Рішення

від 17.09.2014 по справі 920/1156/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.2014 Справа № 920/1156/14

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1156/14

за позовом - Охтирського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми,

до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Охтирський хлібокомбінат», м. Охтирка Сумської області,

про стягнення 61581,10 грн.,

за участю представників:

прокурора - Кулинич Л.С.,

позивача - не з'явився,

відповідача - Погорєлова О.В.

В судовому засіданні, розпочатому 21.08.2014 року, оголошувались перерви до 10 год. 00 хв. 03.09.2014 року та до 10 год. 00 хв. 17.09.2014 року.

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача в доход місцевого бюджету м. Охтирка збитки, заподіяні наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в сумі 61581,10 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на необґрунтованість розрахунку розміру відшкодування збитків, оскільки він здійснений всупереч вимогам пунктів 2.2, 3.6, 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за № 48/16064 (далі - Методика), а відтак необґрунтованими є позовні вимоги прокурора.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора ґрунтуються на тому, що інспекторами позивача при проведенні перевірки у лютому 2014 року (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.02 - 19.02.2014 р., а.с. 11-12) виявлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 23.09.2013 року здійснюються відповідачем без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У вищезгаданому акті перевірки від 07.02 - 19.02.2014 р., зокрема, зазначено, що статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) складається розрахунковим методом. Документи, які б дали можливість провести аналіз статистичної звітності 2-ТП (повітря) та встановити її достовірність в ході перевірки не були надані.

Незважаючи на те, що достовірність статистичної звітності інспектори позивача при перевірці не встановили, після проведення перевірки та складання акту перевірки позивачем були проведені «орієнтовні розрахунки шкоди, яка заподіяна державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з урахуванням викидів пилу деревини та без урахування пилу деревини», про що зазначено позивачем в листі від 05.03.2014 року № 624/02-16 «Щодо проведення перевірки ПАТ «Охтирський хлібокомбінат» Охтирському міжрайонному прокурору (а.с. 17-18).

До своєї позовної заяви Охтирський міжрайонний прокурор додав другий варіант «орієнтовного розрахунку» розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ПАТ «Охтирський хлібокомбінат» внаслідок роботи підприємства без дозволу на викиди в період з 01.10.2013 року по 01.01.2014 року (IV квартал 2013 року) (без урахування викиду пилу деревини) (а.с. 13-16).

Розрахунок виконаний лише на підставі даних статистичної звітності 2-ТП (повітря) за 2013 рік, за І квартал 2013 року, ІІ квартал 2013 року та ІІІ квартал 2013 року, копії яких разом з розрахунками були надіслані прокурору позивачем з листом від 05.03.2014 року № 624/02-16, які в свою чергу подані прокурором суду з позовною заявою в обґрунтування «орієнтовного розрахунку» розміру відшкодування збитків за період з 01.10.2013 р. по 01.01.2014 р. (IV квартал 2013 року), які прокурор просить стягнути з відповідача в доход місцевого бюджету м. Охтирка в сумі 61581,10 грн.

В розрахунку зазначено (а.с. 13), що розрахунок збитків провадиться згідно Методики (розділ 4, п. 4.1) за формулою 12: З = m i х 1.1П х Аі х Кт х Кзі , де З - розмір збитків, грн.; m i - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т тощо.

Однак, для проведення не «орієнтовних розрахунків», які проведені позивачем у даному випадку, а розрахунку розміру збитків, згідно Методики (розділ 4, п. 4.1) за формулою 12, необхідною передумовою є здійснення розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, згідно тієї ж Методики (розділ 3, п.п. 3.6, 3.7, 3.11), оскільки першою (визначальною) складовою формули 12 Методики (розділ 4, п. 4.1) є m i - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т.

Згідно п. 3.6 Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формулою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Разом з цим, пунктом 3.7 Методики передбачено, що за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою

10: m i = 3,6 х 10 -6 х рВі х qv х T.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, розрахунок розміру відшкодування збитків, лист позивача від 05.03.2014 року № 624/02-16 «Щодо проведення перевірки ПАТ «Охтирський хлібокомбінат», пояснення позивача по справі від 11.09.2014 р. б/н, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди, всупереч вимогам пунктів 2.2, 3.6, 3.7 Методики, позивачем не виконувався взагалі, а до розрахунку збитків, проведеного позивачем за формулою 12 (розділ 4, п. 4.1 Методики) замість належним чином розрахованої, згідно п.п. 3.6, 3.7 Методики, маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в якості достовірного значення m i (маси і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т) позивачем внесені довільні (не підтверджені жодним доказом та не розраховані належним чином, згідно п.п. 3.6, 3.7 Методики) значення m i пилу борошна, m i пилу абразивно-металічного, m i спирту етилового, m i уайт-спіріту, m i оксиду вуглецю, m i ацетальдегіду, m i ксилолу, m i метану тощо.

