Рішення

від 18.09.2014 по справі 907/699/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.2014 Справа № 907/699/14

За позовом ОСОБА_1, м. Берегово

До відповідача ТОВ"Будівельник", м. Берегово

Про стягнення боргу на суму 100824,02 грн.

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_3, представник по дов. від 10.06.2013р.

Від відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1, м. Берегово заявлено позов до ТОВ "Будівельник", м. Берегово про стягнення інфляційних втрат на суму 66218,65 грн. та 3 відсотків річних на суму 34605,37 грн.

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача борг на загальну суму 100824,02 грн., який складається з інфляційних втрат в розмірі 66218,65 грн. та 3 відсотків річних в розмірі 34605,37 грн.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що відповідач в порушення вимог ст. 54 Закону України „Про господарські товариства" своєчасно не виплатив йому, як учаснику ТОВ „Будівельник", який вийшов з цього товариства, вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі.

У зв'язку з наведеними обставинами за порушення виконання грошових зобов'язань щодо виплати вартості його частки у статутному капіталі ТОВ „Будівельник", відповідач зобов'язаний сплати відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати за весь час прострочення виплати боргу та 3 відсотки річних з простроченої суми.

Відповідач надіслав суду факсограмою від 18.09.2014р. клопотання про розгляд цієї справи без його участі та повідомив суд про те, що повністю заперечує проти вимог позивача. Однак, обґрунтованих доводів на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог не навів та не надав суду на його вимогу необхідних письмових доказів на підтвердження своїх заперечень.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Позивач ОСОБА_1, м. Берегово, вийшовши з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник", м. Берегове, у відповідності до ст. 54 Закону України „Про господарські товариства" отримав право на виплату вартості частини майна ТОВ „Будівельник", яка пропорційна його частці у статутному капіталі товариства.

Згідно з пунктом 5.4 статуту товариства частка ОСОБА_1 у статутному капіталі склала 46 відсотків.

У зв'язку з тим, що відповідач ТОВ „Будівельник" у встановлені законом строки не виплатив позивачу вартість частини майна товариства, що пропорційна його частці у статутному капіталі товариства, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Закарпатської області за захистом своїх прав та подав позовом до ТОВ „Будівельник" про стягнення суми 988338,06 грн. вартості частини майна товариства, пропорційної частці у статутному капіталі.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.01.2014р. у справі № 907/599/13 позов ОСОБА_1 задоволено повністю та стягнуто на його користь з ТОВ „Будівельник", м. Берегово суму 988338 грн. 06 коп. вартості частини майна товариства, пропорційної частці у статутному капіталі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду у цій справі від 19.03.2014р. зазначене рішення господарського суду Закарпатської області залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Будівельник" без задоволення.

Згідно з поданою позивачем до суду випискою з особового рахунку ОСОБА_1, м. Берегово 15 травня 2014р. на його розрахунковий рахунок надійшли кошти в сумі 1009481,82 грн. в рахунок повернення частини статутного капіталу засновнику відповідно до постанови виконавчого провадження ВП № 43247322.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем грошових зобов'язань по виплаті позивачу вартості частини майна товариства, що пропорційна його частці у статутному капіталі ТОВ „Будівельник".

У зв'язку з наведеними обставинами та простроченням виконання грошового зобов'язання перед ним по виплаті вартості частини майна товариства, позивач ОСОБА_1 просить відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача ТОВ „Будівельник" за період з 15 березня 2013року, тобто з моменту, коли настало таке право по виплаті, та до 15 травня 2014року, коли відповідач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, інфляційні втрати в розмірі 66218,65 грн. та три відсотки річних у розмірі 34605,37 грн. (розрахунок боргу від 15.07.2014р. міститься у матеріалах справи).

Відповідач дані розрахунку суми позову, складеного позивачем, не заперечив та не надав свого власного контррозрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. № 14 ( пункт 5.3 постанови) вказано на те, що з моменту подання учасником товариства заяви про вихід зі складу останнього з виплатою належної такому учасникові частки вартості майна у товариства настає обов'язок сплатити відповідну суму у строки, визначені ст. 54 Закону України „Про господарські товариства", а невиконання цього обов'язку тягне наслідки, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна позиція висловлена і Верховним Судом України в постанові від 12.12.2011р. у справі № 3-131гс11, згідно з якою вказує на те, що невиплата учаснику товариства з обмеженою відповідальністю вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі при його виході з товариства, у строки, визначені ст. 54 Закону України „Про господарські товариства", зумовлює для товариства наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, встановлені ст. 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення Верховного Суду України прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для усіх судів України.

Таким чином, враховуючи наведені правові норми та позицію Верховного Суду України щодо спірного питання вимоги позивача про стягнення інфляційних та трьох відсотків річних слід визнати такими, що відповідають приписам ст. 625 Цивільного кодексу України, тому підлягають стягненню в повному обсязі.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення суми 100824,02 грн. боргу належним чином підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 2016,49 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, ст. ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з ТОВ"Будівельник" (90202, м. Берегово, вул. Мужайська, 52Б, код ЄДРПОУ: 22105768) на користь ОСОБА_1 (90202, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) суму 100824,02 грн. заборгованості, з яких сума 66218,65 грн. інфляційні та сума 34605,37 грн. три відсотки річних, а також суму 2016,49 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати.

3.Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 24.09.2014р.

Суддя Йосипчук О.С.