Рішення

від 16.09.2014 по справі 915/1279/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року Справа № 915/1279/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Костенко Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченко, 18, м. Київ, 01601

адреса для листування: вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Інвест-Агро", вул. Світанкова, 3, м. Миколаїв, 54036

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) № 21-6/12 від 01.12.2012 року в сумі 135, 37 грн., в тому числі: 0,04 грн. - відшкодування витрат за використану електроенергію; 115, 33 грн. - пені; 20, 00 грн. - 3 % річних.

за участю представників сторін:

від позивача: Васильєва Світлана Олександрівна, довіреність № 938 від 11.12.2013 року;

від відповідача: представник не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Інвест-Агро" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) № 21-6/12 від 01.12.2012 року в сумі 1 883, 37 грн., в тому числі: 1 350, 00 грн. - орендна плата; 398, 04 грн. - відшкодування витрат за використану електроенергію; 115, 33 грн. - пені; 20, 00 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.08.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 02.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.09.2014 року відкладено розгляд справи на 16.09.2014 року.

29.08.2014 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 0,04 грн. - відшкодування витрат за використану електроенергію; 115, 33 грн. - пені; 20, 00 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.09.2014 року вищевказану заяву, яка є зменшенням розміру позовних вимог, прийнято судом до розгляду. Отже, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 0,04 грн. - відшкодування витрат за використану електроенергію; 115, 33 грн. - пені; 20, 00 грн. - 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

01.12.12 року між ТзОВ "Торговий дім Інвест-Агро" та ПАТ "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком" було укладено Договір № 21-6/12 оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення), відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі від 01.12.12 року у строкове платне користування приміщення, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Світанкова, 3, загальною площею 66, 6 кв. м. під офіс.

Відповідач умови Договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 11.08.14 року з орендної плати в розмірі 1 350 грн., з відшкодування витрат за використану електроенергію в розмірі 398, 04 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем була нарахована пеня відповідно до норм чинного законодавства та умов договору в розмірі 115, 33 грн., а також 3 % річних в розмірі 20 грн.

Під час розгляду справи відповідачем проведено оплату в розмірі 1 748 грн., у зв'язку з чим позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Із посиланням на вищевикладене, на приписи ст. 530, 625 ЦК України, ст. 193, 222 ГК України та на умови Договору позивач просив суд стягнути з відповідача 0,04 грн. - відшкодування витрат за використану електроенергію; 115, 33 грн. - пені; 20, 00 грн. - 3 % річних.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання 02.09.14 року та 16.09.14 року не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 26), причини неявки суду не повідомив.

При цьому, судом враховано наступне.

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 10.07.2014 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 вищевказаної Постанови).

Судом враховано, що ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 26). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.12.12 року між ТзОВ "Торговий дім Інвест-Агро" та ПАТ "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком" було укладено Договір № 21-6/12 оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення), відповідно до умов якого ПАТ "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком" (орендодавець) передав, а ТзОВ "Торговий дім Інвест-Агро" (орендар) прийняв у строкове платне користування частину приміщення, розташованого за адресою: м. Миколаїв на 2 поверсі двоповерхового будинку по вул. Світанкова, 3, загальною площею 66, 6 кв. м. (п. 1.1 Договору) (арк. справи 11-14).

В подальшому 28.02.14 року сторони підписали Додаткову угоду до Договору.

Договір та Додаткову угоду підписано та скріплено печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Умовами Договору з урахуванням Додаткової угоди сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони домовились про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 року № 786.

Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток № 1), вказаного в п. 1.1 цього Договору. При цьому, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) та становить 20, 27 грн. з ПДВ за 1 кв. м. Орендна плата за перший місяць оренди за 66, 6 кв. м. всієї орендованої площі - 1 350 грн. з урахуванням ПДВ і не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього терміну дії договору оренди.

Відповідно до п. 3.2 Договору розмір орендної плати може бути переглянуто у випадках, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.3 Договору витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та ін. включено до розміру фіксованої орендної плати.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Відповідно до абз. 2 п. 3.9 Договору закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою та іншими платежами, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції (пені, штрафи та інше).

Відповідно до п. 5.1 Договору орендодавець має право вимагати своєчасної оплати оренди майна.

Відповідно до п. 6.1.2 Договору орендар зобов'язаний укласти окремий договір з ПАТ ЕК "Миколаївобленерго". До моменту відокремлення своїх електричних мереж, встановлення розрахункових засобів та укладання договору з електропостачальною компанією ПАТ ЕК "Миколаївобленерго" орендар відшкодовує орендодавцю витрати за спожиту електроенергію за показниками приладів обліку або в обсязі встановленої потужності за тарифами електропостачальної компанії, крім цього, відшкодовує витрати за спільне користування електричних мереж, які є власністю орендодавця.

Відповідно до п. 6.1.4 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Відповідно до Розділу 13 Договору передбачені цим договором права і обов'язки ПАТ "Укртелеком", у тому числі проведення розрахунків, виконуються Миколаївською філією товариства.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв на підставі Акту приймання-передачі від 01.12.2012 року частину приміщення, розташованого за адресою: м. Миколаїв на 2 поверсі двоповерхового будинку по вул. Світанкова, 3, загальною площею 66, 6 кв. м.

Акт приймання-передачі від 01.12.2012 року підписано сторонами та скріплено печатками (арк. справи 15).

За період користування майном за лютий 2014 року відповідачу нараховано орендну плату в розмірі 1 350 грн., а також витрати за використану електроенергію за період з 01.01.14 року по 28.02.14 року з урахуванням проведеної часткової оплати в сумі 398, 04 грн. (копії рахунків наявні в матеріалах справи) (арк. справи 20, 21, 36).

08.07.14 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 21-11/126 з вимогою про сплату заборгованості за договором оренди, в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість в сумі 1 748, 04 грн. (1 350 грн. - орендної плати та 398, 04 грн. - витрат за використану електроенергію), а також пеню в сумі 81, 27 грн. та 3 % річних в сумі 13, 62 грн. (арк. справи 17). Факт направлення претензії та докази отримання відповідачем вказаної претензії підтверджуються наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 18).

18.08.14 року (після порушення провадження у справі) відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 1 748 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки станом на 18.08.14 року, де в графі призначення платежу відповідачем зазначено: "оплата за послуги згідно претензії № 21-11/126 від 08.07.14 року". Відтак, відповідачем фактично визнано наявну заборгованість та погашено її частково. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 0, 04 грн. - витрати за електроенергію.

Як вказано вище, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.09.2014 року прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем 1 748 грн.

Відтак, відповідач умови Договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на день розгляду справи у відповідача існує заборгованість в розмірі 0, 04 грн. - витрати за електроенергію.

Відповідно до ст. ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано вище, умовами п. 6.1.2 Договору передбачено, що до моменту відокремлення своїх електричних мереж, встановлення розрахункових засобів та укладання договору з електропостачальною компанією ПАТ ЕК "Миколаївобленерго" орендар відшкодовує орендодавцю витрати за спожиту електроенергію за показниками приладів обліку або в обсязі встановленої потужності за тарифами електропостачальної компанії, крім цього, відшкодовує витрати за спільне користування електричних мереж, які є власністю орендодавця.

Відповідачем не спростовано та не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по Договору, як і не подано суду доказів оплати суми заборгованості.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 0, 04 грн. - витрат за електроенергію є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 115, 33 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі наявності заборгованості по орендній платі, платі за комунальні послуги та іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 28.02.14 року по 30.04.14 року в сумі 115, 33 грн. У зв'язку з допущенням арифметичних помилок на виконання вимог ухвали суду від 02.09.14 року позивачем 15.09.14 року подано суду обгрунтований розрахунок розміру пені, відповідно до якого позивачем здійснено нарахування пені за період з 28.02.14 року по 31.07.14 року в сумі 159, 50 грн. (арк. справи 39). Перевіривши вказаний розрахунок, судом встановлено, що за період з 28.02.14 року по 31.07.14 року пеня становить 160, 10 грн. Детальний розрахунок судом здійснено за допомогою Бази "Законодавство" (арк. справи 42-44). Нарахування здійснено судом, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено відповідно до умов п. 8.2 Договору. При розрахунку розміру пені судом також враховано здійснену відповідачем 13.05.14 року оплату. Враховуючи, що позивачем не подавалась заява про збільшення розміру позовних вимог, суд, не виходячи за межі позовних вимог без відповідного клопотання сторони (ст. 83 ГПК України), дійшов висновку про обгрунтованість позовної вимоги про стягнення пені в сумі 115, 33 грн. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 115, 33 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 20 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.12 року по справі № 37/64).

Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3 % річних за період з 28.02.14 року по 11.08.14 року в сумі 20, 00 грн. У зв'язку з допущенням арифметичних помилок на виконання вимог ухвали суду від 02.09.14 року позивачем 15.09.14 року подано суду обгрунтований розрахунок розміру 3 % річних, відповідно до якого позивачем здійснено нарахування 3 % річних за період з 28.02.14 року по 11.08.14 року в сумі 39, 13 грн. (арк. справи 40). Перевіривши вказаний розрахунок, судом встановлено, що за період з 28.02.14 року по 11.08.14 року 3 % річних становлять 28, 68 грн. Детальний розрахунок судом здійснено за допомогою Бази "Законодавство" (арк. справи 45-47). Період нарахування визначено відповідно до умов п. 8.2 Договору. При розрахунку розміру 3 % річних судом також враховано здійснену відповідачем 13.05.14 року оплату. Враховуючи, що позивачем не подавалась заява про збільшення розміру позовних вимог, суд, не виходячи за межі позовних вимог без відповідного клопотання сторони (ст. 83 ГПК України), дійшов висновку про обгрунтованість позовної вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 20, 00 грн. Отже, вимога про стягнення 3 % річних в сумі 20, 00 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 625, 629, 759, 762 ЦК України, ст. 193, 231, 232, 283, 286 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Інвест-Агро" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) № 21-6/12 від 01.12.2012 року в сумі 135, 37 грн., в тому числі: 0,04 грн. - відшкодування витрат за використану електроенергію; 115, 33 грн. - пені; 20, 00 грн. - 3 % річних.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Інвест-Агро", вул. Світанкова, 3, м. Миколаїв, 54036 (код ЄДРПОУ 38457768) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченко, 18, м. Київ, 01601; адреса для листування: вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 (р/р 26006440521 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805; код ЄДРПОУ 22437619) заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) № 21-6/12 від 01.12.2012 року:

- 0,04 грн. (нуль грн. 04 коп.) - відшкодування витрат за використану електроенергію;

- 115, 33 грн. (сто п'ятнадцять грн. 33 коп.) - пені;

- 20, 00 грн. (двадцять грн. 00 коп.) - 3 % річних;

- 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 22.09.2014 року.

Суддя Е.М. Олейняш