Рішення

від 18.09.2014 по справі 910/16866/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16866/14 18.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 311" простягнення 5 807,27 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Недбайлюк О.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" (надалі - ТОВ "СВ Аутдор") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 311" (надалі - ТОВ "Клініка 311") про стягнення 5 807,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не належним чином виконане зобов'язання з оплати наданих послуг за договором про проведення рекламної кампанії №278/2012 від 01.10.2012 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4 400,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 776,92 грн., 3% річних у розмірі 155,15 грн. та інфляційних у розмірі 475,20 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.09.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала документи та пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №31135412, отриманим його представником 22.08.2014 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 р. між ТОВ "СВ Аутдор" (виконавець) та ТОВ "Клініка 311" (замовник) було укладено договір про проведення рекламної кампанії №278/2012 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 2.1 Договору у порядку і на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов'язується надати послуги з розміщення реклами замовника на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої сторонами адресної програми в період рекламної кампанії, а замовник зобов'язується прийняти послуги й оплатити їх.

Згідно з п. 4.1 Договору ціна (вартість) послуг підлягає узгодженню сторонами до розміщення реклами й вказується у додатках до договору або в рахунку-фактурі, яка виставляється виконавцем.

За змістом п. 4.3 Договору замовник щомісячно здійснює оплату вартості послуг протягом перших 5 календарних днів кожного місяця, у якому проводиться рекламна кампанія у відповідності з рахунком-фактурою виконавця незалежно від факту отримання замовником оригіналу такого рахунку-фактури, якщо інший порядок та строки оплати не були обумовлені сторонами у відповідному додатку до договору.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до останнього дня заключного періоду рекламної кампанії, визначеного договором або адресними програмами, але не більше ніж до 31.12.2013 р., за умови повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 27 480,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актами надання послуг №ОУ-9153 від 28.02.2013 р., №ОУ-9001 від 28.02.2013 р., №ОУ-9224 від 31.03.2013 р., №713 від 30.04.2013 р. та №942 від 31.05.2013 р.

Відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги у розмірі 23 080,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 4 400,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (акти надання послуг №ОУ-9153 від 28.02.2013 р., №ОУ-9001 від 28.02.2013 р., №ОУ-9224 від 31.03.2013 р., №713 від 30.04.2013 р. та №942 від 31.05.2013 р.) вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 27 480,00 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом перших 5 календарних днів кожного місяця, у якому проводиться рекламна кампанія.

Відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги у розмірі 23 080,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 4 400,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 4 400,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Клініка 311" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "СВ Аутдор" про стягнення ТОВ "Клініка 311" заборгованості у розмірі 4 400,00 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 776,92 грн., 3% річних у розмірі 155,15 грн. та інфляційних у розмірі 475,20 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.06.2013 р. по 04.08.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.3 Договору у випадку недотримання замовником обумовлених даним договором строків здійснення платежів замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного та або несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання по дату фактичної оплати.

Суд відзначає, що вказаним положенням Договору передбачено більшу тривалість періоду, за який нараховується пеня, ніж визначений приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 776,92 грн., 3% річних у розмірі 155,15 грн. та інфляційних у розмірі 475,20 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Клініка 311" на користь ТОВ "СВ Аутдор" заборгованості у розмірі 4 400,00 грн., пені у розмірі 776,92 грн., 3% річних у розмірі 155,15 грн. та інфляційних у розмірі 475,20 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка 311" (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; ідентифікаційний код 32373211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" (04050, м. Київ, вул. Тергенєвська, 80-А; ідентифікаційний код 33239190) заборгованість у розмірі 4 400 (чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп., пеню у розмірі 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 15 коп., інфляційні у розмірі 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко