Рішення

від 19.09.2014 по справі 914/2642/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   19.09.2014 р.                                                                              Справа № 914/2642/14 за позовом: Комунального підприємства Львівської обласної ради "Нерухомість та майно", м.Львів до відповідача: Комунального підприємства Львівської обласної ради «Управління капітального будівництва», м.Львів про:      стягнення 20   643,77 грн.                                                                                          Суддя  Кітаєва С.Б. Представники: від позивача:  не з»явився; від відповідача:  не з»явився. Суть спору: Позов заявлено Комунальним підприємством Львівської обласної ради  «Нерухомість та майно», м.Львів, до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Управління капітального будівництва», м.Львів  про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов»язання в сумі 22   062,11 грн., з яких:  20 643,77 грн. заборгованість за надані комунальні послуги; 1351,93 грн. -3% річних та 66,41 грн. інфляційні втрати, нараховані згідно ч.2  ст.625 ЦК України. Ухвалою суду від 25.07.2014р. за даним позовом порушено провадження у справі та  призначено її розгляд на 10.09.2014р. Ухвалу  від 25.07.2014 року відповідач отримав 30.07.2014 року, що підтверджується повідомленням №79014 0904770 2  про вручення рекомендованого поштового відправлення. 01.09.2014 року за вх.№37142/14 в суді зареєстровано подане позивачем пояснення за №113 від 01.09.2014 р. з документами, згідно переліку у «додатках» до нього.        У зв»язку з неявкою  в судове засідання 10.09.2014 р. представника відповідача  та з метою надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, ухвалою суду від 10.09.2014 року розгляд справи відкладався на 19.09.2014 року. Ухвалу  від 10.09.2014 року відповідач отримав  17.09.2014 року, що підтверджується повідомленням №79014  0919808  5  про вручення рекомендованого поштового відправлення. 16.09.2014 року за вх.№39667/14 в суді зареєстровано  подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних документів,  якими підтверджується  понесення позивачем  витрат  на оплату  послуг  з теплопостачання по будинку №17 на вул.Чайковського у м.Львові на підставі договору, укладеного  з ЛМКП «Львівтеплоенерго». 16.09.2014 р.  за вх.№4473/14 в суді зареєстровано подану позивачем заяву від 16.09.2014 року, зі змісту якої вбачається, що позивач підтримує позовні вимоги в частині  заборгованості за надані комунальні послуги в сумі 20643,77 грн. На підставі ст.78 ГПК України  просить суд прийняти відмову КП ЛОР «Нерухомість та майно» від частини позовних вимог, а саме: 3% річних в сумі 1351,93 грн. та інфляційних втрат в розмірі 66,41 грн. та повідомляє, що наслідки відмови від частини позовних вимог йому відомі та зрозумілі. Відповідач, комунальне підприємство Львівської обласної ради «Управління капітального будівництва», в статусі юридичної особи включено до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код юридичної особи 20780431;місцезнаходження за адресою :79005, м.Львів, вул.Чайковського,17, що підтверджується  Витягом з ЄДРПОУ станом на 07.08.2014 року. Відповідно до п.3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої  інстанції» (із наступними змінами та доповненнями) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК  права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані  до прийняття рішення  судом першої інстанції.   Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей,  внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). У випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження  (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб»єкта господарювання. У разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і не повернуто  підприємством зв»язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. На підставі наявних у справі документів, враховуючи  Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», повідомлення про вручення ухвал по справі відповідачу, заяви  позивача від 16.092014 р. та письмового повідомлення , яке містить підпис представника позивача в судовому засіданні 10.09.2014 року,  суд дійшов висновку, що  сторони повідомлені про час і місце розгляду справи судом. Згідно до вимог  ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та  здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду  відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Однак відповідач своїм процесуальним правом  не скористався. Відповідно до ч.3 ст.4-3  ГПК України господарським судом  створено сторонам   необхідні умови  для встановлення фактичних обставин  справи і правильного застосування законодавства. Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, їх своєчасно та належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України та із врахуванням поданої позивачем заяви  від 16.09.2014 р.  вх.№4473/14). В засіданні  10.09.2014 року  судом оглянуто оригінали документів подані представником позивача, які в копіях долучені позивачем до позовної заяви. Розбіжностей  у  документах (оригіналах та поданих копіях) суд не виявив. Розглянувши матеріали справи,  оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив наступне. 15 лютого 2010 року  між Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" (балансоутримувач ) та Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Управління капітального  будівництва» ( орендар) було укладеного договір № 60/10 про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг, з метою  упорядкування процедури відшкодування орендарем (користувачем) витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг у будинку 17 на вул. Чайковського, частину приміщень якого загальною площею 81,3 кв.м. використовує орендар, діючи на підставі договору оренди від 15.02.2010р. №14/10.   Відповідно до п. 1 вказаного договору, балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг з теплопостачання та приєднання теплової енергії ( надалі-послуги), шляхом доставляння цих послуг від енергопостачальної організації (ЛМКП «Львівтеплоенерго») до орендаря, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на вказані послуги згідно з виставленими балансоутримувачем рахунками. При цьому балансоутримувач не проводить розрахунків розміру плати за теплопостачання та приєднання теплової енергії вказаних приміщень, а лише скеровує орендарям рахунки згідно із щомісячно отриманим від енергопостачальної організації  (ЛМКП «Львівтеплоенерго») вже розгорнутим рахунком у розрізі орендарів даного будинку. Відповідно до п.3 договору, орендар зобов»язується своєчасно і у повному обсязі відшкодовувати витрати балансоутримувача за послуги. Відшкодування витрат здійснюється щомісячно на підставі виставлених балансоутримувачем  рахунків. Орендар зобов»язаний здійснювати оплату рахунку  не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок балансоутримувача  р/р 2600800003055 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718, ЄДРПОУ 33358550 (п.4 договору). Умовами договору №60/10 ( п.5) передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати орендар сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення але не більше ніж  подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу. Термін дії вказаного договору, відповідно до п.8 договору № 6/10  від 15.02.2010 р., встановлено на термін дії договору оренди №14/10 від 15.02.2010р. У випадку припинення чи розірвання договору між балансоутримувачем та енергопостачальною організацією – ЛМКП «Львівтеплоенерго»,  даний договір припиняється. Матеріалами у справі підтверджується , що між   позивачем та відповідачем 15.02.2010р. за № 14/10 укладено договір оренди  нежитлових приміщень за адресою м.Львів, вул.Чайковського,17, загальною площею 81,3 кв.м., які знаходяться у спільній  власності територіальних громад Львівської області та перебувають на балансі  Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно». Приміщення передані  позивачем по акту відповідачу в оренду. Станом на даний час договір оренди є чинним (термін дії договору – до 28.02.2015 року відповідно  до Договору від 01.04.2014 року про внесення змін до договору оренди від 15 лютого 2010р. №14/10). Забезпечення будинку №17  по вул.Чайковського  у м.Львові послугами  теплопостачання здійснюється  згідно з договором від 01.10.2003 р. №3649/Г, укладеним між КП ЛОР «Нерухомість та майно» і ЛМКП «Львівтеплоенерго». Балансоутримувач забезпечує відповідача послугами теплопостачання в нежитлових (орендованих відповідачем) приміщеннях у будинку №17  по вул.Чайковського у м.Львові, шляхом доставляння цих послуг  від енергопостачальної організації , ЛМКП «Львівтеплоенерго»,  до користувача. При цьому балансоутримувач не проводить розрахунків розміру плати за теплопостачання  та приєднання теплової енергії вказаних приміщень, а лише скеровує орендарям /користувачам рахунки  згідно із щомісячно отриманим  від енергопостачальної організації ( ЛМКП «Львівтеплоенерго») вже розгорнутим рахунком у розрізі орендарів /користувачів даного будинку ( копії рахунків, виставлених ЛМКП «Львівтеплоенерго» позивачу долучені до матеріалів справи). Станом на  момент звернення позивача з позовом до суду  заборгованість відповідача за надані послуги теплопостачання за період з 01.11.2012р. по 30.06.2014 р. становить 20   643,77 грн. Позивачем  щомісячно виставлялись  відповідачу рахунки  на оплату; позивач намагався врегулювати спір в добровільному порядку з відповідачем, скеровуючи останньому  претензії, однак кошти не перераховані а претензії залишені без  відповіді. Надання  послуг підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи рахунками, виставленими енергопостачальною організацією, рахунками на оплату послуг, виставленими відповідачу позивачем, договорами№60/10  від 15.02.2010 р. та оренди за №14/10 від 15.02.2010 р.   Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про комунальні послуги" відносини між сторонами повинні здійснюватися виключно на підставі договору, та враховуючи відсутність доказів припинення чи розірвання укладеного між сторонами договору, суд виходить з того, що між сторонами діяли договірні відносини, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.         Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться і в Господарському кодексі України. Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат  по оплаті  комунальних послуг з теплопостачання будинку №17 по  вул..Чайковського у м.Львові перед ЛМКП «Львівтеплоенерго»   у спірному періоді (01.11.2012р. -30.06.2014р.).  Щомісячні рахунки ЛМКП «ЛЬвівтеплоенерго»  в розрізі кожного орендаря по вказаному об»єкту містять відомості про вартість  послуг з теплопостачання, які , як підтверджують банківські документи позивача останнім оплачені, а в подальшому відображені в рахунках, які виставляв позивач відповідачу  для відшкодування понесених ним витрат по комунальних послугах. Відтак, у відповідача є обов»язок по відшкодуванню  витрат позивача  на забезпечення  надання комунальних послуг  до орендованого відповідачем нежитлового приміщення загальною площею 81,3 кв.м. за адресою : м.Львів, вул..Чайковського,17 у спірному періоді. Позивач  відмовився від вимог про стягнення  інфляційних витрат та 3 % річних, нарахованих в порядку ст..625  ЦК України. Позивач не заявляє вимоги  про стягнення пені , згідно умов договору. Відмова позивача від частини позовних вимог не порушує  прав чи законних інтересів інших осіб, чинного законодавства, є особистим правом позивача в силу норм Господарського процесуального кодексу України, відтак приймається судом.  Як вбачається, позивачу  відомі наслідки  відмови , відтак в частині вимог про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, у зв»язку із прийняттям відмови судом, провадження у справі підлягає припиненню. Вимога ж позивача про стягнення  20   643,77 грн. заборгованості за надані в період з 01.11.2012 р. по 30.06.2014 р. комунальні послуги  підлягає до задоволення, оскільки доказів  перерахування коштів позивачу відповідач не подав,  умови договору  №60/10 не виконав ,  претензії позивача, як і рахунки на оплату за  цей період, залишив без розгляду та без оплати. Відповідно до ст.49 ГПК України, у зв»язку із неправомірними діями відповідача які призвели до  виникнення спору та  подання позову до суду, судовий збір   покладається на відповідача. Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають  значення для правильного  вирішення господарського спору. Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її  вимоги чи заперечення на позов. Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. На підставі наведеного, керуючись   ст.ст.2, 4-3,22, 32, 33, 34, 36, 43, 49,78,  п.4.ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 116   ГПК України, суд,-                                                   ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги  задоволити з врахуванням заяви від 16.09.2014 р. (вх.№4473/14). 2.  Прийняти відмову позивача від  вимоги  про стягнення 3 % річних в сумі 1351,93 грн. та від вимоги про стягнення  66,61 грн. інфляційних нарахувань. 3. Припинити провадження в частині вимоги  про стягнення 3 % річних в сумі 1351,93 грн. та в частині вимоги про стягнення  66,61 грн. інфляційних нарахувань. 4. Стягнути з Комунального  підприємства Львівської обласної ради «Управління капітального будівництва» ( ідентифікаційний код юридичної особи - 20780431;місцезнаходження за адресою: 79005, м.Львів, вул.Чайковського,17)  на користь  Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» (79008 м.Львів, вул..Винниченка,8, ідентифікаційний код юридичної особи – 33358550)  20   643,77 грн. заборгованості за надані комунальні послуги та 1827,00 грн. судового збору. 5. Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.           Повний текст рішення виготовлено  24.09.2014 р.                      Суддя                                                                                 Кітаєва С.Б.