Постанова

від 10.09.2014 по справі 808/4644/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року 14 год. 10 хв. Справа № 808/4644/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області (далі іменується - позивач) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_1 за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 у розмірі 113 грн. 77 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не відшкодовані витрати на виплату пенсії по інвалідності громадянину ОСОБА_1, призначеної відповідно до статей 23, 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач зазначає, що при складанні актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих відповідач відмовився прийняти до заліку витрати на виплату та доставку пенсії громадянину ОСОБА_1 у розмірі 113,77 грн.

Ухвалою судді від 18.08.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 10.09.2014, не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, в якому зазначив, що позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання також не прибув. Відповідачем до суду подані письмові заперечення проти позову, у яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що вимоги про відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві повинні вирішуватись у судовому порядку шляхом пред'явлення відповідного позову Пенсійним фондом України до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а не до його робочих органів. Відповіда зазначив, що ОСОБА_1 отримав трудове каліцтво на території РСФРР. Крім того, 06.10.1995 для України набрала чинності Угода про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків від 09.09.1994. Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для відшкодування позивачу суми пенсії, яка виплачена інваліду ОСОБА_1, та витрат на її доставку, оскільки ОСОБА_1 постраждав на території РСФРР. Крім того, відповідач просив суд розглянути справу за відсутності його уповноваженого представника.

Враховуючи приписи частини 4 статті 122 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Громадянин ОСОБА_1 працював в радгоспі «Дежнівський» в с. Дежневе Ленінського району Єврейської автономної області Хабаровського краю Російської Федерації, одержав трудове каліцтво згідно Акту від 04.10.1985, внаслідок якого йому призначена пенсія по інвалідності відповідно до статей 23, 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі іменується - Закон України №1788-XII).

Позивачем надсилався на адресу відповідача акт звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за червень 2014 року.

Відповідно до таблиці розбіжностей, відповідачем не прийнята до заліку сума витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 за червень 2014 року у розмірі 113 грн. 77 коп.

Згідно статті 10 Закону України №1788, пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно статті 8 Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

01 квітня 2001 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі іменується - Закон України №1105-XIV). Цим Законом на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника.

Дія Закону України №1105-XIV поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання на фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

У відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві» від 22.02.2001 №2272-III (далі іменується - Закон України №2272-III), Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Статтею 21 Закону України №1105-XIV визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Отже, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а належним страховиком, відповідно до статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є Фонд, що передбачено статтею 21 Закону України №1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо після призначення застрахованій, особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому, неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною 2 статті 24 Закону України №1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, витрати, понесені органами Пенсійного фонду України у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Висновки щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України № 21-1087во06 від 20.03. 2007, № 21-165а12 від 12.06.2012 та №21-129а13 від 04.06.2013.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не відшкодовані витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_1, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення таких витрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 17, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області (код ЄДРПОУ 25919879, місцезнаходження: вулиця Бочарова, 22/34, місто Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область) на користь Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області (код ЄДРПОУ 20508597) суму витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_1 за червень 2014 року в розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 77 (сімдесят сім) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська