Рішення

від 23.09.2014 по справі 911/3627/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. справа № 911/3627/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Володар-Роз», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екожитлосервіс», Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 8 759,12 гривень

за участю представників:

від позивача: Таран М.В. (довіреність №50 від 19.02.2014)

від відповідача: Воробйова С.В. (довіреність б/н від 25.02.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

20.08.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Володар-Роз» (далі-ТОВ «Фірма Володар-Роз»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екожитлосервіс» (далі-ТОВ «Екожитлосервіс»/відповідач) про стягнення 8 759,12 грн. заборгованості за договором на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) №1/1618-Ж-13 від 02.01.2013.

У відповідності до пояснень представника відповідача, наданих в судових засіданнях, відповідач позов визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.08.2014 порушено провадження у справі №911/3627/14 та призначено справу до розгляду на 09.09.2014.

В судовому засіданні 09.09.2014 оголошувалась перерва до 23.09.2014.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

02.01.2013 між ТОВ «Фірма Володар-Роз» (далі-перевізник) та ТОВ «Екожитлосервіс» (далі-замовник) було укладено договір на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) №1/1618-Ж-13 (далі-договір), відповідно до якого замовник доручив, а перевізник зобов'язався надавати послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) твердих побутових відходів, накопичених у замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці послуги в розмірі і на умовах визначених цим договором.

Перевізник приступає до надання послуг передбачених умовами цього договору з моменту його укладення та надає їх до 31.12.2014 (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2013).

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, надавши протягом грудня 2013-лютого 2014 відповідачу послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) твердих побутових відходів загальною вартістю 8 759,12 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах надання послуг:

- №1240 від 28.02.2014 на суму 279,97 грн.,

- №432 від 31.01.2014 на суму 1 679,83 грн.,

- №7835 від 31.12.2013 на суму 6 799,32 грн. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості наданих послуг згідно означених актів не виконав, внаслідок чого за першим утворилось 8 759,12 грн. заборгованості.

Наявність 8 759,12 грн. заборгованості відповідача за договором підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2014, 31.08.2014, а також визнається відповідачем у повному обсязі.

З метою досудового врегулювання даного спору, 18.08.2014 позивачем було надіслано відповідачу претензію №340, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 759,12 грн. заборгованості по оплаті вартості послуг, наданих протягом грудня 2013-лютого 2014 згідно договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що замовник проводить розрахунок за надані послуги в поточному місяці після підписання акта виконаних робіт (послуг). Оплата здійснюється щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця, що чередує за розрахунковим.

З огляду наведеного, підписання відповідачем актів надання послуг №1240 від 28.02.2014, №432 від 31.01.2014, №7835 від 31.12.2013 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості наданих послуг свідчить про прийняття відповідачем таких послуг та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо їх оплати до 16.01.2014, 16.02.2014 та 16.03.2014 відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач надані послуги не оплатив, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8 759,12 грн. заборгованості по оплаті вартості послуг, наданих протягом грудня 2013-лютого 2014 згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та визнана відповідачем у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екожитлосервіс» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Петропавлівська Борщагівка, вул. Я.Мудрого, 1А, ідентифікаційний код 36578369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Володар-Роз» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 15, ідентифікаційний код 21701113) 8 759 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 12 коп. заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 23.09.2014.

Суддя В.А. Ярема