Рішення

від 17.09.2014 по справі 915/1036/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року Справа № 915/1036/14

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

з участю представників сторін:

від позивача: Свердлюк О.О., довіреність № 1517-2014 від 01.08.2014;

від відповідача: Колесніченко А.Л., довіреність б/н від 10.09.2014.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1036/14

за позовом : Приватного сільськогосподарського підприємства ім.. Т.Г. Шевченка, с.Синюхин Брід, вул. Городня,2А,Первомайський р-н, Миколаївська обл., 55234,

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю СГП "Співдружність", вул. Папаніна, буд.29, с. Лиса Гора, Первомайський р-н, Миколаївська обл., 55250,

про: стягнення заборгованості у розмірі 175876,36 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство ім.Т.Г. Шевченка звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СГП "Співдружність" про стягнення 169950,00 грн. основного боргу, 329,40 грн. 3% річних, 3510,76 грн. інфляційних втрат та 2086,20 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням умов договорів про надання сільськогосподарських послуг від 14.02.2014 року з оплати наданих позивачем сільськогосподарських послуг.

Заявою від 15.09.2014 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 120512,45 грн. заборгованості з оплати послуг; 2884,42 грн. пені, 449,12 грн. трьох відсотків річних від суми простроченого платежу, 5893,47 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги просив задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, посилаючись на невірний розрахунок заявлених до стягнення позивачем сум.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:

14 лютого 2014 року між Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г. Шевченка, (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СГП "Співдружність" (надалі - відповідач) було укладено договір про надання сільськогосподарських послуг № 14/02-14, за умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача протягом визначеного в договорі строку надавати за плату сільськогосподарські послуги з використанням спеціалізованої техніки для подальшого виробництва сільськогосподарської продукції (надалі іменуються -послуги): посів кукурудзи на площі 500га трактором МТЗ-80 та сівалкою УПС-12.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що послуги надаються в строк з 12 квітня 2014 року по 25 квітня 2014 року на загальній площі 500 га.

Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що відповідач виплачує позивачу суму грошових коштів, що визначена відповідним актом приймання-передачі виконаних послуг, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами такого акту, шляхом перерахування на банківський рахунок позивача, суми вартості послуг.

Сторони погодили, що вартість послуг, що надаються в процесі виконання цього договору становить 170,00 грн., в тому числі ПДВ, за 1 га. (п.3.2)

Договором сторони визначили, що здавання послуг позивачем та приймання їх результатів відповідачем оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг відповідно до кожного окремого замовлення відповідача. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником відповідача є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Акт приймання - передачі наданих послуг надається позивачем відповідачу та повинен бути підписаний останнім негайно в момент його отримання. В разі не підписання відповідачем акту приймання - передачі наданих послуг та ненадання мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином та в повному обсязі. (п.3.4, п.3.5, п.3.6)

14 лютого 2012 року між Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г. Шевченка, (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СГП "Співдружність" (надалі - відповідач) було укладено договір про надання сільськогосподарських послуг № 15/02-14, за умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача протягом визначеного в договорі строку надавати за плату сільськогосподарські послугу з використанням спеціалізованої техніки для подальшого виробництва сільськогосподарської продукції (надалі іменуються -послуги): посів кукурудзи та соняшника на площі 500 га трактором Нью Холланд Т-8040 та сівалкою Челенджер.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що послуги надаються в строк з 25 квітня 2014 року по 01 травня 2014 року на загальній площі 500 га.

Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що відповідач виплачує позивачу суму грошових коштів, що визначена відповідним актом приймання-передачі виконаних послуг, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами такого акту, шляхом перерахування на банківський рахунок позивача, суми вартості послуг.

