Рішення

від 09.09.2014 по справі 911/2962/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа № 911/2962/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України",

01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б

04073, м. Київ, вул. Сирецька,33 А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Продукт",

08292, Київська обл., м. Буча, вул. Чкалова, буд. 4 А, кв. 24

про стягнення 3 057,81 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Продукт" (далі - відповідач) про стягнення 3 376,74 грн., з яких: 3 264,81 грн. основного боргу, 83,04 грн. пені та 18,61 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки продукції від 26.11.2013 № 2845.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16351/14 від 12.08.2014) надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою - директором Котеньовим М.А. (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 171191), зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 3 057,81 грн., з яких: 2 964,81 грн. - основний борг, 75,03 грн. - пеня та 17,97 грн. - 3 % річних.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

У судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17166/14 від 21.08.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2014 розгляд справи відкладено до 09.09.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18753/14 від 09.09.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 09.09.2014 представники сторін не з'явились, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Неподання відзиву на позовну заяву і нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.09.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агат Продукт" (далі - покупець) укладено договір поставки продукції від 26.11.2013 № 2845 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник передає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами договору (пункт 1.1. Договору).

Ціна Договору відповідає сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов Договору (пункт 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.3. Договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 (пункт 8.5. Договору).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наданими в матеріали справи товарно-транспортними накладними, що підписані уповноваженими представниками обох сторін: від 07.03.2014 № МВУ-05927 на суму 2 199,84 грн., від 12.03.2014 № МВУ-006300 на суму 646,72 грн., від 13.03.2014 № МВУ-006480 на суму 1 406,38 грн., а відповідач вказаний товар отримав.

Підписи уповноважених представників сторін на товарно-транспортних накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з отримання товару. До матеріалів справи долучені оригінали зазначених накладних.

Після поставки товару відповідачем частину товару повернуто позивачу, що підтверджується накладною на повернення товару від 13.05.2014 № 6 на суму 688,13 грн., що підписана уповноваженими представниками обох сторін та розрахунком від 13.05.2014 № 13009/1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 07.03.2014 № 6055/1.

У свою чергу, відповідач зобов'язання за Договором, у частині оплати вартості поставленого позивачем товару, виконав частково, у зв'язку з чим, у відповідача станом на дату подання позову до суду наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 3 264,81 грн.

До матеріалів справи позивачем надано копію акту звірки взаємних розрахунків сторін станом на 21.05.2014, який підписано представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток, у якому сторони дійшли згоди про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 3 264,81 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище товарно-транспортні накладні - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківські виписки - у якості письмових доказів для встановлення розміру часткових сплат за спірними товарно-транспортними накладними і, відповідно, наявності заборгованості.

У ході розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем основного боргу у розмірі 300,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 01.07.2014.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 3 057,81 грн., з яких: 2 964,81 грн. - основний борг, 75,03 грн. - пеня та 17,97 грн. - 3 % річних.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Крім того, 14.08.2014, тобто, після порушення провадження у справі ухвалою суду від 17.07.2014, відповідачем сплачено заборгованість перед позивачем у розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 14.08.2014.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач частково сплатив суму боргу після порушення провадження у справі, господарський суд припиняє провадження у справі № 911/2962/14 у частині стягнення основної заборгованості у розмірі 1 000,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.

При вирішенні даного питання, судом враховано правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в абзаці 3 пункту 4.4. постанови від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" про те, що припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на дату прийняття рішення складає 1 964,81 грн.

Докази повної оплати товару за вищезазначеними товарно-транспортними накладними у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та відбитком його печатки на вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1 964,81 грн. основного боргу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, отже, підлягає задоволенню.

Позивач, на підставі пункту 5.3. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 75,03 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 75,03 грн. пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3 % річних у розмірі 17,97 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 17,97 грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 964,81 грн., пені у розмірі 75,03 грн., 3 % річних у розмірі 17,97 грн. підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., з урахуванням того, що припинення провадження щодо частини позовних вимог пов'язано з частковою оплатою відповідачем боргу після порушення провадження у справі, відповідно до частин 1, 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Продукт" (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Чкалова, буд. 4 А, кв. 24, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38641683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36001810) 1 964 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 81 коп. основної заборгованості, 75 (сімдесят п'ять) грн. 03 коп. пені, 17 (сімнадцять) грн. 97 коп. 3 % річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Продукт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" 1 000,00 грн. основного боргу припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 12.09.2014.

Суддя С.О. Саванчук