Постанова

від 21.08.2014 по справі 872/14211/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2014 рокусправа № 804/7876/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 804/7876/13-а за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року було частково задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова» (далі позивач), визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби (далі відповідач, СДПІ), які були вчинені під час проведення перевірки підприємства з 24.12.2012р. по 15.01.2013р.; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.02.2013р. №0000031400 та № 0000041400; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.04.2013р. №0000421402 . В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач (правонаступником якого є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

Позивач постанову суду в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог не оскаржив.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, зазначивши, що висновки, викладені в акті перевірки щодо виявлених порушень є обґрунтованими та законодавчо мотивованими. Прийняті податкові повідомлення рішення відповідають нормам чинного податкового законодавства і підстави для їх скасування у суду були відсутні. До того ж, ні позивач у своєму позові, ні суд першої інстанції у постанові не обґрунтували які саме дії відповідача під час проведення перевірки є протиправними, та які законні підстави для визнання таких дій протиправними.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача. В судовому засіданні представник позивача зазначив, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, і прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні. Вважає, що наданими доказами, спростовано висновки податкового органу щодо наявних порушень норм податкового законодавства.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. М.О. Макарова» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при фінансово - господарських взаємовідносинах у грудні 2010 року з ПП «А-ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 37212675), у липні 2010 року з TOB «Металургійна регіональна мережа» (код ЄДРПОУ 36960851), у листопаді 2009 року з TOB «Светотехніка - Херсон» (код 32021854), у листопаді, грудні 2010 року з TOB «ВКП Омега-Спектр» (код 37211582), у листопаді 2010 року з ПП «Мірсан-сервіс» (код 34774172), у жовтні 2009 року з TOB НВП «Ременергосервіс» (код 34499029), у червні 2010 року з TOB «Восток Інвест Метал» (код 35413267), у серпні 2010 року з TOB «Санриз» (код 34665082), у жовтні, листопаді, грудні 2010 року з TOB «Веста Дніпро» (код 36366187), у жовтні 2010 року з ПП «Модус-плюс» (код 36496370), у жовтні 2010 року, квітні 2011 року з TOB «Ева-Дніпро» (код 35544098), у грудні 2010 року з TOB «АПК «Співдружність» (код 37148610), у червні-липні 2010 року з TOB «Бренд строй» (код 36165567), у листопаді 2010 року з TOB «Юніфест - Девелопмент» (код 35543665), у липні 2010 року з ПП «Сталь-маш» (код 35681524), у липні 2010 року з TOB «Антраль» (код 36201112), у вересні, грудні, липні 2009 року з ПП «Сервіс транс - Н -08» (код 35950329), у жовтні 2009 року з ПП «Універсал Н» (код 34052444), у липні 2009 року з ПП «Спецпромтехніка» (код 33704722), у березні 2008 року ПП «Славутич-Сігма Н» (код 33286827).

За результатами перевірки складений Акт № 41/14-0/14308368 від 22.01.2013 р., в якому зафіксовані виявлені порушення:

- п.п.4.1.6 п.4.1, ст.4. п.п.5.3.9 п.5.3, п.п. 5.2.1, п.5.2, п.5.1 статті 5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), з врахуванням п.1.32 ст. 1 Закону №334, п.9.1, 9.2 ст.9 Закону №996, 138.2, п.п.138.8.5 п. 138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст.93, ч.1,5 ст. 203, ч.1,2 ст.215 та ч.2 ст.207, ч. 1 ст.216, ст.228, ст.662, 655 та 656 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV, із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 3026658,61 грн., в тому числі: за 2008 рік на суму 5591,12 грн., за 2009 рік на суму 135 770,01 грн., в тому числі: І кв 2009 року - 154,17 грн., півр 2009 року - 308,34 грн., III квартали 2009 року - 462,51 грн., за 2010 рік на суму 2 764 368.73 грн., в тому числі: І кв 2010 року - 154,17 грн., півр 2010 року - 104 678,53 грн., III квартали 2010 року-545 955,03 грн., за 2011 рік на суму 120 741,46 грн., в тому числі: І кв 2011 року -92 254,17 гри., II кв 2011 року - 28 362,43 грн., ІІ-ІІІ кв 2011 року - 28 424,86 грн., 1I-IV кв 2011 року - 28 487,29 грн., за 9 місяців 2012 року на суму 187.29 грн., в тому числі: І кв 2012 року - 62.43 грн. півр 2012 року - 124.86 грн.

