Рішення

від 15.09.2014 по справі 911/3462/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" вересня 2014 р. Справа № 911/3462/14

за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м.Київ

до Дочірнього підприємства «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» закритого акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця», АР Крим, м. Саки

про стягнення 15 396,57 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Головко П.Г. предст., дов. №1264-06-1 від 31.12.2013р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Частиною першою ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено поняття «тимчасова окупована територія України» (далі - тимчасово окупована територія) і встановлено особливий правовий режим цієї території (стаття 4), особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Так, статтею12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області, господарського суду міста Севастополя - господарським судом міста Києва, Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, до господарського суду Київської області звернувся Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (позивач) до Дочірнього підприємства «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» закритого акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця» (відповідач) про стягнення 15 396,57 грн., які складаються з 15 120,00 грн. основного боргу, 154,01 грн. 3% річних та 122,56 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо закупівлі послуг лікувальних закладів №30706-12 від 07.06.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.08.2014р. у справі 911/3462/14 порушено провадження та призначено до розгляду на 15.09.2014р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача надав для огляду оригінали документів, додані до позовної заяви, а також озвучив позовні вимоги, які просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення до суду не надсилав.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 15.09.2014р. у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд,-

встановив:

07 червня 2013 року між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Замовник) та Дочірнім підприємством «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» закритого акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця» (Виконавець) укладено Договір щодо закупівлі послуг лікувальних закладі (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706, відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язується протягом строку дії Договору поставити Замовникові путівки для забезпечення санаторно-курортним лікуванням потерпілих, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов'язується сплатити їх вартість.

Згідно з п. 3.1. ціна договору становить 3 780 000,00 грн.

Вартість однієї доби перебування для інваліда становить 420,00 грн. без ПДВ, вартість однієї путівки становить 18 900,00 грн. без ПДВ, кількість путівок 200. (п. 3.2.)

На виконання умов договору, позивачем на рахунок відповідача було перераховано 3 780 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4062 від 19.06.2013р.

Додатковою угодою № 1 від 17.12.2013р. сторонами внесені зміни до Договору в частині зменшення обсягу санаторно-курортних путівок та загальної ціни Договору.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 від 17.12.2013р. до Договору визначено, що піна Договору становить 3 723 300 грн., вартість однієї путівки для інваліда становить 18 900 грн. без ПДВ, кількість путівок 197 шт.

Пунктом 6.3.17 встановлено зобов'язання Виконавця повернути на рахунок Замовника кошти за невикористані дні за путівками у разі запізнення та/або дострокового вибуття інваліда, в тому числі без поважних причин, та з причин порушення ним правил, встановлених санаторно-курортним закладом та у разі повернення Замовником невикористаних путівок.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1 від 17.12.2013р., Виконавець повертає Замовнику вартість путівок, які підлягають поверненню у строк до 30.12.2013р.

Згідно п. 4.6. Договору, кошти виплачені санаторно-курортному закладу за невикористані дні у разі повернення Замовником путівок, повертаються на рахунок виконавчої дирекції фонду.

Відповідно до п. 4.4. Договору звірка використання путівок проводиться між Виконавцем та управліннями виконавчої дирекції Фонду щоквартально, до 15 числа місяця наступного за звітним. Виконавець надає управлінням виконавчої дирекції Фонду довідку, де зазначено № путівки, прізвище інваліда, фактичний термін лікування, кількість невикористаних днів, (у разі неповного перебування в Санаторії) та причини від'їзду, яка засвідчується підписом головного лікаря та скріплюється печаткою.

На підставі довідок, до 20 числа наступного за звітним, підписується Акт звірки використання путівок між Виконавцем та робочими органами (управліннями) виконавчої дирекції Фонду примірник якого передається Замовнику разом із загальним Актом звірки взаєморозрахунків між Виконавцем та Замовником (п. 4.5. Договору).

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 01.01.2014, актів звірки використаних путівок та довідок про кількість використаних путівок на невикористаних інвалідами днів через поважні причини заборгованість відповідача перед позивачем за невикористані дні інвалідами за путівками складає 13 860 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 143-06-13 від 05.03.2014р., яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками підприємств, станом на 01.04.2014 р. за відповідачем рахується заборгованість за невикористанні інвалідами дні в сумі 15 200, 00 грн.

Як стверджує позивач, в порушення п.4.6 Договору кошти в розмірі 15120 грн. - не повернуті, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки, відповідач не подав докази, що підтверджують виконання ним своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 15 120,00 грн. є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, і такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 154,01 грн. 3% річних та 122,56 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, наданий позивачем встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 154,01 грн. 3% річних та 122,56 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» закритого акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця» заборгованості за договором щодо закупівлі послуг лікувальних закладі (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706 підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає 15120,00 грн. основного боргу, 154,01 грн. 3% річних та 122,56 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р., у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» закритого акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця» (96500, Автономна республіка Крим, місто Саки, вулиця Курортна, 10, код ЄДРПОУ 32369954) на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 92/2, код ЄДРПОУ 00013764) - 15 200 (п'ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 01 коп. 3% річних та 122 (сто двадцять дві) грн. 56 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» закритого акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця» (96500, Автономна республіка Крим, місто Саки, вулиця Курортна, 10, код ЄДРПОУ 32369954) в доход Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 24.09.2014р.

Суддя Щоткін О.В.