В самому розрахунку позивач зазначив, що розрахунок розміру відшкодування збитків за період з 01.10.2013 р. по 01.01.2014 р. (IV квартал 2013 року) виконаний згідно даних статистичної звітності 2-ТП (повітря) за 2013 рік, І квартал 2013 р., ІІ квартал 2013 р., ІІІ квартал 2013 р. і до свого листа прокурору від 05.03.2014 року № 624/02-16 з двома варіантами розрахунку розміру відшкодування збитків за IV квартал позивач додав лише копії статзвітності 2-ТП (повітря) за 2013 рік, І квартал 2013 р., ІІ квартал 2013 р., ІІІ квартал 2013 р.

Прокурор до свого позову також додав лише копії вищезгаданих документів, отриманих від позивача з листом від 05.03.2014 року № 624/02-16 та безпосередньо оригінал цього листа (а.с. 17, 18).

Вищезгадані докази свідчать про те, що розрахунок розміру відшкодування збитків за IV квартал 2013 року (період з 01.10.2013 р. по 01.01.2013 р.) позивачем здійснений навіть без використання даних державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря) за IV квартал 2013 року (про них не зазначено ні в самому розрахунку, ні в листі позивача прокурору від 05.03.2014 р. № 624/02-16, ні в позові прокурора і їх не подано суду ні прокурором, ні позивачем), а також без розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, як того вимагають пункти 3.6 та 3.7 Методики.

Згідно п. 3.6 Методики, позивач зобов'язаний був здійснити розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря (за наявності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини) за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання, а саме: 1) у матеріалах документації стаціонарних джерел викидів; 2) у технологічних регламентах виробництва; 3) у режимних картах роботи паливовикористовувального обладнання; 4) у питомих викидах (показниках емісії) та 5) у даних державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря).

Тобто, позивач, згідно п. 3.6 Методики мав здійснити розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря за параметрами джерела викиду, зафіксованими у п'яти, зазначених у цьому пункті Методики, джерелах фіксації даних.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взагалі не здійснював розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, згідно п. 3.6 Методики, і фактично не використав для визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря жодного з п'яти джерел фіксації даних параметрів джерела викиду (джерела утворення) забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що підтверджується самим позивачем у листі прокурору від 05.03.2014 р. № 624/02-16 та у поясненнях по справі від 11.09.2014 р. б/н.

Зокрема, в листі позивача прокурору від 05.03.2014 р. № 624/02-16 зазначено: «Документи, які б дали можливість провести аналіз статистичної звітності 2-ТП (повітря) та встановити її достовірність в ході перевірки (07.02-19.02.2014 р.) не були надані, термін по виконанню припису по наданню підтверджуючих документів, які б свідчили про достовірність складання звітності 2-ТП (повітря), ще не минув (10.03.2014 р.). в зв'язку з вищевикладеним інспекцією проведені орієнтовні розрахунки шкоди , яка заподіяна державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з урахуванням викидів пилу деревини та без урахування пилу деревини.».

Тобто, позивач, надсилаючи прокурору матеріали які стали підставою для пред'явлення останнім позовної заяви, що розглядається господарським судом у даній справі, сам визнав, що не здійснював обґрунтованого розрахунку розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ПАТ «Охтирський хлібокомбінат» внаслідок роботи підприємства без дозволу на викиди в період з 01.10.2013 р. по 01.01.2014 р. (IV квартал 2013 року), згідно пункту 4.1 Методики, оскільки не мав відповідної документації відповідача, на підставі якої мав би можливість здійснити розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря (m i ), що є складовою формули 12 (п. 4.1 розділу 4 Методики), для здійснення розрахунку розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Позивач у згаданому листі прокурору зазначив, що ним проведені лише «орієнтовні розрахунки шкоди , яка заподіяна державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», а такі «орієнтовні розрахунки», здійснені позивачем всупереч порядку, встановленому чинним законодавством України (Методикою), не можуть бути правомірною підставою для обґрунтування (визначення) розміру збитків (шкоди), що має доводитися позивачем та у даному випадку прокурором (ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України).

Яким чином визначається маса наднормативного викиду забруднюючої речовини за відсутності відповідної документації, передбачено пунктом 3.7 Методики, про що зазначено вище. Проте, позивач не здійснив розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини ні згідно пункту 3.6, ні згідно пункту 3.7 Методики.

У своїх письмових поясненнях по справі від 11.09.2014 року б/н позивач процитував пункт 3.6 Методики, яким передбачено здійснення розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини за параметрами джерела викиду, зафіксованими у п'яти джерелах фіксації даних, але поряд з цим пояснює, що в проведеному розрахунку (мається на увазі не розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини, згідно пункту 3.6 або 3.7 Методики, оскільки такий не здійснювався, а розрахунок розміру відшкодування збитків, проведений начебто згідно пункту 4.1 розділу 4 Методики) зазначається, що він виконаний згідно даних статистичної звітності 2-ТП (повітря) та даних звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відповідача за IV квартал 2013 року.