- п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3271,0 грн., в тому числі за жовтень 2010 року на суму 3271,00 грн., завищення залишку від'ємного значення що включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд.24 Декларації з ПДВ) за листопад 2012 року на загальну суму 244771,00 грн., у тому числі за рахунок завищення залишку від'ємного значення що включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд.24 Декларації з ПДВ) за липень 2009 року в сумі 13686,00 грн., за жовтень 2009 року в сумі 1189,00 грн., за листопад 2009 року в сумі 6242,00 грн., за грудень 2009 року в сумі 1841,00 грн., за січень 2010 року в сумі 1075,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 18827,00 грн., за вересень 2010 року в сумі 18732,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 146468,00 грн., за січень 2011 року в сумі 36711,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000031400 від 07.02.2013 р., №0000041400 від 07.02.2013 р., № 0000071400 від 07.02.2013 р., № 0000421402 від 24.04.2013 р..

Не погоджуючись з висновками перевірки, позивач 19.02.2013 р. направив на адресу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків скаргу №157/118.

24.04.2013р. позивач отримав рішення про результати розгляду скарги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 18.04.2013р. №745210/10-233, яким було скасовано податкове повідомлення - рішення від 07.02.2013р. №00000714 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 5591,12грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 07.02.2013р. №0000071400 та податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби від 07.02.2013р. №0000031400, №0000041400, залишені без змін.

25.04.2013 р. позивач направив на адресу Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби №№0000031400, №0000041400, 000071400 від 07.02.2013р. та на рішення про результати розгляду скарги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 18.04.2013 р. 745210/10-233.

28.05.2013р. позивачу надійшло рішення про результати розгляду скарги Міністерства доходів і зборів України від 20.05.2013р. №3014/6/99-99-10-01-15, яким було відмовлено в задоволенні скарги.

Вважаючи дії посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки протиправними, а прийняті на підставі акта перевірки податкові повідомлення-рішення незаконними, позивач звернувся до суду з відповідними позовом та просив скасувати зазначені рішення відповідача.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, та скасовуючи податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.02.2013р. №0000031400 та № 0000041400; податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013р. №0000421402, з висновками якого в цій частині погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Так, судом встановлено, що у перевіряємому періоді Позивач мав господарські відносини з ПП «А-ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 37212675), TOB «Металургійна регіональна мережа» (код ЄДРПОУ 36960851), TOB «Светотехніка - Херсон» (код 32021854), TOB «ВКП Омега-Спектр» (код 37211582), ПП «Мірсан-сервіс» (код 34774172), TOB НВП «Ременергосервіс» (код 34499029), TOB «Восток Інвест Метал» (код 35413267), TOB «Санриз» (код 34665082), TOB «Веста Дніпро» (код 36366187), ПП «Модус-плюс» (код 36496370), TOB «Ева-Дніпро» (код 35544098), TOB «АПК «Співдружність» (код 37148610), TOB «Бренд строй» (код 36165567), TOB «Юніфест - Девелопмент» (код 35543665), ПП «Сталь-маш» (код 35681524), TOB «Антраль» (код 36201112), ПП «Сервіс транс - Н -08» (код 35950329), ПП «Універсал Н» (код 34052444), ПП «Спецпромтехніка» (код 33704722), ПП «Славутич - Сігма Н» (код 33286827).

Між позивачем та вказаними контрагентами укладалися наступні договори: договір поставки від 24.06.2010 р. №24/06-10, договір поставки від 15.07.2010 р. №1507.10, договір поставки від 03.11.2009 р. №714- р/132; договір поставки від 06.07.2010 р. №545/131; договір підряду від 16.06.2010р. №195/68; договір поставки від 26.11.2010 р. №515-11; договір підряду від 15.06.2010 р. №195/67/127; договір №0415-01 186/355 від 15.04.2010 р., договір підряду №244-09 від 01.12.2010 р.; договір поставки №176-09 від 25.10.2010 р., договір на виконання робіт №25-06 від 25.06.2010р., договір №0110/2010 від 01.10.2010р., договір 3223/31 від 16.02.2010р..

