Рішення

від 23.09.2014 по справі 27/149-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.14р. Справа № 27/149-09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» (м. Запоріжжя )

до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості

Головуючий колегії-суддя: Татарчук В.О.

Члени колегії-судді: Назаренко Н.Г., Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання: Білан О.В.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Данильченко О.О., дов. №653-О від 17.02.14

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» звернулось з позовом (з урахуванням уточнень) до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 10990,46грн. - основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 331,68грн. - пені, 41,28грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- між сторонами укладено договір на прийняття грошових коштів №1/03 від 12.11.2003;

- 28.03.2009 ТОВ «ТБ «Мегаполіс» через представника ОСОБА_5 внесено в касу відповідача кошти у розмірі 10522,80грн.;

- відповідно до квитанції від 28.03.2009 вказані грошові кошти прийняті касиром ОСОБА_6;

- відповідачем порушено умови договору №1/03 від 12.11.2003, оскільки вказані кошти не були зараховані на поточний рахунок ТОВ «ТБ «Мегаполіс».

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

- касир ОСОБА_6 будь-яких операцій щодо прийняття від позивача коштів 28.03.2009 не здійснювала, оскільки не працювала в той день;

- в касу Трускавецького відділення ПриватБанку 28.03.2009 представником ТОВ «ТБ «Мегаполіс» ОСОБА_5 були внесені кошти в іншій сумі - 4378,59грн.;

- надана позивачем квитанція від 28.03.2009 є фіктивною;

- підпис касира ОСОБА_6, що міститься у квитанції від 28.03.2009 відрізняється від підпису в Журналі зразків підписів посадових осіб Трускавецького відділення ПриватБанку, які мають право підпису на грошово-розрахункових документах;

- відповідно до пункту 9 глави 2 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України позивачем не надано документ, що підтверджує сплату комісійної винагороди банку за здійснення спірної операції.

Позивач звернувся з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

У судовому засіданні 11.09.2014 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

12.11.2003 між ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» (клієнт) та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (банк) укладено договір на прийняття грошових коштів №1/03.

Згідно з п. 1.1 договору клієнт доручає, а банк зобов'язується здійснювати приймання грошових коштів у клієнта (уповноважених ним осіб), з використанням прибуткових документів, затверджених Інструкцією НБУ №1 («Об'ява про внесення готівки» - Додаток 1 до даного договору, що є його невід'ємною частиною) і зарахування цих коштів на поточний рахунок клієнта. Приймання виручки здійснюється банком при наданні уповноваженою особою довіреності, виданої клієнтом на проведення даної операції і в необхідних випадках паспорту.

В матеріалах справи міститься копія квитанції від 28.03.2009 в якій зазначено, що ТОВ «ТБ «Мегаполіс» через представника ОСОБА_5 внесено в касу відповідача грошову суму у розмірі 10522,80грн. Міститься підпис, а також відтиск печатки із зазначенням: прибуткова каса, ОСОБА_6, Трускавецьке відділення №5 філія «Західне ГРУ» ЗАТ КБ «Приватбанк».

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

В ході вирішення спору позивачем не виконані вимоги ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та не доведено належними та достатніми доказами факт внесення 28.03.2009 в касу відповідача готівки в сумі 10522,80грн.

Як зазначалось вище, позивач, як доказ внесення вказаних коштів, надає копію квитанції від 28.03.2009.

Однак, наявні матеріали справи не дозволяють зробити беззаперечний висновок про внесення представником позивача вказаної суми до каси банку.

Відповідно до табелю обліку робочого часу Трускавецького відділення ПриватБанку за березень 2009 року, касир ОСОБА_6, будь-які операції 28.03.2014 не здійснювала, оскільки в неї був вихідний день.

Також, за результатами проведеної відповідачем службової перевірки встановлено, що 28.03.2009 представником позивача було внесено в касу Трускавецького відділення ПриватБанку грошові кошти в сумі 4378,59 грн., що підтверджується заявою на переказ готівки та копією прибуткового касового чеку; операції з прийняття готівкових коштів у касі відділення здійснювала старший касир-операціоніст ОСОБА_7

Крім того, у відповідності до п. 9 глави 2 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14 серпня 2003 року N 337 (чинна на час виникнення спірних відносин) у разі оформлення операції з приймання готівки для її переказу заявою на переказ готівки плату за банківські послуги банк приймає від клієнта за окремим касовим документом, оформленим банком (прибутковий касовий ордер чи заява на переказ готівки).

Пунктом 2.1.2 договору №1/03 від 12.11.2003 встановлений обов'язок клієнта сплачувати комісійну винагороду за прийняття грошової виручки у розмірі 0,01 % від суми платежу.

Проте, позивачем не надано будь-якого документу, що підтверджує сплату комісійної винагороди банку за здійснення спірної операції.

З метою встановлення або спростування факту внесення 28.03.2009 представником позивача в касу банку готівки в сумі 10522,80грн. ухвалою суду від 01.10.2009 матеріали справи було направлено для перевірки до органів прокуратури.

Однак, незважаючи на неодноразові запити інформацію про результати такої перевірки надано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

З огляду на необхідність встановлення дійсності квитанції від 28.03.2009 на суму 10522,80грн. за допомогою судової експертизи ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014, 19.06.2014, 04.08.2014 і 26.08.2014 було зобов'язано позивача надати оригінал вказаної квитанції. Однак, наведений документ ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» не надано.

Таким чином, в ході вирішення спору позивачем не був доведений належними доказами факт внесення в касу банку 28.03.2009 готівки в сумі 10522,80грн.

Наведене свідчить про необхідність відмови в позові.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 16.09.2014.

Головуючий колегії-суддя В.О. Татарчук

Суддя Н.Г. Назаренко

Суддя В.Г. Бєлік