Сторони погодили, що вартість послуг, що надаються в процесі виконання цього договору становить 170,00 грн., в тому числі ПДВ, за 1 га. (п.3.2)

Договором сторони визначили, що здавання послуг позивачем та приймання їх результатів відповідачем оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг відповідно до кожного окремого замовлення відповідача. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником відповідача є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Акт приймання - передачі наданих послуг надається позивачем відповідачу та повинен бути підписаний останнім негайно в момент його отримання. В разі не підписання відповідачем акту приймання - передачі наданих послуг та ненадання мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином та в повному обсязі. (п.3.4, п.3.5, п.3.6)

На виконання умов договору та відповідно до договору про надання сільськогосподарських послуг № 14/02-14, позивачем було надано відповідачу послуги з посіву кукурудзи на площі 500 га на загальну суму 20723,00 грн., що також підтверджується підписаним між сторонами актом надання послуг № ШВШВ0000192 від 05.05.2014р. (а.с.16).

На виконання умов договору та відповідно до договору про надання сільськогосподарських послуг № 15/02-14, позивачем було надано відповідачу послуги з посіву соняшника на площі 344 га та кукурудзи на площі 327 га на загальну суму 139789,43 грн., що також підтверджується підписаним між сторонами актом надання послуг № ШВШВ0000230 від 21.05.2014р. та актом надання послуг № ШВШВ0000191 від 21.05.2014р. (а.с.17,18).

Відповідач свої зобов'язання за договорами належним чином не виконав, оплату наданих позивачем сільськогосподарських послуг здійснив частково у розмірі 39999,98 грн.

Таким чином, розмір заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті наданих позивачем сільськогосподарських послуг станом на момент розгляду справи становить 120512,45 грн.

Таким чином, сума основного боргу становить 120 512,45 грн., яка відповідачем визнана в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати май^о, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що за своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю СГП "Співдружність" не виконані зобов'язання за укладеними сторонами договорами, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 120512,45 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за просрочку виконання грошового зобов'язання за період прострочення з 12.05.2014-23.06.2014 в сумі 449,12 грн., пені за період прострочення з 12.05.2014 - 23.06.2014 у сумі 2844,425 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5893,47 грн., то слід зазначити наступне.

У відповідності до пункту 4.3 договорів про надання сільськогосподарських послуг № 14/02-14, № 15/02-14 від 14.02.2014 року у разі прострочення оплати послуг відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення від вартості послуг, що визначена в пункті 3.1. цього договору, та вартості матеріалів (засоби захисту рослин, добрива, насіння, паливно-мастильні матеріали тощо), техніки, що використані в процесі надання послуг та визначені в порядку, передбаченому пунктом 3.2. договору.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому судом враховано, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року, зокрема п.1.1, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Судом також було перевірено правильність нарахування позивачем суми пені за період прострочення з 12.05.2014 р.- 23.06.2014р. за допомогою програми "Законодавство" версія 2.8.6., трьох процентів річних, нарахованих за період з 12.05.2014 р.- 23.06.2014р. та збитків від інфляції.

Таким чином, здійснивши перевірку розрахунку пені, трьох відсотків річних та збитків від інфляції за допомогою програми "Законодавство" версії 2.8.6 судом було встановлено, що позовні вимоги в частині нарахування пені за період прострочення з 12.05.2014 - 23.06.2014 у розмірі 2844,42 грн., 449,12 грн. трьох процентів річних, 5893,47 грн. інфляційних витрат підлягають задоволенню в повному обсязі .

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договорів, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.33, 34, 44, 49, 82, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СГП "Співдружність", вул. Папаніна, буд.29, с. Лиса Гора, Первомайський р-н, Миколаївська обл., 55250, ідентифікаційний код 31203314, на користь Приватного сільськогосподарського підприємства ім.. Т.Г. Шевченка, с.Синюхин Брід, вул. Городня, 2А, Первомайський р-н, Миколаївська обл., 55234,ідентифікаційний код 03764005, 120 512 (сто двадцять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 45 коп. основного боргу, 2844 (дві тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 42 коп. пені, 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 12 коп. три проценти річних від суми простроченого платежу, 5893 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 47 коп. інфляційних витрат, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2593 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн.99 коп.

3. Повернути Приватному сільськогосподарському підприємству ім. Т.Г Шевченка, с. Синюхин Брід, вул. Городня, 2А, Первомайський р-н, Миколаївська обл., 55234, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 923 (дев'ятсот двадцять три грн.) 55 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 23.09.2014р.