На підтвердження виконання цих договорів позивачем в повному обсязі було надано податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому - передачі виконаних робіт за січень 2010 року з ПП «А-ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 37212675), за липень 2010 року з TOB «Металургійна регіональна мережа» (код 36960851), за листопад 2009 року з TOB «Светотехніка - Херсон» (код 32021854), за листопад, грудень 2010 року з TOB «ВКП Омега-Спектр» (код 37211582), за листопад 2010 року з ПП «Мірсан-сервіс» (код 34774172), за жовтень 2009 року з ТОВ НВП «Ременергосервіс» (код 34499029), за червень 2010 року з TOB «Восток Інвест Метал» (код 35413267), за серпень 2010 року з TOB «Санриз» (код 34665082), за жовтень, листопад, гругень 2010 року з TOB «Веста Дніпро» (код 36366187), у за жовтень 2010 року з ПП «Модус- плюс» (код 36496370), у жовтні 2010 року, квітні 2011 року з TOB «Ева-Дніпро» (код 35544098), грудень 2010 року з TOB «АПК «Співдружність» (код 37148610), за червень-липень 2010р.: з TOB «Бренд строй» (код 36165567), за листопад 2010 року з TOB «Юніфест - Девелопмент» (код 35543665), за липень 2010 року з ПП «Сталь-маш» (код 35681524), за липень 2010 року з TOB «Антраль» (код 36201112), за вересень, грудень, липень 2009 року з ПП «Сервіс транс - Н -08» (код 35950329), за жовтень 2009 року з ПП «Універсал Н» (код 34052444), за липень 2009 року з ПП «Спецпромтехніка» (код 33704722), за березень 2008 року ПП «Славутич - Сігма Н» (код 33286827).

Зазначені документи досліджувались та використовувались і під час проведення перевірки.

В ході перевірки податковим органом було зроблено висновок, що правочини між постачальниками та позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків, є нікчемними, і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Суд першої інстанції, спростовуючи такі висновки відповідача, цілком обґрунтовано зазначив, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення правочинів вимог, встановлених ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Колегія суддів звертає увагу, що господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивачем були наданні первинні документи, що підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій. За вказаними вище договорами було придбано товари, послуги, що використовувалися позивачем відповідно до основної діяльності підприємства.

Відповідачем же, в свою чергу, не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угод недійсними суду надано також не було. Висновки ж акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладання позивачем не реальних угод, а тому можливо стверджувати що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, що є неприпустимим.

Щодо порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

З позиції податкового органу, позивачем, в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, який проведено на підставі нікчемних правочинів.

В той же час, в акті перевірки, що став підставою для нарахування зобов'язань, не зазначено жодного порушення, допущеного позивачем. Фактично всі висновки будуються на виявлених порушеннях контрагентів, а не позивача, як платника податків.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент укладання договорів та формування зобов'язань), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідності п.п.5.3.9 п.5.3ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені, підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Зазначені висновки кореспондуються і з нормами Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р. (зокрема положеннями ст.ст. 138, 139,198 ПК України).

Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання послуг та господарською діяльністю позивача.

Позивач на підтвердження правомірності формування у перевіряємому періоді податкового кредиту та складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, надав первинні документи, що відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.198 Податкового кодексу України, а тому, такі документи підлягали обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку позивача.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання товару, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності настання правових наслідків по господарським операціям, зазначеним у акті перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).

В ході судового розгляду відповідачем не виконано такого обов'язку та не доведено правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та визнаючи протиправними дії відповідача, які були вчинені під час проведення перевірки підприємства позивача у період з 24.12.2012 по 15.01.13р., не конкретизував в чому саме полягали такі дії, та яким нормам права вони не відповідали.

Проведення виїзної документальної перевірки має на меті отримання від платника податків документів первинного бухгалтерського обліку відносно операцій, достовірність відображення в податковій декларації даних по яких викликала сумнів у контролюючого органу.

Відповідачем дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо підстав та порядку проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Сам же акт перевірки є лише носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. Питання щодо визначення грошового зобов'язання платників податків за результатами перевірок, відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у даному випадку у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку щодо протиправності дій відповідача під час проведення перевірки позивача.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції необхідно скасувати в частині визнання протиправними дій відповідача, які були вчинені під час проведення перевірки позивача, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В решті постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 804/7876/13-а - скасувати в частині визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, які були вчинені під час проведення перевірки Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова» з 24.12.2012 по 15.01.2013р., та прийняти нову постанову в цій частині.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, які були вчинені під час проведення перевірки Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова» з 24.12.2012 по 15.01.2013р. - відмовити.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 804/7876/13-а - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 01.09.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак