Рішення

від 18.09.2014 по справі 706/4/2012

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 706/4/2012

2/302/2/14

Номер рядка звіту 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

18.09.2014 р. смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в

особі головуючого судді Кривка В. П

при секретарі Гажук Н.В.,

з участю: позивач - прокурор Пехньо Ю.В.,

представник відповідачів - Габрієлян А.Г.,

представників третіх осіб: Міжгірської РДА - Стецюнич В.В.,

Репинської сільської ради - Юртин Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт.Міжгір'ї справу за позовами прокурора Міжгірського району в інтересах держави в особі Міжгірської РДА до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про скасування розпоряджень Міжгірської райдержадміністрації №№ 623, 624, 625, 617, 621, 634, 618,632,633,622,635,620, виданих 18.12.2008 р. про передачу у власність земельних ділянок, про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих на підставі вказаних розпоряджень, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених 27.12.2008 р. між ОСОБА_17 і вказаними громадянами, і за позовом ОСОБА_17 до Міжгірської РДА про визнання права власності на земельні ділянки в ур. «Берег» с. Репинне Міжгірського району, які придбані за договорами купівлі-продажу з вказаними громадянами, і усунення перешкод у користуванні, володінні, розпорядженні цими земельними ділянками,-

В С Т А Н О В И В:

16.04.2010 р. прокурор звернувся в суд з указаними позовами, збільшивши вимоги в ході судового розгляду, які обґрунтовано так.

Оскаржуваними розпорядженнями голови Міжгірської райдержадміністрації, винесеними 18.12.2008 р. за вказаними номерами відповідачам - фізичним особам передано у власність земельні ділянки за межами населеного пункту у с. Репинне Міжгірського району Закарпатської області на території Репинської сільської ради для ведення особистого селянського господарства в ур. «Берег», а саме:

- ОСОБА_5 - 0,6721 га;

- ОСОБА_6 - 0,6206 га;

- ОСОБА_7 - 0,6738 га;

- ОСОБА_8 - 0,6667 га;

- ОСОБА_9 - 0,6639 га;

- ОСОБА_10 - 0,619 га;

- ОСОБА_11 - 0,5933 га;

- ОСОБА_12 - 0,5917 га;

- ОСОБА_13 - 0,6205 га;

- ОСОБА_14 - 0,5868 га;

- ОСОБА_15 - 0,5822 га;

- ОСОБА_16 - 0,6232 га.

На підставі вказаних розпоряджень відповідачам видано 23.12.2008 р. Міжгірською РДА державні акти на право власності на земельні ділянки.

23.12.2008 року ОСОБА_17 придбав у відповідачів земельні ділянки згідно договору купівлі-продажу за 8000 грн. кожну ділянку, що посвідчено нотаріально. Прокурор вважає, що розпорядження голови РДА не відповідають вимогам ст.ст. 116, 118, 126 ЗК України, оскільки державні акти видані громадянам на підставі технічної документації без надання дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок .

На основі викладеного прокурор просить визнати недійсними і скасувати розпорядження голови Міжгірської райдержадміністрації про передачу земельних ділянок у власність (ці вимоги заявлено як збільшені 12.06.2014 р. під час розгляду справи по суті), державні акти про право власності на земельні ділянки, договори купівлі-продажу цих ділянок.

Прокурор позов підтримав.

Представники третіх осіб з Міжгірської РДА і Репинської сільської ради з позовом погодились.

Представник відповідачів за довіреністю від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16 позов прокурора заперечив повністю, а позицію обґрунтував так.

Виготовлення технічної документації на відведення земельних ділянок передбачено ст. 118 ЗК України і законом «Про землеустрій». При наданні земельних ділянок цільове призначення таких не змінювалось, а тому не було необхідності виготовляти проекти землеустрою. Відповідачі добросовісно виконали розпорядження голови райдержадміністрації і скористались правом розпорядитись своєю власністю. Окрім цього, доводи прокурора про незаконність розпоряджень спростовані постановами Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 р., від 16.01.2014 р. Цими постановами визнано неправомірними розпорядження голови РДА від 06.11.2009 р. № 436, від 09.10.2009 р. № 401 , яким задоволено протест прокурора і скасовано розпорядження голови Міжгірської РДА про передачу у власність земельних ділянок відповідачам, а також визнано неправомірним висновок судової землевпорядної експертизи ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» і підтверджено правомірність виготовленої технічної документації із землеустрою на підставі оскаржуваних прокурором розпоряджень голови РДА.

Представники третіх осіб без самостійних вимог Міжгірський держлісгосп та Закарпатський облводгосп не забезпечили явку представників у судове засідання, будучи належно повідомленими про час і місце розгляду справи, а також не подали письмових заяв пропозицій в справу.

Відділ Держземагенства в Міжгірському районі, відділ містобудування та архітектури Міжгірської РДА, Міжгірський відділ регіональної філії центру ДЗК позов прокурора заперечили. Їх представники під час розгляду справи надали пояснення, за якими цими органами погоджено технічні документації із землеустрою, що виготовлялись на підставі оскаржуваних розпоряджень голови Міжгірської РДА і виданих державних актів. За висновком представників цих органів порушення земельного законодавства при оформленні права власності на землю відповідачами не має.

