Рішення

від 08.09.2014 по справі 911/2375/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р. Справа № 911/2375/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта";

про стягнення 78 790,28 грн., розірвання договору та повернення майна

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Любчак У.В. (довіреність № 39 від 16.06.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта" про стягнення заборгованості по лізинговим платежам в сумі 58 632,77 грн, винагороди (комісії) за отримане майно - 16 413,99 грн., інфляційних - 2069,69 грн.; пені - 1673,83 грн., що разом складає 78 790,28 грн., розірвання Договору фінансового лізингу № 174/1-АВТ від 13.09.3011 року та повернення предмету договору фінансового лізингу.

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2014 року порушено провадження у справі № 911/2375/14 та призначено справу до розгляду на 07.07.2014 року.

03.07.2014 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання № 467 від 02.07.2014 року про відкладення судового розгляду.

В судове засідання, яке відбулось 07.07.2014 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 18.06.2014 року не виконали, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 29.07.2014 року.

28.07.2014 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, яке відбулось 29.07.2014 року представник відповідача не з'явився, сторони вимог ухвали Господарського суду Київської області від 18.06.2014 року не виконали. Розгляд справи відкладався до 19.08.2014 року.

Крім того, в судовому засіданні 29.07.2014 року представником позивача, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було подано клопотання про продовження строку розгляду спору, яке задоволено судом та продовжено строк розгляду спору.

В судове засідання, яке відбулось 19.08.2014 року, представники сторін не з'явилися, відповідач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 18.06.2014 року не виконав, розгляд справи відкладався до 08.09.2014 року.

На виконання вимог ухвал суду від 18.06.2014 року, від 07.07.2014 року, від 29.07.2014 року та від 19.08.2014 року позивач надав докази надіслання на адресу відповідача копій вищезазначених ухвал у справі № 911/2375/14 за допомогою служби доставки «Ікс-Пост».

Однак, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 08.09.2014 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (Лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта" (Лізингоодержувач, відповідач) було укладено Договір фінансового лізингу від 13.09.2011 року № 174/1-АВТ (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного Договору є надання позивачем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу Предмету лізингу, для власного користування Лізингоодержувача на визначений строк, за умовами сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Загальна вартість Предмета лізингу, що передається у фінансовий лізинг на підставі цього Договору на момент його передачі Лізингоодержувачу, складає: без ПДВ - 1 100 000,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 220 000,00 грн., разом з ПДВ - 1 320 000,00 грн.

Згідно п. 1.3 Договору строк користування Предметом лізингу становить 36 місяць з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Предмета лізингу.

На виконання п. 1.1. Договору позивач надав відповідачу, а відповідач прийняв у фінансовий лізинг майно, а саме: Новий Гусеничний екскаватор Doosan Solar 255 LC-V, 2011 року випуску, заводський номер DHKHEMYOHB0001815, реєстраційний номер 52821АА вартістю 1 080 000,00 грн. (без ПДВ) та Новий скальний ковш RP 3037, 2011 року випуску, заводський номер Б/Н, реєстраційний номер Б/Н вартістю 20 000,00 грн. (без ПДВ). Всього вартість з ПДВ - 1 320 000,00 грн., як передбачено Договором.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу з передачі майна підтверджується Актом прийому-передачі премета лізингу від 18.10.2011 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін. Факт укладення Договору та отримання предмету лізингу відповідачем не заперечено і не спростовано.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором лізингу, за яким, згідно ст. 806 ЦК України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. № 723/97-ВР лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 2.1 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток 1 до Договору) та на умовах даного Договору.

Згідно із п. 2.2 Договору, платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця.

Пункт 2.4 Договору передбачає, що загальна сума винагороди (комісії) Лізингодвцю за отриманий в лізинг Предмет лізингу складає без ПДВ 20 % - 375 986,44 грн. при умові дотримання Лізингоодержувачем встановленого Договором Графіку сплати лізингових платежів (Додаток 1 до Договору). Зазначена сума може бути змінена з урахуванням положень Договору.

Частиною 2 пунктом 2.5 Договору передбачено, що Лізингодавець за три робочі дні до закінчення кожного поточного розрахункового періоду виставляє Лізингоодержувачу рахунок на оплату лізингового платежу за поточний розрахунковий період з урахуванням положень Договору. Неотримання Лізингоодержувачем рахунку на оплату лізингового платежу не позбавляє Лізингоодержувача обов'язу по сплаті червоно лізингового платежу, розрахованого у відповідності з Договором, який Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити не пізніше строку, визначеного графіку лізингового платежу.

Позивачем за кожний розрахунковий період відповідачу на підставі Договору та Графіку виставлялись рахунки-фактури на оплату лізингових платежів, з врахуванням заборгованості за попередній період, всього на суму 75 046,76 грн. з яких 58 632,77 грн. - сума відшкодування вартості майна, 16 413,99 грн. - сума винагороди (комісії) Лізингодавця: № СФ-09224 від 03.03.14 року; № СФ-09360 від 01.04.2014 року; № СФ-09497 від 28.04.14 року; № СФ-09623 від 02.06.2014 року, що залишились відповідачем неоплаченими, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В результаті невиконання відповідачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів за ними утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 75 046,76 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву або доказів оплати лізингових платежів суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений, відповідачем не заперечений та не спростований.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 75 046,76 грн. на час розгляду справи не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а отже вимога позивача про стягнення заборгованості за прострочені лізингові платежі на підставі Договору фінансового лізингу від 13.09.2011 року № 174/1-АВТ у сумі 75 046,76 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.4.1 Договору фінансового лізингу у випадку прострочення сплати лізингового платежу або сплати його не в повному обсязі, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення, від несплаченої суми платежів за кожен день прострочення, від несплаченої суми платежів за кожен день прострочення від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості, та відшкодовує збитки, завдані Лізингодавцю, понад зазначену пеню.

