ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2014 р. Справа № 909/788/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фанди О. М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-палет", вул. Бельведерська, 2 "а", офіс 11, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави на суму 1 334 450 грн. 26 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Римарук Марта Ігорівна - представник, (довіреність № 400/03 від 14.08.2014 року)
від відповідача: не з"явився
встановив: Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-палет" про стягнення заборгованості на суму 1 334 450 грн. 26 коп., шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: торцювальний верстат - в кількості 1 шт.; колодорозпилювальний верстат - в кількості 1 шт.; верстат для скріплення євро піддонів - в кількості 1 шт.; сушильні камери алюмінієві - в кількості 1шт.; котел центрального опалення МК 750/1500 - в кількості 1шт.; верстат для переробки горбиля - в кількості 1 шт.; стрічкова пила 1000 мм діаметром з гідромотором - в кількості 1шт.; торцювальний верстат - в кількості 1шт., яке належить майновому поручителю товариству з обмеженою відповідальністю "Карпати-палет", що зараєстроване за адресою: м. Івано-Франківськ, пл. Міцкевича, 6, кв.3, передані ним в заставу банку згідно договору застави №276 від 17.01.2008 року.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ТзОВ "Босман Констракшн" умов кредитного договору №4011 від 17.01.2008 року, та правом позивача на підставі договору застави №276 від 17.01.2008 року, укладеного між ним та позивачем по справі звернути стягнення на предмет застави.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, та просить суд позов задовольнити.
Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на зворотньому боці ухвали суду від 15.08.14 про відкладення розгляд справи на 16.09.14.
Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно з п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвала суду від 15.08.2014 року про відкладення розгляд справи направлена на адресу - вул. Бельведерська, 2 "а", офіс 11, м. Івано-Франківськ, 76018, тобто адресу повідомленою суду стороною (зазначену позивачем у позовній заяві).
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
17 січня 2008 року між акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (по договору - банк/по справі - позивач), правонаступником якого відповідно до п.1.1. статуту позивача, зареєстрованого 22.01.2013 є публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн" (по договору - позичальник/по справі - відповідач), укладено кредитний договір №4011 із змінами та доповненнями згідно Додаткової угоди від 23.05.08 до кредитного договору №4011 від 17.01.2008 року (надалі "кредитний договір").
Відповідно до умов даного договору банк надав позичальнику (товариству з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн") кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. для поповнення обігових коштів, а останній в свою чергу зобов"язався повернути позивачу даний кредит в строк до 16.01.2010, сплачувати позивачу 22 % річних щомісяця в термін до 30/31числа місяця, за який вони нараховані та сплачувати комісію в розмірі 150 грн. щомісячно за супровід кредитної лінії.
В забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн" своїх зобов"язань за зазначеним вище кредитним договором, 17 січня 2008 року між публічним акціонерним товариством "Брокбізнес банк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" (по договору - заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Карпати-палет" (по договору - заставодавець) укладено Договір застави №276, відповідно до умов якого заставодавець передав заставодержателю в заставу майно (що є предметом застави), яке належить майновому поручителю товариству з обмеженою відповідальністю "Карпати-палет" та зараєстроване за адресою: м. Івано-Франківськ, пл. Міцкевича, 6, кв.3, а саме:
- торцювальний верстат - в кількості 1 шт., заставною вартістю 170 000 грн. 00 коп.;
- колодорозпилювальний верстат - в кількості 1 шт., заставною вартістю 380 000 грн. 00 коп.;
- верстат для скріплення європіддонів - в кількості 1 шт., заставною вартістю 930000 грн. 00 коп.;
- сушильні камери алюмінієві - в кількості 2шт., заставною вартістю 800000 грн. 00 коп.;
- котел центрального опалення МК 750/1500 - в кількості 1шт., заставною вартістю 167912 грн. 50 коп.;
- верстат для переробки горбиля - в кількості 1 шт., заставною вартістю 22977 грн. 50 коп.;
- стрічкова пила 1000 мм діаметром з гідромотором - в кількості 1шт., заставною вартістю 21285 грн. 75 коп.;
- торцювальний верстат - в кількості 1шт., заставною вартістю 19164 грн. 75 коп.
Відповідно до п.1.3 Договору застави № 276 від 17.01.2008 року, цей договір забезпечує виконання позичальником зобов"язань по поверненю кредиту, плати процентів за користування ним, штрафних санкцій, платежів, що випливають із Кредитного договору №4011 від 17.01.08 (із змінами та доповненнями).
15 грудня 2009 року позивач по справі звернувся до ТзОВ "Босман Констракшн" та відповідача по справі з претензійним листом №1653 про погашення заборгованості по Кредитному договору № 4011 від 17.01.2008 року та повідомив про наслідки їх невиконання.
Однак, претензійний лист залишений ТзОВ "Босман Констракшн" та відповідачем без відповіді та задоволення.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Згідно зі статтею 509 зазначеного вище кодексу зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Аналогічне визначення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В спірному випадку між сторонами по справі виникли зобов"язальні відносини згідно кредитного договору №4011 від 17.01.2008 року та договору застави №276 від 17.01.2008 року.
В силу ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов"язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено факт неналежного виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн" своїх зобов"язань згідно Кредитного договору №4011 від 17.01.2008 року (із змінами та доповненнями).
Даний факт підтверджується зокрема, поданим позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №4011 від 17.01.2008 року станом на 01.07.2014 року, з якого вбачається, що заборгованість становить 1 334 450 грн. 26 коп., з них: 999 420 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 333 530 грн. 26 коп. - заборгованість по відсоткам, 1 500 грн.00 коп. - заборгованість за комісією.
Доказів погашення зазначеної вище заборгованості суду не подано.
Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 546 зазначеного вище кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.
Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Положення вищезазначеної статті кореспондуються із нормами нормами ст. 572 Цивільного кодексу України.
Предметом застави може бути майно, зокрема основні засоби, про що зазначено у ст. 4 ЗУ "Про заставу" та ст. 576 ЦК України.
Враховуючи наявність встановленого судом факту неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Босман Констракшн» зобов'язань за Кредитним договором №4011 від 17.01.2008 року, внаслідок чого у останнього утворилась сума заборгованості, яка на день розгляду справи не є погашеною, а зобов'язання за Кредитним договором не є припиненим, Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», як заставодержатель, набув права задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, у відповідності до положень статті 19 Закону України "Про заставу".
Зазначеною вище статтею Закону України "Про заставу" передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України "Про Заставу" та ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Термін користування кредитом закінчився 16.01.2010 року.
Пунктом 3.1.1 Договору застави №276 від 17.01.2008 року визначено право заставодержателя (позивача по справі) звернути стягнення на предмет застави, якщо на день, визначений основним зобов"язанням, позичальник не поверне заставодержателю кредит в повному обсязі чи його частину та/або не сплатить проценти за користування кредитом, та/або не сплатить штрафні санкції та/або іншу заборгованість та платежі, що передбачені та/або випливають з основного зобов"язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов"язання.
З наведеного слідує, що ПАТ "Брокбізнесбанк", у зв'язку з порушенням позичальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Босман Констракшн" умов Основного зобов'язання, має право вимагати від заставодавця - товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-палєт" сплати заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави, безпосередньо, на підставі Договору застави № 276 від 17.01.2008 року.
Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Пунктом 3.2 договору застави № 276 від 17.01.2008 року встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса; на підставі рішення суду; або на підставі обраного заставодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого предметом застави основного зобов`язання в порядку, встановленому чинним законодавством або в порядку продажу заставодержателем предмета застави шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, або на публічних торгах. Порядок звернення стягнення на предмет застави заставодержатель має право обрати в межах, передбачених п.3.2 цього договору.
Як встановлено судом, предметом застави за Договором № 276 від 17.01.2008 року є основні засоби, тобто рухоме майно, то правовий режим регулювання обтяжень такого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначається положеннями Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення прилюдних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 Закону.
Статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено однією з обов"язкових вимог до рішення суду у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, - встановлення початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Положеннями ст. 582 Цивільного кодексу України визначено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.
Вартість предмету застави на момент укладання Договору застави № 276 склала - 2511340 грн. 50 коп. та є такою, що погоджена сторонами договору.
Позивач щодо встановлення способу реалізації рухомого майна, які є предметом застави у даній справі, за початковою ціною їх продажу 2511340 грн. 50 коп. погоджується. Відповідач клопотання про призначення судової експертизи щодо визначення оцінки майна, що є предметом застави згідно договору застави до суду не подав.
Даний факт свідчить про погодження сторін щодо встановлення початкової ціни продажу предмета застави відповідно до оцінки майна зазначеної у договорі застави №276 від 17.01.2008 року в розмірі 2511340 грн. 50 коп.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доводи позивача не спростував.
За наведених обставин суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо судового збору по справі, то суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Згідно з п.2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати за станом на 01.01.2014р. становив 1218,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач із вимогою про стягнення 1 334 450 грн. 26 коп. шляхом звернення стягнення на предмет застави звернувся у липні 2014 року.
У відповідності до п. 2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання такої заяви повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 26 689 грн. 01 коп.
Однак, ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено перелік осіб, які звільненні від сплати судового збору.
Зокрема, п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
10 червня 2014 року Національним банком України прийнято рішення №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк".
11 червня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №45 прийнято рішення про початок ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк".
За наведених підстав, позивачем при зверненні до суду з даними позовними вимогами, не сплачувався судовий збір в порядку п.22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Пунктом 4.5.Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору та в разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення судового збору з відповідача по справі в дохід державного бюджету України в сумі 26 689 грн. 01 коп.
Керуючись 124 Конституції України, ст. ст. 1, 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір", ст. ст.11, 509, 525, 526, 530, 546, 576, 582, 625, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3-4, 32, 33, 44, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
задовольнити позов публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-палет" про стягнення заборгованості на суму 1 334 450 грн. 26 коп., шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: торцювальний верстат - в кількості 1 шт.; колодорозпилювальний верстат - в кількості 1 шт.; верстат для скріплення євро піддонів - в кількості 1 шт.; сушильні камери алюмінієві - в кількості 1шт.; котел центрального опалення МК 750/1500 - в кількості 1шт.; верстат для переробки горбиля - в кількості 1 шт.; стрічкова пила 1000 мм діаметром з гідромотором - в кількості 1шт.; торцювальний верстат - в кількості 1шт., яке належить майновому поручителю товариству з обмеженою відповідальністю "Карпати-палет", що зараєстроване за адресою: м. Івано-Франківськ, пл. Міцкевича, 6, кв.3, передані ним в заставу банку згідно договору застави №276 від 17.01.2008.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-палет" (вул. Бельведерська, 2 "а", офіс 11, м. Івано-Франківськ, 76018, код 35277259) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (вул. Вовчинецька, 9, м. Івано-Франківськ, 76018, код 19357489) заборгованість за кредитним договором №4011 від 17.01.2008 року (із змінами та доповненнями) 1 334 450 грн. 26 коп. (один мільйон триста тридцять чотири тисячі чотириста п"ятдесят гривень двадцять шість копійки), з них: 999 420 грн. 00 коп. (дев"ятсот дев"яносто дев"ять тисяч чотириста двадцять гривень) - заборгованість за кредитом, 333 530 грн. 26 коп. (триста тридцять три тисячі п"ятсот тридцять гривень двадцять шість копійки) - заборгованість по відсоткам, 1 500 грн.00 коп. (одну тисячу п"ятсот гривень) - заборгованість за комісією, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: торцювальний верстат - в кількості 1 шт.; колодорозпилювальний верстат - в кількості 1 шт.; верстат для скріплення євро піддонів - в кількості 1 шт.; сушильні камери алюмінієві - в кількості 1шт.; котел центрального опалення МК 750/1500 - в кількості 1шт.; верстат для переробки горбиля - в кількості 1 шт.; стрічкова пила 1000 мм діаметром з гідромотором - в кількості 1шт.; торцювальний верстат - в кількості 1шт., яке належить майновому поручителю товариству з обмеженою відповідальністю "Карпати-палет", що зараєстроване за адресою: м. Івано-Франківськ, пл. Міцкевича, 6, кв.3, передані ним в заставу банку згідно договору застави №276 від 17.01.2008, зі способом реалізації предмету застави - проведення публічних торгів в межах виконавчого провадження , з початковою ціною продажу 2511340 грн. 50 коп. (два мільйони п"ятсот одинадцять тисяч триста сорок гривень п"ятдесят копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-палет" (вул. Бельведерська, 2 "а", офіс 11, м. Івано-Франківськ, 76018, код 35277259) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 26 689 грн. 01 коп. (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят дев"ять гривень одну копійку) - судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.09.14
Суддя Фанда О. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2014 |
Оприлюднено | 26.09.2014 |
Номер документу | 40587916 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Фанда О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні