Рішення

від 16.09.2014 по справі 725/4228/14-ц

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/4228/14-ц

Номер провадження 2/725/975/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Федіної А.В.

при секретарі Сорокан М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Першотравневої районної у м.Чернівці ради до ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача ОСОБА_2, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про знесення самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом.

Посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та ним у дворі вказаного домоволодіння , яке перебуває у спільній сумісній власності, самочинно без попереднього узгодження з сусідами та відповідними органами було збудовано цегляний гараж.

Вказував на те, що зазначений гараж збудовано з порушенням будівельних та технічних норм, він побудований безпосередньо перед вікнами квартири АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2, внаслідок чого у квартирі №3 погане денне освітлення, в кімнатах скупчується вологість, з'явились грибкові утворення, що негативно впливає на здоров'я ОСОБА_2 та членів його сім'ї.

Крім того, вказував на те, що самовільним будівництвом вказаного гаража змінено архітектурний вигляд будинку, самовільно зайнято частину місць загального користування, порушено права мешканців будинку та власників квартир.

Також в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що гараж збудовано з порушенням вимог ДБН Б.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та ДБН В.1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.», а також вказував, що відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

На підставі викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просив знести самочинно прибудований ОСОБА_1 гараж до квартири АДРЕСА_2, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В судове засідання представник позивача та третя особа ОСОБА_2 не з'явились, від них до суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, представник позивача не заперечував проти винесення заочного рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області в судове засідання не з'явився, не зважаючи, що неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Справа слухалась у відсутності відповідача, який не з'явився в судове засідання незважаючи на те, що належним чином був повідомлений судом про час та місце розгляду, про причини своєї неявки суду не повідомив і не подав заяви про відкладення розгляду справи.

Так, згідно положень ч. 5 ст. 76 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Як вбачається з довідка АДБ при УМВС України в Чернівецькій області відповідач зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 , саме за цією адресою судом неодноразово надсилались судові повістки та матеріали позовної заяви з додатками.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 169 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки представник позивача не заперечував проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень окрім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України Відповідно до положень ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Так, судом встановлено, що постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області №1085/13 від 29.11.2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 97 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 в 2010 році було здійснено будівництво прибудови (гаража) до квартири АДРЕСА_2 без оформлення права на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», який дія на момент вчинення правопорушення, ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а/с 12).

Відповідно до матеріалів справи вказана прибудова порушує права ОСОБА_2, який мешкає в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується листом ВК Першотравневої райради м.Чернівці від 11.10.2013 року та листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області від 15.11.2013 року (а/с 5,6,7).

У відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 5 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Судом встановлено, що 15.11.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області було видано відповідачу припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою в строк до 15.04.2014 року привести об'єкт будівництва, а саме гараж до квартири АДРЕСА_2 до вимог чинного законодавства у сфері містобудування (а/с 9).

Як вбачається зі змісту п. п.22, 24, 26 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов'язання здійснити перебудову.

Погодження забудовника на перебудову при розгляді справи про знесення самочинного будівництва за можливості перебудови, якщо це підтверджено, є підставою для відмови в позові лише тоді, коли рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання здійснити перебудову не виконано не з вини забудовника, про що державним виконавцем складено відповідний акт.

Відповідно до вимог ст.ст. 169,224 ЦПК України справа розглядається на підставі наявних у ній доказів та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідного реагування відповідача на вище вказаний припис та усунення ним вказаних порушень, здійснення перебудови самочинного будівництва з метою уникнення порушень прав третіх осіб, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про невиконання відповідачем вимог вищевказаного припису ІДАБК у Чернівецькій області та усунення порушень прав інших осіб, зокрема ОСОБА_2

Відповідно до положень ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного порушення будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Згідно положень п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 року №6 позов може бути пред'явлено до особи, яка здійснила самочинне будівництво, як про знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

Враховуючи обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання саме відповідача знести самочинно збудований гараж, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що саме ОСОБА_1 здійснено самочинне будівництво гаража до квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно положень ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Таким чином, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст. 3,4, 10, 11, 57,58, 60,61, 64, 79, 88,169,224, 212, 218, 294, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, знести самочинно прибудований гараж до квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Першотравневої районний у м.Чернівці ради судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. на р/р 35419001042444 код ЄДРПОУ 04062239 в ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна