Рішення

від 23.09.2014 по справі 911/3373/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ 01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

---

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ Р І Ш Е Н Н Я "23" вересня 2014 р.                                                              Справа № 911/3373/14 за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕСТ», м. Донецьк, до відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні системи», м. Бориспіль, про          стягнення 97  946,93 грн.                                                                                           Суддя О.В. Конюх; представники сторін: від позивача:          не з'явився;                                        від відповідача:          не з'явився; СУТЬ СПОРУ: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕСТ», м. Київ, звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 24.06.2014р. №2406_01 до відповідача – приватного акціонерного товариства «Інженерні системи», м. Бориспіль, в якому просить суд стягнути з відповідача 97  946,93 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 03.06.2013р. №030613, з яких: 78  883,77 грн. основного боргу, пеня в сумі 7  605,24 грн., 3% річних в сумі 1  923,32 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 9  534,60 грн., та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1  958,94 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору купівлі-продажу від 03.06.2013р. №030613 поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних на загальну суму 156  333,77 грн., проте, в порушення умов договору, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 78  883,77 грн. Крім того, позивач стверджує, що у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 7  605,24 грн., 3% річних в сумі 1  923,32 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 9  534,60 грн. Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/3373/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 09.09.2014р. Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2014р. розгляд справи було відкладено на 23.09.2014р. Позивач та відповідач своїх представників у судові засідання 09.09.2014р. та 23.09.2014р. не направили, вимоги ухвал суду від 08.08.2014р. та від 09.09.2014р. не виконали, витребувані документи не подали та про причини нез'явлення суд належним чином не повідомили. Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами. Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕСТ», м. Донецьк (далі по тексту – ТОВ «Компанія ЕСТ»), до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні системи», м. Бориспіль (далі по тексту – ТОВ «Інженерні системи»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд ВСТАНОВИВ: відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України). Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 03.06.2013р. між ТОВ «Компанія ЕСТ» (продавець) та ТОВ «Інженерні системи» (покупець) Договір купівлі-продажу (далі – Договір), згідно якого продавець зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму відповідно до умов цього Договору. Відповідно до умов Договору: -          ціна і номенклатура товару, що підлягає продажу, технічні, якісні та кількісні характеристики визначаються сторонами у специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору (пункт 2.1. Договору); -          загальна сума Договору дорівнює сумі специфікацій до даного Договору (пункт 2.2. Договору); -          покупець повинен повністю оплатити товар згідно рахунків-фактур або специфікацій на умовах 100% попередньої оплати, якщо інше не зазначено в специфікації (пункт 3.1. Договору); -          датою поставки товару є дата отримання товару покупцем, яка вказується у видатковій накладній (пункт 4.6. Договору); -          строк поставки товару складає 7 (сім) днів робочих днів від дати отримання оплати у розмірі 100% від вартості товару, з можливістю дострокової поставки зі згоди покупця (пункт 4.9. Договору); -          у випадку затримки оплати товару в строк, який узгоджений сторонами в пункті 3.1.1 Договору, несплачена сума вважається боргом. У такому випадку покупець сплачує продавцю: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від вартості товару на дату виписки накладної за кожен день прострочення платежу (8.2. Договору); -          у випадку часткової заборгованості за товар дія пункту 8.2. Договору поширюється тільки на частину несплаченої суми (пункт 8.3. Договору); -          цей Договір набуває чинності дати підписання його сторонами та діє до 31.12.2014р. (пункт 9.1. Договору). Крім того, сторонами погоджені Специфікації до Договору, які підписані обома сторонами та засвідчені печатками обох підприємств, та є невід'ємними частинами даного Договору, а саме: Специфікація від 10.10.2013р. №3 на суму 87  450,00 грн., Специфікація від 28.10.2013р. №5 на суму 19  910,94 грн., Специфікація від 04.11.2013р. №6 на суму 2  888,50 грн., Специфікація від 11.11.2013р. №7 на суму 21 319,84 грн., Специфікація від 25.11.2013р. №8 на суму 18  987,77 грн., Специфікація від 21.01.2014р. №9 на суму 1  162,32 грн. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки. Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з приписами частини 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Пунктом 3.1. Договору сторонами встановлено, що покупець повинен повністю оплатити товар згідно рахунків-фактур або специфікацій на умовах: 100% відсотків попередня оплата, якщо інше не зазначено в специфікації. Так, на виконання умов Договору позивачем виставлені рахунки-фактури, а саме: від 10.10.2013р. №ПФО275 на суму 14  575,00 грн., від 10.10.2013р. №ПФО284 на суму 4  614,40 грн., від 28.10.2013р. №ПФО315 на суму 19  910,94 грн., від 01.11.2013р. №ПФО320 на суму 2  888,50 грн., від 13.11.2013р. №ПФО330 на суму 21  319,84 грн., від 26.11.2013р. №ПФО288 на суму 164,23 грн., від 09.12.2013р. №ПФО340 на суму 2  324,64 грн., від 16.12.2013р. №ПФО350 на суму 16  324,00 грн., від 16.12.2013р. №ПФО351 на суму 174,90 грн., від 21.01.2014р. №ПФО7 на суму 1  162,32 грн. (належним чином засвідчені копії рахунків-фактур наявні в матеріалах справи). Проте, в порушення умов Договору, відповідач 100% відсотків попередню оплату не провів. Як стверджує позивач, за період жовтень 2013р. – січень 2014р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 156  333,77 грн., про що свідчать копії підписаних повноважними представниками та засвідчених печатками обох сторін видаткових накладних, а саме: від 10.10.2013р. №170 на суму 87  450,00 грн., від 10.10.2013р. №171 на суму 4  614,40 грн., від 31.10.2013р. №188 на суму 19  910,94 грн., від 04.11.2013р. №191 на суму 2  888,50 грн., від 13.11.2013р. №198 на суму 21  319,84 грн., від 26.11.2013р. №208 на суму 164,23 грн., від 09.12.2013р. №234 на суму 2  324,64 грн., від 16.12.2013р. №238 на суму 16  324,00 грн., від 16.12.2013р. №239 на суму 174,90 грн., від 21.01.2014р. №12 на суму 1  162,32 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних наявні в матеріалах справи). Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору щодо поставки товару. Пунктом 3.1 Договору сторони передбачили 100% передоплату товару, якщо інше не зазначено у специфікаціях. Як вбачається із поданих суду специфікацій, сторони передбачили, що строк поставки  товару, зазначеного у специфікації, є шість днів з моменту попередньої оплати. За таких обставин, до відносин сторін слід застосовувати положення частини 1 ст. 693 та ст. 538 ЦК України. Згідно з частиною 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (частина 4 ст. 538 ЦК України). За таких обставин, враховуючи, що позивач здійснив поставку товару відповідачу без виконання 100% передоплати, а відповідач не відмовився від прийняття товару, у відповідача в порядку  частини 4 ст. 538 ЦК України виник обов'язок сплатити за отриманий від позивача товар. Відповідач свої грошові зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав та за поставлений в повному обсязі не розрахувався. Позивач визнає за відповідачем часткову оплату вартості поставленого товару в розмірі 77  450,00 грн. на підтвердження чого, позивачем до позову додані копії платіжних доручень про оплату обладнання гідно рахунків, а саме: від 10.10.2013р. №261 на суму 30  000,00 грн., від 12.11.2013р. №404 на суму 25  000,00 грн., від 27.05.2014р. №842 на суму 12  450,00 грн., від 28.05.2014р. №856 на суму 10  000,00 грн. Як вбачається з наявного у матеріалах справи фіскального чеку «Укрпошти» від 13.05.2014р. №4363, з метою досудового врегулювання спору, 13.05.2014р. позивач звернувся до керівника ТОВ «Інженерні системи» з письмовою вимогою від 23.04.2014р. №2, в якій вимагав у відповідача у термін п'яти банківських днів у відповідності до пункту 8.5. Договору оплатити на поточний рахунок ТОВ «Компанія ЕСТ» наявну заборгованість, нараховані штраф та пеню. Як свідчить додане позивачем до позову рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.05.2014р. №8304820043608, відповідач зазначену вимогу отримав 17.06.2014р., проте доказів того, що відповідач надав обґрунтовану відповідь позивачу, або пред'явив позивачу претензії чи зауваження щодо кількості та якості товару, або повернув товар позивачу, або задовольнив вимоги позивача та належним чином сплатив існуючу заборгованість, суду не подано. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За таких обставин, підтверджена належними доказами (первинними бухгалтерськими документами) сума простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 156  333,77 грн. – 77  450,00 грн. = 78  883,77 грн. Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалами від 08.08.2014р. та від 09.09.2014р. зобов'язував відповідача подати суду документи, що підтверджують сплату грошових коштів за видатковими накладними згідно Договору. Відповідач відзив на позов суду не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів за поставлений товар не представив, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості та якості товару або доказів повернення поставленого товару згідно спірних видаткових накладних суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував. З огляду на викладене, за поданими документами суд достовірно встановив, що товар було поставлено позивачем та прийнято відповідачем і строк оплати переданого товару є таким, що настав. Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем – ТОВ «Інженерні системи» своїх зобов'язань за Договором щодо оплати поставленого позивачем товару грошових коштів в розмірі 78  883,77 грн., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню. У зв'язку із наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 7  605,24 грн. Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій – неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеню його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Пунктом 8.2. Договору встановлено, що у випадку затримки оплати товару в строк, який узгоджений сторонами в пункті 3.1.1 Договору, несплачена сума вважається боргом. У такому випадку покупець сплачує продавцю: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від вартості товару на дату виписки накладної за кожен день прострочення платежу. Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що за порушення грошових зобов'язань за цим Договором покупець сплачує продавцю пеню (штрафну неустойку) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період несплати зобов'язань, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день порушення виконання. Пеня нараховується за весь період прострочення грошових зобов'язань. Крім того, сторони пунктом 8.5 Договору передбачили, що сплата штрафів та пені має бути здійснена сторонами на протязі 5 днів з дати отримання вимоги від протилежної сторони. Як встановлено судом, відповідач вимогу про сплату заборгованості, пені, інфляційних та річних отримав 17.06.2014р. Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1  923,32 грн. та індекс інфляції в сумі 9  534,60 грн. Положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64). Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. За таких обставин, враховуючи: -          наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем; -строк та порядок оплати товару, встановлені Договором; -          відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 5.6. Договору та статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та встановлені постановою правління НБУ 09.08.2013р. №315 “Про регулювання грошово-кредитного ринку” та постановою правління НБУ 14.04.2014р. №212 “Про регулювання грошово-кредитного ринку” розмір облікової ставки НБУ відповідно 6,5% та 7,0%; -          спосіб захисту майнового права передбачений статтею 625 ЦК України та виходячи з наступного розрахунку: документстрок оплати нараховано, грн.фактично сплачено,грн.основнийборг, грн. Період простроченняпеня, грн.3% річних, грн.Інфляційні втрати, грн. видаткова накладна №17010.10.201387  450,00 87  450,00 видаткова накладна №17110.10.20134  614,40 92  064,40 платіжне доручення №26110.10.2013 30  000,0062  064,4021 день (11.10.2013-31.10.2013)464,21107,12248,26 видаткова накладна №18831.10.201319  910,94 81  975,344 дня(01.11.2013-04.11.2013)116,7426,950 видаткова накладна №19104.11.20132  888,50 84  863,848 днів (05.11.2013-12.11.2013)241,8055,800 платіжне доручення №40412.11.2013 25  000,0059  863,841 день (13.11.2013)21,324,920 видаткова накладна №19813.11.201321  319,84 81  183,6813 днів (14.11.2013-26.11.2013)375,8986,74162,37 видаткова накладна №20826.11.2013164,23 81  344,9113 дні (27.11.2013-09.12.2013)376,6486,920 видаткова накладна №23409.12.20132  324,64 83  672,557 днів (10.12.2013-16.12.2013)208,6148,14418,36 видаткова накладна №23816.12.201316  324,00 99  996,55 видаткова накладна №23916.12.2013174,90 100  171,4536 днів (17.12.2011-21.01.2014)1  284,39296,40200,34 видаткова накладна №1221.01.20141  162,32 101  333,77126 днів (22.01.2014-27.05.2014)5  263,801  049,4310  336,04 платіжне доручення №84227.05.2014 12  450,0088  883,771 день (28.05.2014)46,277,31200,34 платіжне доручення №85628.05.2014 10  000,0078  883,7727 днів (29.05.2014-24.06.2014*)1  108,70176,06788,84 всього 156  333,7777  450,0078  883,77 9  508,371  945,7912  354,55 * за заявлений позивачем період судом встановлено, що за заявлений позивачем період з10.10.2013р. по 24.06.2014р. з відповідача належить до стягнення на користь пеня в сумі 9  508,37 грн., 3% річних в сумі 1  945,79 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 12  354,55 грн. Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 7  605,24 грн., 3% річних в сумі 1  923,32 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 9  534,60 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась, суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, за таких обставин позов підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі. За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача – товариства з обмеженою відпоавідальністю “Інженерні системи” на користь позивача – товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ЕСТ” 97  946,93 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу від 03.06.2013р. №030613, з яких: 78  883,77 грн. основного боргу, 7  605,24 грн. пені, 1  923,32 грн 3% річних, та 9  534,60 грн. інфляційних втрат. У відповідності до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача. Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 1 ст. 11, ст. 16, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, ст. 538, частиною 1 ст. 546, ст. 549, частиною 2 ст. 614, частиною 2 ст. 625, ст. ст. 627, частинами 1, 2 ст. 692, ст. 712 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 173, частиною 1 ст. 179, частиною 1 ст. 181, ст. 230, частинами 4, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. ст. 22, 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1.          Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕСТ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні системи» задовольнити повністю. 2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні системи» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд 153-А, приміщення 1, код ЄДРПОУ 30447443) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕСТ» (83057, м. Донецьк, вул. Нижньоангарська, буд. 63, код ЄДРПОУ 36512203) 78  883,77 грн. (сімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят три гривні сімдесят сім копійок) основної заборгованості, 7  605,24 грн. (сім тисяч шістсот п'ять гривень двадцять чотири копійки) пені, 1  923,32 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять три гривні тридцять дві копійки) 3% річних, 9  534,60 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні шістдесят копійок) інфляційних втрат, 1  958,94 грн. (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень дев'яносто чотири копійки) судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення.             Суддя                                                                                     Конюх О.В.