У зв'язку з простроченням сплати лізингових платежів позивачем на підставі п. 6.4.1 Договору нараховано пеню на фактичну суму боргу, що за його розрахунком складає 1 673,83 грн. за період з 04.03.2014 року по 03.06.2014 року. Розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1 673,83 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 2 069,69 грн. за період з 04.03.2014 року по 03.06.2014 року на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача заборгованості по лізинговим платежам в сумі 58 632,77 грн, винагороди (комісії) за отримане майно - 16 413,99 грн., інфляційних - 2069,69 грн.; пені - 1673,83 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Пунктом 7.4 Договору Сторони погодили, що Лізингодавець має право відмовитися від цього Договору, а Предмет лізингу повернути на підставі виконавчого напису нотаріуса, у випадку коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення платежу сплати становить більше тридцяти календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

Судом встановлено, що прострочення відповідачем сплати лізингових платежів триває більше ніж 30 календарних днів, а саме з 03.03.2014 року по 03.06.2014 року.

Як передбачено ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того , на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що Договір розривається в судовому порядку, оскільки між сторонами існує спір щодо його припинення, Договір вважається розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили, таким чином, зобов'язання сторін також припиняються з відповідного моменту і зобов'язання, які існували до розірвання Договору підлягають виконанню сторонами в повному обсязі.

За таких обставин, факт прострочення Лізингоодержувачем сплати лізингових платежів більш ніж на 30 календарних днів, згідно п. 7.4 Договору, є підставою для розірвання відповідного Договору фінансового лізингу.

Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку дострокового припинення Договору, вилучення Предмета лізингу, відмови від Договору, закінчення строку Договору, повного виконання, розірвання Договору, - Лізингоодержувач зобов'язаний повернути Лізингодавцю Предмет лізингу у відповідній комплектності з усіма документами і матеріальними цінностями, які передавалися Лізингоодержувачу разом з Предметом лізингу в придатному для експлуатації технічному стані - в технічному стані в якому він його отримав з урахуванням ступеню зношеності, що відповідає нормальним умовам експлуатації для такого Предмету лізингу.

Враховуючи викладене, вимога позивача про зобов'язання повернути йому Гусеничний екскаватор Doosan Solar 255 LC-V, 2011 року випуску, заводський номер DHKHEMYOHB0001815, реєстраційний номер 52821АА вартістю 1 080 000,00 грн. та Скальний ковш RP 3037, 2011 року випуску, заводський номер Б/Н, реєстраційний номер Б/Н вартістю 20 000,00 грн., одержані за Договором від 13.09.2011 року № 174/1-АВТ є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем по суті не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Згідно частини 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється із позовних заяв майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а зпозовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, - 1 розмір мінімальної заробітної плати встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Законом України від 06.12.2012р. №5515-VІ "Про державний бюджет України на 2013 рік" на 1 січня 2013 року місячний розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 1 218,00 грн.

Згідно п.п. 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Позивачем заявлено 2 позовні вимоги майнового характеру (про стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу № 174/1-АВТ від 13.09.3014 року в сумі 78 790,28 грн. та повернення предмету договору фінансового лізингу, що разом складає 1 320 000,00 грн. у т.ч. ПДВ) та 1 вимогу немайнового характеру (про розірвання Договору фінансового лізингу № 174/1-АВТ від 13.09.3014 року) за подання яких підлягає сплаті 29445,00 грн. судового збору (1827,00 грн. + 26 400,00 грн. судового збору за пред'явлення 2 вимог майнового характеру та 1218,00 грн. судового збору за пред'явлення немайнової вимоги).

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір фінансового лізингу № 174/1-АВТ від 13.09.3011 року, укладений між позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта".

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта" (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Войкова, буд. 14, кв. 1, код 35061046 ) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корпус 87, код 32960732) Гусеничний екскаватор Doosan Solar 255 LC-V, 2011 року випуску, заводський номер DHKHEMYOHB0001815, реєстраційний номер 52821АА вартістю 1 080 000,00 грн. та Скальний ковш RP 3037, 2011 року випуску, заводський номер Б/Н, реєстраційний номер Б/Н вартістю 20 000,00 грн., одержані за Договором від 13.09.2011 року № 174/1-АВТ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта" (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Войкова, буд. 14, кв. 1, код 35061046 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корпус 87, код 32960732) 58 632 грн.(п'ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять дві гривні) 77 коп. заборгованості по лізинговим платежам, 16 413 грн. (шістнадцять тисяч чотириста тринадцять гривень) 99 коп. винагороди (комісії) за отримане майно, 1673 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят три гривні) 83 коп. пені, 2069 грн. (дві тисячі шістдесят дев'ять гривень) 69 коп. інфляційних, 29445 грн. (двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок п'ять гривень) 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.09.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.