07.07.2010 року ОСОБА_17 звернувся з указаним позовом до Міжгірської РДА, який вмотивовано так. Між ним і відповідачам 27.12.2008 р. укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок, зазначених вище в державних актах в ур. «Берег» на території Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, які посвідчені нотаріально. Ці договори не оспорюються продавцями земельних ділянок ( відповідачами). З 2009 року відповідач Міжгірська районна державна адміністрація створює ОСОБА_17 перешкоди в користуванні земельними ділянками не визнає його право власності і вимагає звільнити земельні ділянки з мотивів, що продавці земельних ділянок незаконно реалізували своє право на приватизацію земельних ділянок. ОСОБА_17 вимагає захистити його конституційне право на власність, зіславшись на норми Цивільного кодексу України.

ОСОБА_17 в письмовій заяві до суду позов підтримав.

Представник відповідача Міжгірської РДА позов ОСОБА_17 заперечив без обґрунтування позицій, погодившись із позовом прокурора.

Оцінивши зміст позовних вимог, позиції сторін, третіх осіб, державних органів, залучених у справу, подані сторонами докази, суд установив такі обставини і дійшов наступного висновку.

Міжгірська районна державна адміністрація 18.12.2008 р. видала розпорядження про передачу у власність земельних ділянок за площами, зазначеними вище в позовах прокурора (надалі оскаржувані розпорядження), за якими розглянуто заяви кожного відповідача, кадастрові справи на земельні ділянки, погодження Репинської сільської ради за межами населеного пункту с. Репинне і вирішено передати безоплатно у власність земельні ділянки вказаним громадянам відповідної площі, що знаходиться за межами населеного пункту с. Репинне в ур. «Берег» на території Репинської сільської ради Міжгірського району для ведення особистого селянського господарства, а також зобов'язано кожного громадянина замовити в землевпорядній організації виготовлення технічної документації та державних актів на право власності на землю. Відповідачі виготовили технічну документацію із землеустрою і 23.12.2008 р. Міжгірською РДА видано кожному державний акт на право власності на земельні ділянки в ур. «Берег» за межами населеного пункту с. Репинне на території Міжгірського району Закарпатської області для ведення особистого селянського господарства, а саме:

- ОСОБА_5 - серія ЯЗ № 261042 на площу 0,6721 га кадастровий № 2122486000:02:001:0011;

- ОСОБА_6 - серія ЯЗ № 261044 на площу 0,6206 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0008;

- ОСОБА_7 - серія ЯЗ № 261043 на площу 0,6738 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0014;

- ОСОБА_8 - серія ЯЗ № 261045 на площу 0,6667 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0020;

- ОСОБА_9 - серія ЯЗ № 261039 на площу 0,6639 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0017;

- ОСОБА_10 - серія ЯЗ № 261040 на площу 0,619 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0015;

- ОСОБА_11 - серія ЯЕ № 454944 на площу 0,5933 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0009;

- ОСОБА_12 - серія ЯЕ № 454943 на площу 0,5917 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0012;

- ОСОБА_13 - серія ЯЗ № 261041 на площу 0,6205 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0006;

- ОСОБА_14 - серія ЯЕ № 454942 на площу 0,5868 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0018;

- ОСОБА_15 - серія ЯЕ № 465084 на площу 0,5822 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0007;

- ОСОБА_16 - серія ЯЗ № 261047 на площу 0,6232 га, кадастровий № 2122486000:02:001:0004.

Згідно посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_18 договорів купівлі-продажу 27.12.2008 р. вказані відповідачі продали земельні ділянки ОСОБА_17 за 8000 грн. кожну ділянку.

Ст.ст. 17 п. а, 118 ч.ч.1,2 ЗК України в редакції закону, який діяв під час винесення оскаржуваних розпоряджень і видачі державних актів, передбачено:

- до повноважень місцевої державної адміністрації у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності у межах, визначених цим Кодексом;

- громадянин зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву, зокрема до відповідної місцевої державної адміністрації за місцем знаходження земельної ділянки;

- рішення органу виконавчої влади приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Виготовлення технічної документації із землеустрою для встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку передбачено ст.ст. 1, 25, 26, 30, 55, 56 закону «Про землеустрій», зокрема за замовленнями громадян землевласників чи землекористувачів.

З обставин справи видно, що громадяни - відповідачі реалізували своє право на одержання земельних ділянок безоплатно у власність і виготовили та погодили у відповідних службах технічну документацію до державних актів на підставі виданих на задоволення їх заяв розпоряджень керівника місцевої державної адміністрації.

Суд відхиляє доводи прокурора - позивача щодо необхідності розробки проектів землеустрою, а не технічних документацій для видачі державних актів, виходячи з такого.

Пунктом 2 Порядку складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затв. пост. КМУ № 677 від 26.05.2004 р. (чинного на час винесення оскаржуваних розпоряджень та видачі оскаржуваних державних актів) передбачено, що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.

Обставинами справи підтверджено, що надані відповідачам земельні ділянки облікувались як землі с/г призначення (пасовища) і надані у власність для такої ж цілі, тобто для ведення особистого селянського (підсобного )господарства. Ці обставини встановлені і постановами Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 р. в справі № 2-а-2705/10/0770 за позовом ОСОБА_5 (та інших, які є відповідачами в розглядуваній справі) до Міжгірської РДА, третя особа без самостійних вимог на стороні позивачів про визнання протиправним і скасування розпорядження голови Міжгірської РДА № 401 від 09.10.2009 р. «Про усунення порушень зазначених у протесті прокурора», і в постанові цього ж суду від 22.02.2012 року в справі № 2-а-2704/10/0770 за позовом ОСОБА_15 до Міжгірської РДА, третя особа ОСОБА_17 про визнання недійсним і скасування розпорядження голови Міжгірської РДА № 436 від 06.11.2009 р. «Про усунення порушень зазначених у протесті прокурора». Згідно з ст. 61 ч. 3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набуло законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Оскільки в указаних адміністративних справах брали участь ті ж особи, які беруть участь у розглядуваній цивільній справі з дослідженням одних і тих же доказів, наведені вище обставини не потребують доказування.

Згідно правового висновку Верховного Суду України в справі № 6-35 цс за постановою від 14.05.2014 р. у випадку передачі земельних ділянок громадянам у приватну власність із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі або цільове призначення якої змінюється, обов'язковим є розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови в реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Прокурор не подав у справу жодного належного доказу, що межі земельних ділянок не встановлені в натурі. Натомість цільове призначення цих земельних ділянок при їх наданні у власність, наступному їх відчуженні не змінювалось.

Суд відхиляє посилання прокурора на висновок судової землевпорядної експертизи ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 06.12.2010 р. № 1125 в кримінальній справі № 9200510, згідно якого при передачі земельних ділянок відповідачам порушено перелік певних норм ЗК України, ЛК України і закону «Про землеустрій», а також підзаконні нормативні акти щодо виготовлення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки, передані у власність відповідачам, без розроблення проекту землеустрою, без згоди ДП «Міжгірський держлісгосп», оскільки такий висновок у постановах Закарпатського окружного адміністративного суду, в справах зазначених вище, визнаний не правомірним. Окрім цього, прокурор не подав у справу відповідне рішення, яке набуло законної сили, в кримінальній справі з посиланнями на обставини, що розглядаються в цивільній справі. Окрім цього, залучений до участі в справі для надання висновку та заявлення інтересу в справі ДП «Міжгірський держлісгосп» і Закарпатський облводгосп участі в справі не взяли і відповідних заяв не подали. Оскільки експертний висновок, на який посилається прокурор, визнаний судом таким, що виданий з порушенням вимог закону «Про судову експертизу», цей доказ суд визнає не допустимим і не бере до уваги.

Суд констатує , що прокурор як позивач порушив вимоги, передбачені ст. 31 ч. 2 ЦПК України, оскільки після розгляду справи по суті змінив (доповнив) підставу позову та збільшив на цьому обґрунтовані позовні вимоги щодо визнання незаконними розпоряджень голови Міжгірської РДА про передачу земельних ділянок у власність відповідачам.

Отже, позов прокурора суд визнає недоведеним і спростованим відповідачами, які набули права на землю згідно з ст. 116 ЗК України.

Суд вважає недоведеним і позовні вимоги ОСОБА_17 з таких обґрунтувань.

Право власності на земельні ділянки ОСОБА_17 набув на підставі правочинів (договорів купівлі-продажу), укладення, посвідчення і реєстрація яких здійснені згідно з вимогами чинного законодавства, а саме згідно з ст.ст. 130-132 ЗК України в редакції закону на час вчинення правочину, ст.ст. 655-657 ЦК України в редакції закону на час вчинення правочину.

Отже, додаткове визнання права власності в судовому порядку на придбані у відповідності до вимог закону земельні ділянки, не вимагається.

ОСОБА_17 також не подав доказів, що відповідач Міжгірська РДА перешкоджає йому в реалізації прав володіння і користування земельною ділянкою, також не зазначив обставин такого перешкоджання. Тому вказаний позов підлягає відхиленню.

Судових витрат до стягнення не має, до повернення не заявлено.

Заходи забезпечення позову згідно ухвали Міжгірського районного суду від 15.05.2014 р. щодо накладення арешту на земельні ділянки за оскаржуваними державними актами згідно з вимогами ст. 154 ч. 6 ЦПК України підлягають застосуванню до набрання судовим рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовів прокурора відмовити повністю.

У задоволенні позову ОСОБА_17 відмовити повністю.

Копію рішення надіслати для відома особам, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 223 ЦПК України.

Суддя: В. П. Кривка