Ухвала

від 07.08.2014 по справі 872/15166/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2014 рокусправа № 811/284/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі № 811/284/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Спецзовнішкомплект" (далі-позивач, ПП "Спецзовнішкомплект") звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач) ( правонаступником є Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області) від 14.01.2013р.: № 0003282300, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 992498,82грн. та №0003272300, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1541448 грн..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі № 811/284/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги скарги зводяться до того, що судом фактично досліджувалися обставини та встановлювалися факти, що не мають значення для вирішення спору. Позивачем надано достатньо доказів на спростування доводів та протиправних висновків податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного з ТОВ «КТЛ 2008». Реальність господарських операцій підтверджена первинними документами, копії яких містяться у справі. Належно оформленими первинними документами позивач підтвердив своє право на формування податкового кредиту в період, що перевірявся відповідачем, по операціям з вказаним контрагентом. Висновки суду першої інстанції, зроблені з урахуванням перевірок контрагентів по ланцюгу постачання, без урахування відсутності доказів вини саме позивача в порушенні вимог діючого податкового законодавства.

В судовому засіданні представники позивача долучили до матеріалів справи додаткові докази, підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача. Зазначив, що між позивачем та ТОВ "КТЛ 2008" мав місце правочин, який вчинений без мети реального настання, оскільки ТОВ "КТЛ 2008" не мало реальних можливостей (відсутність найманих працівників, приміщень, автомобілів тощо) здійснити поставку насіння соняшнику. Прохав залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями податкового органу з 03.12.12 р. по 05.12.12р. було проведено документальну перевірку позивача, про що складено акт від 12.12.2012 р. №432/2200/23222306 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Спецзовнішкомплект" код за ЄДРПОУ23222306) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ПП "КТЛ 2008 (код за ЄД?РПОУ 35986360) з 01.01.2012 по 28.02.2012".

За висновками перевіряючих, позивачем порушено:

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині завищення сум податкового кредиту за січень 2012 р. в сумі 269683 грн., у т.ч. суми ПДВ, що надає право формування податкового кредиту в сумі 184004,96 грн. та суми ПДВ, що не надає право формування податкового кредиту в сумі 85678,38 грн., та за лютий 2012 р. в сумі 700075 грн., у т.ч. суми ПДВ, що надає право формування податкового кредиту в сумі 477660,92 грн., та суми ПДВ, що не надає право формування податкового кредиту в сумі 222413,69 грн.;

- п.138.1, п.138.2 ст. 138, пп..139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у перевіряємий період на загальну суму 1027632 грн., у т.ч. за 1 квартал 2012 р. в сумі 1027632 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення- рішення від 14.01.2013 р.:

- №0003282300, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 992498,82 грн., у тому числі за основним платежем - 661665,88грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 330832,94 грн.;

- №0003272300, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1541448 грн., у тому числі за основним платежем - 1027632 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 513816 грн..

Скасування зазначених податкових повідомлень-рішень і є предметом адміністративного позову позивача.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що у зв'язку з не підтвердженням фактичного постачання ПП «КТЛ 2008» позивачеві товарів, є безпідставним формування останнім витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних та доказів часткової оплати вартості товарів. Суд встановив, що позивач та його контрагент ставили за мету не виконання договору, а формально складання необхідних для отримання податкової вигоди документів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав договір купівлі-продажу №23/12-11 від 23 грудня 2011 р., згідно якого Продавець (ПП "КТЛ-2008") зобов'язується реалізувати і передати окремими партіями сільськогосподарську продукцію-насіння соняшника, українського походження, врожаю 2011р.. За умовами договору, Продавець гарантує, що сільгосппродукція (насіння соняшнику 2011 р. врожаю) набуті безпосередньо у сільгоспвиробника.

По фактам поставки насіння соняшника ПП "КТЛ 2008" виписало видаткові накладні та податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Як на доказ транспортування отриманого насіння соняшника позивачем надані копії товарно-транспортних накладних.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Візуально належно створені у відповідності до вимог законодавства первинні документи не можуть бути вищими за суть господарської операції. Тобто, сама по собі наявність податкових накладних та інших документів не може бути підставою для формування витрат та податкового кредиту.

За правовою позицією Верховного Суду України, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Суд першої інстанції ретельно перевірив факти та відомості, викладені у первинних документах, наданих позивачем на спростування доводів податкового органу, викладених у акті перевірки, і дійшов висновку про суперечність інформації в документах фактичним обставинам, а тому, цілком обґрунтовано не прийняв їх у якості належних доказів у справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, що відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Оскільки порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з ПП "КТЛ 2008" у січні - лютому 2012 року знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи, суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі позивача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі № 811/284/13-а - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.08.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак