Постанова

від 23.09.2014 по справі 820/13271/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                     Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  Харків    23 вересня 2014 р.                                                                                 № 820/13271/14   Харківський окружний адміністративний суд  у складі: Головуючого судді - Панченко О.В.   розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області    до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЙКА"    про  накладення арешту,- В С Т А Н О В И В: Позивач - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРОЙКА" (код ЄДРПОУ 31437478) на суму 8957,79грн., а саме в: АТ "УкрСиббанк", МФО банку 351005, номера розрахункових рахунків 26003036085200 дата відкриття 08.12.2006р. та 26047036085200 дата відкриття 10.08.2012р., валюта рахунку - українська гривня. В обґрунтування позову позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРОЙКА" пройшло державу реєстрацію та набуло статусу юридичної особи, про що свідчить довідка з головного управління статистики у Харківській області від 17.06.2014 року №06/3-16/2769. На обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області як платник податків ТОВ "ТРОЙКА" перебуває з 12.04.2001 року за №12774. Оскільки відповідачем не виконаний свій податковий обов'язок щодо своєчасної та в повному обсязі сплати податків, а вжиті ДПІ заходи не призвели до погашення боргу, податковий орган на виконання повноважень згідно з Податковим кодексом України, просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку. Представник позивача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, прибув у судове засідання та склав на адресу суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження, позов просив задовольнити. (а.с.48). Відповідач - ТОВ "ТРОЙКА", повноважного представника у судове засідання не направив,  про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 33-35 КАС України, конверт із судовою кореспонденцією повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". (а.с. 36-40). Відповідно до приписів статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами. Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів: Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач – ТОВ "ТРОЙКА", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом – 31437478. (а.с.11). На обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємство перебуває в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області 12.04.2001 року за реєстраційним номером 12774 (а.с. 8). За матеріалами справи, ТОВ "ТРОЙКА" має податковий борг перед бюджетом у сумі 8957,79 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 5). Позивачем - Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, було проведено перевірку щодо дотримання відповідачем норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), яка оформлена актом №540/20/40/22/31437478 від 10.04.2014 року, котрим зафіксовано порушення діючого законодавства України (а.с. 26-27). На підставі згаданого акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення  №0000902205 від 24.04.2014 року, яким ТОВ "ТРОЙКА нараховані штрафні санкції по РРО на загальну суму 9065,80 грн.  (а.с. 25). Як з'ясовано з довідки про заборгованість по ТОВ "ТРОЙКА", у підприємства рахувалась переплата у розмірі 245,54 грн., а відтак сума боргу становить 8957,79 грн. (а.с. 6). З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків та на виконання ст. 59 ПКУ, позивачем було сформовано та направлену платнику податкову вимогу форми "Ю" від 05.05.2014 року №1326-25 (а.с.10). Станом на момент звернення до суду податковий борг перед бюджетом відповідачем не погашений. Вирішуючи справу, суд відзначає, що відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу. Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно. З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання вимог п.91.3 ст.91 ПКУ щодо виявлення майна для складання акту опису, відповідачем були направлені листи до установ, що адмініструють право власності на майно, а саме: - лист до ВДАІ з обслуговування Дзержинського р-ну ATI ГУ МВСУ в Харківській област1 від 12.06.14р. № 9428/10/20-30-25-01-19 щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів за ТОВ "ТРОЙКА"; -  запит до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 12.06.14р. № 3047/5/9/20-30-25-01-17 щодо отримання інформації  з  Державного реєстру речових  прав  на  нерухоме  майно  що належить ТОВ "ТРОЙКА"; - лист до Державної інспекції сільського господарства від 12.06.14р. №9427/10/20-30-25-01-19 щодо наявності у власності ТОВ "ТРОЙКА" сільськогосподарської техніки та інвентарю. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що податковим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення його податкового боргу, та відзначає, що відсутність у відповідача майна унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу. Відповідно до п.п. 19 1.1.21. ПКУ, на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку. Приписами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право податкового органу звертатися до суду з вимогою накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, який має податковий борг, за наявності наступних підстав: відсутність майна; балансова вартість майна менша суми податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Підстави, встановлені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту за рішенням суду (судом) (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг. Таким чином, позивачем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність встановлених п.п.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках. Згідно довідки позивача від 11.07.2014 року, у відповідача є рахунки відкриті в установах банку: АТ "УкрСиббанк" №26003036085200, №26047036085200, МФО 351005 (а.с. 9). Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -   П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЙКА" про накладення арешту - задовольнити. Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРОЙКА" (код ЄДРПОУ 31437478, 61202, м. Харків, вул. Целиноградська, б. 50В) на суму 8957,79 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень сімдесят дев'ять копійок) грн., а саме в: АТ "УкрСиббанк", МФО банку 351005, номера розрахункових рахунків 26003036085200 дата відкриття 08.12.2006р. та 26047036085200 дата відкриття 10.08.2012р., валюта рахунку - українська гривня. Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після  закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.                    Суддя                                                                                                           О.В. Панченко