Постанова

від 17.09.2013 по справі 823/1759/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року справа № 823/1759/13-а

м. Черкаси

16 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Орленко В.І.,

при секретарі - Яремич В.І.,

за участю представника позивача приватного підприємства «Нова Плюс» Трішечкіна В.С. - за посадою,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області Савенко Ю.Н. - за довіреністю від 01.04.2013р. №12598/10-017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Нова Плюс» до державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Нова Плюс», в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 29.12.2012р. №0006532301 та №0006522301.

Ухвалою суду від 12.09.2013р. було здійснено заміну відповідача державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта документальної невиїзної перевірки від 14.12.2012р. №370/22-11/31333272, яким встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 22657 грн., заниження податку на додану вартість на загальну суму 11833 грн., внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором надання послуг з товариством з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011» та договором надання транспортно-експедиційних послуг з товариством з обмеженою відповідальністю «Поштовий магазин».

Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності приватного підприємства «Нова Плюс», з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт надання послуг контрагентами позивача в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.

Крім того, висновки акту перевірки відповідача від 14.12.2012р. №370/22-11/31333272 ґрунтуються на інформації бази даних податкового органу про неможливість контрагентів позивача виконати умови договору внаслідок відсутності виробничих потужностей, трудових та інших ресурсів; та даних господарської діяльності контрагентів позивача зі своєми контрагентами. Ні акти перевірок інших платників податків (контрагентів позивача), ні відомості баз даних податкових органів в розумінні чинного законодавства не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку, які могли б підтвердити факт безтоварності операцій.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що висновки акту від 14.12.2012р. №370/22-11/31333272 грунтуються на акті державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 12.10.2011р. №10782/23-07/36853753 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Поштовий магазин» (код ЄДРПОУ 36853753) з питання правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період червень - липень 2011 року»; акті державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 17.05.2012р. №1344/22-9/37770982 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011», код за ЄДРПОУ 37770982, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 29.07.2011-30.04.2012».

Під час перевірки позивачем не було надано товарно-транспортні накладні по договорам з ТОВ «Поштовий магазин», ТОВ «Мевік 2011».

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Нова Плюс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.02.2001р., ідентифікаційний код 31333272 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.01.2013р.); взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.02.2001р. за №164. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №32130925 від 27.02.2001р., індивідуальний податковий номер - 313332723015; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200018461 від 20.01.2012р. (у зв'язку із зміною місцезнаходження підприємства отримано нове свідоцтво).

З 10.12.2012 по 14.12.2012 посадовими особами державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку приватного підприємства «Нова Плюс» (код 31333272) з питань дотримання податкового законодавства при здійснені взаємовідносин з ТОВ «Поштовий магазин» (код 36853753) за ІІ-ІІІ кв. 2011 року та з ТОВ «Мевік 2011» (код 37770982) за І кв. 2012 року, за результатами якої складено акт від 14.12.2012р. №370/22-11/31333272 (далі по тексту - акт перевірки).

Під час перевірки позивача використано:

- акт державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 12.10.2011р. №10782/23-07/36853753 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Поштовий магазин» (код ЄДРПОУ 36853753) з питання правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період червень - липень 2011 року», в якому встановлено, що у зв'язку з не підтвердженням у ТОВ «Поштовий магазин» об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях постачання товарів (робіт, послуг) від СЗАТ «Родіна» (код 413972), ВАТ «Андрушівське автотранспортне підприємство 11838» (код 3116772), ЗАТ «Болгарка» (код 30342773), ЗАТ «Волинські самоцвіти» (код 32394755), ТОВ «Фірма «М.П.С.» (код 34687703), ТОВ «Романівський склозавод» (код 34841966), у ТОВ «Поштовий магазин» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток та податком на додану варість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст.ст. 22, 188 Податкового кодексу України;

- акт державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 17.05.2012р. №1344/22-9/37770982 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011», код за ЄДРПОУ 37770982, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 29.07.2011 по 30.04.2012», в якому встановлено, що операції ТОВ «Мевік 2011» (код ЄДРПОУ 37770982) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійсненя операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійсення діяльності. За результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Мевік 2011» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг).

За наслідками перевірки позивача встановлено порушення:

1. п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 11.1 ст. 11 Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 22657 грн., у тому числі за ІІ-ІІІ кв. 2011 року на 17883 грн. та за І кв. 2012 року на 4774 грн.;

2. п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 16380 грн., у тому числі за липень 2011 року на суму 11833 грн., за січень 2012 року на суму 4547 грн.;

3. п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи виписані ТОВ «Мевік 2011» підписані невстановленою особою, яка не була відповідальною за ведення бухгалтерського та податкового обліку, отже дані документи не можуть вважатися первинними.

