Рішення

від 11.04.2014 по справі 488/5959/13-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5959/13-ц

Провадження № 2/488/345/14 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.04.2014 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої у справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання - Спільній Ю.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи- Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції, Друга Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 р. позивач звернулася до суду із вказаним позовом та просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1.

В обґрунтовування заявленого позову позивач вказувала, що за договором купівлі-продажу від 27 грудня 2005 року нею було придбано у відповідача ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 119, 6 кв. м., загальною площею 238, 3 кв. м. Своє право власності на будинок вона зареєструвала в БТІ та отримала Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.01.2006. Цей житловий будинок розташований на земельній ділянці, площею 0.10 га, яка нею була придбана в той же день 27.12.2005р. згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки. Обидва договори були посвідчені державним нотаріусом Другої Миколаївської нотаріальної контори та внесені до Державного реєстру правочинів, про що надано відповідний витяг.

Однак після укладення 27.12.2005 року договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки вона належним чином право власності не оформила та не отримала у визначеному законом порядку Державний акт на право приватної власності на землю. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.10.2013р. вказана земельна ділянка досі значиться за колишнім власником ОСОБА_4 З цього питання в листопаді 2013 року позивач звернулася до земельного управління для переоформлення належної їй земельної ділянки, однак їй було відмовлено в реєстрації з тих підстав, що нею не надано оригіналу державного акту, який під час оформлення угоди залишився у нотаріуса.

На теперішній час позивач, хоча і є власником будинку АДРЕСА_1, однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку, на якій знаходиться будинок, вона позбавлена можливості оформити своє право власності на цю земельну ділянку, тому вимушена звернутися до суду. Посилаючись на наведене, просила позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явилася, направила для участі у справі свого представника, яка позовні вимоги підтримала на підставах, викладених в заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував, претензій не має.

Представник третьої особи - Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції, -в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Представник третьої особи- Друга Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області- в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, просили вирішити спір на розсуд суду за наявними матеріалами справи відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 27.12.2005р., посвідченого державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Савченко І.М., р.№ 5-1161, та зареєстрованого 09.01.2006р. в Миколаївському МБТІ в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису: 13352 в книзі 190, реєстраційний номер 13092285, придбала у ОСОБА_4 цілий житловий будинок з усіма прилеглими до нього господарськими та побутовими побудівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці, наданій для його обслуговування, площею 0,10 га.

Зазначена земельна ділянка належала попередньому власнику будинку та земельної ділянки ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Жовтневою районною Радою народних депутатів Миколаївської області на підставі договору купівлі-продажу від 09.03.1995 року, зареєстрованого в Південній товарній біржі за № 1394.

27.12.2005 року ОСОБА_3 також уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташовану по АДРЕСА_1. Цей договір також був посвідчений державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Савченко І.М., зареєстрований в реєстрі № 5-1163, про що видано Витяг з Державного реєстру правочинів, № правочину 1084054.

Однак ОСОБА_3 належним чином право власності на спірну земельну ділянку не оформила та не отримала у визначеному законом порядку Державний акт на право приватної власності на землю на своє ім'я.

Після звернення позивачки до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області з приводу оформлення спірної земельної ділянки розгляд її заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було зупинено та запропоновано надати необхідні для реєстрації документи, а саме: Державний акт на право приватної власності на землю, оскільки до 2009 року єдиним документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку,є державний акт (рішення державного реєстратора № 9812268 від 10.01.2014р.). За таких підстав вона вимушена звернутися до суду.

У відповідності до ст.120 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до нового власника на підставі цивільно- правових угод.

Пленум Верховного Суду України в п.18 постанови № 7 від 16.04.2004р. „Про застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснив, що при переході права власності на будівлі та споруди разом з цими об'єктами переходить й право власності чи право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не встановлено в договорі відчуження будівлі та споруди.

З вимог ч.1 ст. 377 ЦК України вбачається, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, оскільки позивачці ОСОБА_3 на праві власності належить цілий житловий будинок з усіма прилеглими до нього господарськими та побутовими побудівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, то і відповідно з вимогами ст.120 ЗК України за позивачкою може бути визнано право власності на вищевказану земельну ділянку.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 377 ЦК України, ст.120 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. „Про застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,10 га кв.м, кадастровий номер: 4810136600:04:038:0001, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі укладеного Договору купівлі-продажу від 27.12.2005 року, посвідчений державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Савченко І.М., зареєстрований в реєстрі № 5-1163.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В. Г. Циганок