Рішення

від 17.09.2014 по справі 923/965/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 р. Справа № 923/965/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот, м. Херсон

до: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест", м. Херсон

про стягнення 378,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Савенок О.І., представник за довіреністю № 967-81 від 05.09.2013р.;

від відповідача - Дудніченко Р.М., уповн. представник, довіреність № 18 від 25.07.2014р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот (позивач), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест" (відповідач) з вимогами про стягнення 378,42 грн. заборгованості, з яких 309,60 грн. основного боргу (заборгованості за послуги), 12,44 грн. річних (3 %), 34,14 грн. втрат від інфляції та 22,24 грн. пені. Позов обґрунтовано нормами ст.ст.193, 224, 232 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 08.01.2009р. № 30-22/2009 про виконання робіт (послуг) з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.

Під час розгляду справи позивач двічі, в порядку ст. 22 ГПК України, змінював розмір позовних вимог: згідно з заявами від 30.07.2014р. (т.2 а.с.30-32) та від 10.09.2014р. (т.2 а.с.59-61). Обидві ці заяви було прийнято судом. Після прийняття судом останньої з них ціною позову є 388,42 грн., а складовими позовних вимог є вимоги про стягнення 309,60 грн. основного боргу (заборгованості за послуги), 14,61 грн. річних (3 %), 41,88 грн. втрат від інфляції та 22,33 грн. пені.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (т. 2 а.с. 1-2, 130-132) згідно з яким позовні вимоги не визнає з підстав необґрунтованості позову, стверджуючи про відсутність заборгованості перед позивачем за вказаним договором від 08.01.2009р. № 30-22/2009, оскільки за обліком відповідача має місце переплати відповідачем за надані позивачем послуги за цим договором, оскільки при розрахунку заборгованості позивач не врахував, зокрема, здійснені відповідачем в оплату послуг за договором платежі згідно з платіжними дорученнями від 13.09.2009р. № 2, від 07.12.2009р. № 95, від 19.02.2010р. № 7 та від 19.07.2010р. № 159, на загальну суму 1 028,00 грн. Також у відзиві стверджується про те, що, фактично, з вересня 2012 року позивачем відповідачеві послуги за цим договором не надавалися, про що свідчить відсутність підписаних позивачем та відповідачем актів приймання-передачі робіт (послуг) за договором за вказаний період часу, однак можливості розірвати зазначений договір відповідач не мав.

За заявою представника позивача (т.2 а.с.55), згідно з ухвалою суду від 31.07.2014р. розгляд справи було продовжено понад двомісячний строк.

В судовому засіданні 16.09.2014р. було оголошено перерву до 11-00 год. 17.09.2014р.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 17.09.2014р., відповідно до ст.85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

10.12.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест" отримало від Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" дозвіл № 65-3459-88348 на експлуатацію радіоелектронного засобу УКХ радіозв'язку сухопутної рухомої служби, з терміном дії цього дозволу до 20.11.2013р. (т.2 а.с.69)

Після чого, 08.01.2009р. Державне підприємство "Український державний центр радіочастот", в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот (надалі - позивач) та ТОВ "Енерго-Інвест" (надалі - відповідач) уклали між собою договір №30-22/2009 про виконання робіт (послуг) з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів. Відповідно до умов цього договору позивач (виконавець за договором) зобов'язався здійснювати роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів відповідача (замовника за договором), згідно з переліком таких робіт (послуг), що вказаний у додатку до договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за виконані роботи (надалі - договір).

Згідно з п. 3.1. договору вартість робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, вказується у додатку до договору та визначається на підставі затверджених у встановленому порядку Граничних тарифів на роботи (послуги) позивача, пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, за один календарний місяць. Згідно з п. 3.2. та п. 3.3. договору оплата робіт здійснюється щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за який здійснюється платіж, шляхом перерахування суми, що підлягає оплаті, на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з укладеними позивачем та відповідачем додатками до договору (т.2 а.с.77-81) відповідач зобов'язався здійснювати оплату передбачених договором робіт (послуг) щомісяця у наступних розмірах:

- з 08.01.2009р. у сумі 100,80 грн. (з ПДВ);

- з 01.08.2009р. у сумі 124,80 грн (з ПДВ);

- з 01.08.2010р. у сумі 4,80 грн. (з ПДВ);

- з 26.10.2010р. у сумі 182,40 грн. (з ПДВ);

- з 01.01.2013р. у сумі 9,60 грн. (з ПДВ).

Згідно з п. 3.4. договору виконання робіт оформляється щомісячно актами виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому, додатки до договору набирають чинності з моменту їхнього підписання сторонами та діють до моменту підписання сторонами нового додатку до договору або до припинення дії договору.

Згідно з п. 6.2. договору якщо за тридцять днів до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не заявить про наміри його припинити або переглянути, даний договір продовжує дію на наступний календарний рік, на тих самих умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору раніше 20.11.2013р. - дати закінчення терміну дії виданого відповідачеві дозволу № 65-3459-88348 на експлуатацію радіоелектронного засобу. Зокрема, відсутні докази припинення дії договору з 01.01.2012р. або з 01.01.2013р.

За обліком позивача (т.2 а.с.65-68) у період дії договору, на підставі укладених додатків до договору та у відповідності до діючих у 2009-2013рр. Граничних тарифів на роботи (послуги) позивача, пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, позивачем було виставлено відповідачеві до оплати рахунки на загальну суму 8 649,60 грн. за виконані позивачем роботи (надані позивачем послуги) на умовах договору та за окремими заявами відповідача, зокрема, (т.2 а.с.72-76). Крім цього, позивачем було надіслано відповідачеві претензію від 30.10.2009р. (т.2 а.с.110-113) з вимогами до відповідача сплатити за порушення строків оплати робіт (послуг) пеню та збитки від інфляції у загальній сумі 26,56 грн. Відповідач отримав цю претензію 31.10.2009р., проте, відповіді не неї (зокрема, про відхилення претензії в частині нарахування зазначених пені та збитків від інфляції) не надав.

Факт виставлення позивачем відповідачеві рахунків за зазначений період часу та, саме, на вказану суму не є спірним при розгляді даної справи, оскільки не заперечується відповідачем. Це, зокрема, підтверджується відзивом на позовну заяву (т.2 а.с.1-2, 130-132).

Вказані рахунки оплачено відповідачем частково, у сумі 8 366,56 грн., що підтверджується даними банківських виписок (т.2 а.с.83-109). З цих же виписок слідує, що оплата робіт (послуг) згідно договору здійснювалася відповідачем з системними порушеннями положень п.3.2. договору: не щомісяця. Крім цього, з матеріалів справи слідує, що відповідачем не здійснено належним чином (у встановлені договором строки та в повному обсязі) оплату виконаних позивачем робіт (наданих позивачем послуг) за листопад та грудень 2012 року, а також, за січень - вересень 2013 року, а також, листопад 2013 року.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 309,60 грн.

309,60 грн. = 8676,16 грн. (загальна вартість робіт (послуг) згідно виставлених позивачем рахунків, з нарахуваннями згідно зазначеної претензії) - 8366,56 грн. (розмір здійсненої відповідачем часткової оплати рахунків позивача)

Під час розгляду даної справи відповідач не надав доказів сплати вказаної, у сумі 309,60 грн., заборгованості перед позивачем повністю або частково.

Доводи відзиву відповідача відхиляються з огляду на наступне.

Твердження відповідача про припинення дії договору з вересня 2012 року не підтверджено матеріалами справи. Зокрема, у матеріалах справи відсутні копії звернень відповідача до позивача з цього приводу, а також, копії іншого листування між сторонами договору щодо припинення його дії. При цьому, виданий відповідачеві дозвіл № 65-3459-88348 на експлуатацію радіоелектронного засобу втратив чинність з 20.11.2013р.

Твердження відповідача про невиконання позивачем з вересня 2012 року робіт (ненадання позивачем послуг) на умовах договору спростовується матеріалами справи. Так, у матеріалах справи наявні підписаний позивачем та відповідачем, а також, скріплений їхніми печатками акт про виконання робіт за договором за березень 2013 року (т.1 а.с.19), підписаний сторонами додаток до договору, що набрав чинності з 01.01.2013р. (т.2 а.с.81). Передбачені договором роботи (послуги) у період з листопада 2012 року по листопад 2013 року фактично виконувалися (надавалися) позивачем, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями протоколів та спектрограм інструментальної оцінки параметрів випромінювання радіоелектронних засобів відповідача за період з листопада 2012 року по листопад 2013 року (т.1 а.с.89-114). Той факт, що за результатами проведення зазначених вимірювань не було зафіксовано роботи радіоелектронних засобів відповідача не спростовує факту проведення позивачем вказаних робіт (вимірювань). Відповідні ж акти про виконання робіт за період з листопада 2012 року по листопад 2013 року складалися позивачем та надсилалися ним на адресу відповідача для підписання відповідачем (т.1 а.с.20-88). Проте, ці акти не поверталися відповідачем позивачеві (підписаними відповідачем або ж без його підпису). Крім підписаного відповідачем акту за березень 2013 року.

При цьому, будь-які заперечення щодо викладеного у вказаних надісланих позивачем відповідачеві актах відповідач позивачу не надсилав. Докази іншого у матеріалах справи відсутні.

Додатково суд зазначає, що роботи (послуги) за договором, які було надано позивачем та прийнято відповідачем згідно підписаного ними акту про виконання робіт за договором за березень 2013 року (т.1 а.с.19) було виконано у той самий спосіб, що й вказані позивачем у актах про виконання робіт за договором за листопад та грудень 2012 року, а також, січень - лютий 2013 року, квітень - листопад 2013 року роботи (вимірювання), а також, з аналогічним результатом цих робіт (вимірювань), а саме, "не зафіксовано роботи радіоелектронних засобів відповідача" , що підтверджується протоколом та спектрограмою інструментальної оцінки параметрів випромінювання за березень 2013 року (т. 2 а.с.97-98).

Твердження відповідача про наявність переплати відповідачем за надані позивачем послуги за договором, з урахуванням здійснення відповідачем оплати цих послуг згідно з платіжними дорученнями від 13.01.2009р. № 2, від 07.12.2009р. № 95, від 19.02.2010р. № 7 та від 19.07.2010р. № 159 (т.2 а.с.82, а.с.135-137), спростовуються наступним.

Станом на 13.01.2009р., дату здійснення відповідачем платежу у сумі 327,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 13.01.2009р. № 2, з призначенням платежу "перераховано часткова заборгованість за надані послуги згідно договору" у відповідача була відсутня заборгованість перед позивачем за договором від 08.01.2009р. № 30-22/2009 про виконання робіт (послуг) з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів. Вказане слідує з положень п. 3.2. договору "оплата робіт здійснюється щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за який здійснюється платіж " та п. 3.4. договору "виконання робіт оформляється щомісячно актами виконаних робіт" . У призначенні платежу вказано про сплату, саме, заборгованості за договором. При цьому, позивачем надано у матеріали справи копію договору від 04.04.2006р. № 30-22/2006 на роботи з технічного радіоконтролю параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, що був укладений між позивачем та відповідачем (т. 2 а.с.146). Відповідачем не надано доказів відсутності у нього за станом на 13.01.2009р. заборгованості перед позивачем з оплати робіт за цим договором. З урахуванням наведеного суд кваліфікує здійснений відповідачем платіж згідно з платіжним дорученням від 13.01.2009р. № 2, як платіж на часткове погашення заборгованості відповідача, саме, за зазначеним договором від 04.04.2006р. № 30-22/2006.

Здійснені відповідачем платежі згідно з платіжними дорученнями та від 07.12.2009р. №95 та від 19.07.2010р. № 159 не було проведено банківською установою, зазначені у цих платіжних дорученнях кошти позивачем не отримувалися та були повернуті відповідачеві банківською установою. Вказаний факт не заперечується відповідачем та підтверджується наданими відповідачем у матеріали справи виписками банку за 07.12.2009р. та 19.07.2010р. (з супровідним листом вх.№2/3994/14).

Інші зазначені у відзиві платежі враховано позивачем при розрахунку розміру заявленого до стягнення з відповідача основного боргу, що слідує з банківських виписок (т.2 а.с.83-109), а також, з наданих позивачем розрахунків основного боргу (т.2 а.с.65-68).

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 309,60 грн. основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно ж до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.1. договору за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно умов даного договору та чинного законодавства. Згідно п. 4.2. договору за порушення строків оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачеві грошові кошти з урахуванням пені за прострочення платежу. Розмір пені становить 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Поряд з вимогами про стягнення з відповідача основного боргу позивачем заявлено позовні вимоги (в редакції заяви про зміну (уточнення) позовних вимог) (т.2 а.с.59-61) про стягнення з відповідача 14,61 грн. річних (3 %) та 41,88 грн. втрат від інфляції, які нараховані в межах періоду часу з 01.12.2012р. по 15.09.2014р. на відповідні суми заборгованості згідно з періодами існування заборгованості у таких розмірах, а також, про стягнення 22,33 грн. пені, яка нарахована на відповідні суми заборгованості за періоди часу, у переважній більшості в межах 2013 року, та окремі періоди в межах 2014 року, тривалістю у шість місяців з дня виникнення заборгованості у відповідних розмірах.

Виконані позивачем розрахунки річних (3 %), втрат від інфляції та пені (т.2 а.с.64) судом перевірено та встановлено, що ці розрахунки є правильними. Зокрема, пеня нарахована з додержанням встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України обмежень щодо граничного строку нарахування пені.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав доказів сплати вказаних 14,61 грн. річних (3 %), 41,88 грн. втрат від інфляції та 22,33 грн. пені (повністю або частково).

Додатково, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) згідно із ст.258 Цивільного кодексу України встановлено спеціальну позовну давність в один рік. Згідно із п. 5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язанням, строк виконання яких не визначено, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У справі № 923/965/14 не заявлено про застосування наслідків сплину позовної давності стосовно позовних вимог про стягнення пені.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 14,61 грн. річних (3 %), 41,88 грн. втрат від інфляції та 22,33 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1827,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест" (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, буд.5, кв.153; ідентифікаційний код юридичної особи 24949817) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (місцезнаходження: 03179, м.Київ, просп. Перемоги, 15 км.; ідентифікаційний код юридичної особи 01181765) 309 (триста дев'ять) грн. 60 коп. основного боргу, 14 (чотирнадцять) грн. 61 коп. в якості річних, 41 (сорок одна) грн. 88 коп. втрат від інфляції, 22 (двадцять дві) грн. 33 коп. пені та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.09.2014р.

Суддя К.В. Соловйов