Постанова

від 23.09.2014 по справі 808/5604/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2014 року (о 12 год. 47 хв.) Справа № 808/5604/14  м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В. за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Азовтехинтер» про стягнення податкового боргу ВСТАНОВИВ: У вересні 2014 року Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – Бердянська ОДПІ, заявник) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства «Азовтехинтер» (далі – ПП «Азовтехинтер», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 44 507,92 грн. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010               № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідачем надано до Бердянської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік від 28.01.2014 №554 та податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік №1400004598, у яких самостійно визначено грошове зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, які сплачуються щомісячно у період з січня по серпень у розмірі 4 467,19 грн. та у період з вересня по грудень у розмірі 4 467,20 грн. Зазначає, що на час розгляду справи у суді» податковий борг ПП «Азовтехинтер з орендної плати за землю з юридичних осіб становить 44 507,92 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості. Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 23.09.2014 надав до суду клопотання (вх. № 36174) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Крім того, до клопотання представником позивача надано довідку, згідно якої станом на 23.09.2014 податковий борг відповідача з орендної плати за землю з юридичних осіб не змінився та складає 44 507,92 грн. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 23.09.2014 на адресу суду надіслав клопотання (вх. №36244) про відкладення слухання або зупинення провадження по справі для ознайомлення з позовними вимогами. Заперечення на адресу суду від відповідача не надходили. Проте, із матеріалів справи вбачається, що копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та судова повістка надіслана на адресу відповідача поштою 10.09.2014 та отримана уповноваженим представником 17.09.2014, про що свідчить відповідна відмітка у поштовому повідомленні. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач мав достатньо часу для ознайомлення із матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами. У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини. ПП «Азовтехинтер» (ідентифікаційний код 35036439) є юридичною особою, яка зареєстрована 27.03.2007 виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Відповідачем до Бердянської ОДПІ було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік №554 від 28.01.2013, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 53 606,32 грн., які сплачуються щомісячно, зокрема, у період з вересня по грудень 2013 року у розмірі 4 467,20 грн. (з урахуванням часткової сплати грошове зобов'язання за вересень складає 4 303,18 грн.). Крім того, ПП «Азовтехинтер» було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік №1400004598 від 20.02.2014, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 53 606,32 грн., які сплачуються щомісячно, зокрема, у період з лютого по липень 2014 року у розмірі 4 467,19 грн. Проте, у встановлені законодавством строки відповідач податкові зобов'язання з орендної плати за землю не сплатив. Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме на адресу відповідача 12.12.2013 поштою була направлена податкова вимога від 03.10.2013 № 203-11, яка отримана представником відповідача 16.12.2013. Відповідно до довідки про заборгованість станом на 23.09.2014 відповідач має податкову заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 44 507,92 грн. Зважаючи на несплатою відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов'язання в установлені законодавством строки Бердянська ОДПІ звернулась із адміністративним позовом до суду. Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема: - подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; - сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України). Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України). Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. За приписами п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України). Судом встановлено, що відповідачем до Бердянської ОДПІ було подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік №554 від 28.01.2013 та за 2014 рік №1400004598 від 20.02.2014, відповідно до яких підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю, проте податкові зобов'язання за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року та лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2014 року повністю сплачені не були. Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України). Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України). Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Із матеріалів справи вбачається, що позивачем 12.12.2013 поштою була направлена податкова вимога від 03.10.2013 № 203-11, яка отримана представником відповідача 16.12.2013, про що свідчить його підпис у відповідній графі повідомлення про вручення поштового відправлення. За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. За змістом п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На момент розгляду справи в суді податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 44 507,92 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив. Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства «Азовтехинтер» (ідентифікаційний код 35036439) кошти у сумі податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 44 507,92 грн. (сорок чотири тисячі п'ятсот сім гривень 92 копійки) на р/р 33212812700011, код платежу 13050200, отримувач – місцевий бюджет, код отримувача 38042560, банк: Бердянський УДКСУ ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Суддя                                                                       І.В. Батрак