась з відміткою відділення зв'язку "відсутня фірма".

Згідно витягу з ЄДРПОУ представленого позивачем станом на 07.07.2014 року відповідач - ПП "Волиньінвестбуд" ідентифікаційний код 35867828 зареєстрований за адресою м.Київ, Шевченківський р-н., вул.Обсерваторна, буд.23.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.07.2014 справу №903/603/14 за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача - Приватного підприємства "Волиньінвестбуд" про стягнення штрафу у розмірі 34 000 грн. та пені за прострочення сплати штрафу у розмірі 34 000 грн. на (29) аркушах, направити для розгляду за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 18.07.2014 суддя Прокопенко Л.В. прийняла справу до свого провадження та призначила розгляд справи на 20.08.2014.

11.08.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

В судове засідання 20.08.2014 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 20.08.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час проведення судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином.

В судовому засіданні 20.08.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням позивача від 14.01.2014 № 1 визнано дії відповідача, у вигляді вчинення анти конкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів порушенням законодавства передбаченого пунктом 1 ст. 50 та пунктом 4 частини другої ст.. 6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", в зв'язку з чим на відповідача накладено штраф в розмірі 34 000 грн.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Комітету та стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Як вбачається з матеріалів справи Рішення Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України направлено листом від 15.01.2014 № 01/35-58-03.

Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 05433404, копію рішення відповідач отримав 20.01.2014.

Враховуючи викладене, строк сплати штрафу закінчився 20.03.2014.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення34 000 грн. пені, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 34000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Судом встановлено, що пеню позивачем нараховано відповідно до чинного законодавства, за таких обставин, розмір пені підлягає стягненню.

Відповідачем не надано суду доказів оплати штрафу та пені.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ч. 4 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Волиньінвестбуд" ( 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, код ЄДРПОУ 35867828) штраф у розмірі 34 000 ( тридцять чотири тисячі) грн. та пеню у розмірі 34 000 ( тридцять чотири тисячі) грн.. та зарахувати зазначену суму до загального фонду державного бюджету на рахунок територіального органу Державного казначейства за місцем знаходження платника податків, за кодом економічної класифікації доходів (КЕКД) 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції " (символ звітності 106)

3 Стягнути з Приватного підприємства "Волиньінвестбуд" ( 04053, м. Київ, вул.. Обсерваторна, буд. 23, код ЄДРПОУ 35867828) в доход Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн..

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.08.2014.

Суддя Л.В.Прокопенко