Вищезгадане пояснення підтверджує порушення позивачем вимог Методики (п.п. 3.6, 3.7 і, відповідно, п. 4.1 Методики), оскільки розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини взагалі не здійснювався, а до розрахунку розміру збитків, здійсненого позивачем за формулою 12 (пункт 4.1 розділу 4 Методики), позивач замість достовірно визначеної розрахунком, відповідно вимог п.п. 3.6, 3.7 Методики, маси забруднюючої речовини, включив довільні значення маси забруднюючої речовини, які не підтверджуються жодним наявним у справі документом.

В самому розрахунку позивач зазначив, що він виконаний не згідно даних статистичної звітності 2-ТП (повітря) за IV квартал 2013 року, а згідно даних статзвітності 2-ТП (повітря) за 2013 р., за І квартал 2013 р., за ІІ квартал 2013 р. та за ІІІ квартал 2013 р., що суперечить вищезгаданому поясненню позивача від 11.09.2014 року б/н.

Даних звіту з інвентаризації викидів (копія звіту) позивач не надав ні прокурору, ні суду, а зі змісту листа позивача від 05.03.2014 року № 624/02-16 прокурору вбачається, що позивач при здійсненні «орієнтовних розрахунків» шкоди використовував лише статистичну звітність відповідача за 2013 рік, за І квартал 2013 р., за ІІ квартал 2013 р. та за ІІІ квартал 2013 р., а «документи, які б дали можливість провести аналіз статистичної звітності 2-ТП (повітря) та встановити її достовірність в ході перевірки (07.02-19.02.2014 р.) не були надані… В зв'язку з вищевикладеним інспекцією проведені орієнтовні розрахунки шкоди…».

Крім того, безпосередньо в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.02-19.02.2014 року (а.с. 11-12) інспекторами позивача зазначено: «Статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) складається розрахунковим методом . За 2009 рік загальний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря склав 17,978 т, за І квартал 2013 р. - 9,0 т. документи, які б дали можливість провести аналіз статистичної звітності 2-ТП (повітря) та встановити її достовірність в ході перевірки не були надані».

Таким чином, актом перевірки від 07.02-19.02.2014 року, складеним інспекторами позивача, безумовно підтверджується факт недостовірності, внесених до розрахунку розміру відшкодування збитків, даних щодо маси забруднюючих речовин, що викинуті в атмосферне повітря, а відтак і факт недостовірності розрахунку розміру відшкодування збитків вцілому.

Слід також зазначити, що пунктом 3.11 Методики передбачено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, встановлення якого необхідне для правильного розрахунку розміру збитків, визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

В акті перевірки від 07.02-19.02.2014 р. не вказано час роботи джерела викиду забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, що потягло за собою неможливість здійснення розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря у порядку, визначеному пунктом 3.7 Методики.

До того ж, моментом виявлення порушення у даному випадку є 16.10.2014 року, згідно акту перевірки від 16.10.-05.11.2013 року (а.с. 69-74), що визнається позивачем у його запереченнях на відзив (а.с. 66-68).

За таких обставин необґрунтованим та здійсненим всупереч порядку, визначеному Методикою (зокрема, пунктом 3.11), є розрахунок відшкодування збитків (а.с. 13-16), здійснений позивачем за період з 01.10.2013 р. по 01.01.2014 р.

При цьому, згідно пояснень по справі від 11.09.2014 року б/н позивача, здійснення розрахунку за період з 16.10.2013 р. по 01.01.2014 року є технічно неможливим у даному випадку для позивача, оскільки в основу розрахунку ним бралась статистична звітність за квартал вцілому.

Таке пояснення позивача ще раз підтверджує факт порушення позивачем порядку розрахунку, визначеного Методикою (п.п. 2.2, 3.6, 3.7, 3.11).

Статтею 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом .

Частиною четвертою статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Оскільки розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ПАТ «Охтирський хлібокомбінат» внаслідок роботи підприємства без дозволу на викиди в період з 01.10.2013 р. по 01.01.2014 р. (IV квартал 2013 р.) здійснений позивачем з грубим порушенням приписів Методики, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача в доход місцевого бюджету м. Охтирки збитків в сумі 61581,10 грн. є безпідставними, необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, а тому з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету судовий збір в сумі 1827,00 грн., оскільки він не був сплачений з позовної заяви прокурора у даній справі у зв'язку зі звільненням прокурора від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції в Сумській області (40000, а/с 1 ВПЗ Суми, ідентифікаційний код 37970834) в доход державного бюджету м. Суми (отримувач коштів УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача 37970593, код банку отримувача МФО 837013, рахунок отримувача 31218206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в сумі 1827,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.09.2014 року

Суддя П.І. Левченко