На підставі акта перевірки державна податкова інспекція у м. Черкасах прийняла податкове повідомлення-рішення №0006532301 від 29.12.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 20475 грн., в тому числі за основним платежем 16380 грн., за штрафними санкціями 4095 грн.; податкове повідомлення-рішення №0006522301 від 29.12.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 23851 грн., в тому числі за основним платежем 22657 грн., за штрафними санкціями 1194 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивачем було подано скаргу №1/01 від 14.01.2013р. до Державної податкової служби у Черкаській області. За результатами розгляду скарги Державна податкова служба у Черкаській області прийняла рішення від 26.02.2013р. №3811/10-210, згідно з яким податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Черкасах від 29.12.2012р. №0006532301 та №0006522301 залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Щодо взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Поштовий магазин» суд встановив.

01.07.2011р. між приватним підприємством «Нова Плюс» (Клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Поштовий магазин» (Експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги (далі по тексту - Договір), відповідно до якого Експедитор зобов'язується за плату і за рахунок Клієнта надати транспортно-ескпедиційні послуги. Розрахунок за послуги проводиться Клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, або за готівку.

Судом встановлено, що за Договором ТОВ «Поштовий магазин» надавало послуги по перевезенню пшениці.

На підтвердження факту надання транспортно-експедиційних послуг за Договором позивачем в судове засідання надано:

- податкова накладна №27 від 01.07.2011р. на загальну суму 9000 грн. 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПО-0000027 від 01.07.2011р. на загальну суму 9000 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №54 від 04.07.2011р. на загальну суму 4350 грн. 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПО-0000054 від 04.07.2011р. на загальну суму 4350 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №132 від 13.07.2011р. на загальну суму 36000 грн. 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПО-0000132 від 13.07.2011р. на загальну суму 36000 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №138 від 14.07.2011р. на загальну суму 11000 грн. 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПО-0000138 від 14.07.2011 р. на загальну суму 11000 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №158 від 15.07.2011р. на загальну суму 15000 грн. 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПО-0000158 від 15.07.2011р. на загальну суму 15000 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №220 від 21.07.2011р. на загальну суму 5450 грн. 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПО-0000220 від 21.07.2011р. на загальну суму 5450 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №350 від 30.07.2011р. на загальну суму 4500 грн. 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПО-0000350 від 30.07.2011р. на загальну суму 4500 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №351 від 31.07.2011р. на загальну суму 8000 грн. 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПО-0000351 від 31.07.2011р. на загальну суму 8000 грн. 00 коп.

На підтвердження факту транспортування товарів ТОВ «Поштовий магазин» позивачем надано товарно-транспорті накладні (№008876 від 01.07.2011р., №008878 від 13.07.2011р.; №008879 від 14.07.2011р., №008880 від 15.07.2011р., №008882 від 30.07.2011р., №008883 від 31.07.2011р., №15894 від 04.07.2011р., №16900 від 21.07.2011р., №174856 від 14.07.2011р.) (а.с. 87-94, 98).

Суд звертає увагу, що акти здачі-прийняття робіт та товарно-транспортні накладні містять дані про вантаж (найменування та кількість), маршрут переміщення та вартість послуг.

В якості доказу повної оплати послуг за Договором позивач надав у судове засідання квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с. 170-172).

Крім того, на підтвердження факту надання транспортно-експедиційних послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Поштовий магазин» за Договором, позивач надав в судове засідання оборотно-сальдову відомість по рахунку: 6852 Замовлення; Контрагенти ТОВ «Поштовий магазин» за 2011 рік. (а.с. 56).

Як вбачається з акту державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 12.10.2011р. №10782/23-07/36853753 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Поштовий магазин» (код ЄДРПОУ 36853753) з питання правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період червень-липень 2011 року», товариство з обмеженою відповідальністю «Поштовий магазин» зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 10.11.2009р.; взято на податковий облік державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м.Києва 11.11.2009 р. за №29842; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.11.2009р. №100255850, видане державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер 368537526588.

Щодо взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011» суд зазначає наступне.

17.01.2012р. між приватним підприємством «Нова Плюс» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011» (Постачальник) укладено договір послуг №170112 (далі по тексту - Договір №170112), відповідно до якого Постачальник поставляє і передає, а Покупець приймає у власність товар: транспортні послуги на суму 24580,00 гривень, в тому числі ПДВ; кукурудза фуражна, в кількості 1,500 тонн, на суму 2700,00 гривень, в тому числі ПДВ, далі Товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар і вчасно здійснити оплату на умовах цього Договору. Загальна сума Договору складає 27280,00 грн.

Відповідно до п. 3 Договору №170112 Покупець зобов'язаний оплатити вартість товару в термін до 30 січня 2012 року.

На підтвердження факту надання послуг за Договором №170112 позивачем в судове засідання надані:

-податкова накладна №26 від 25.01.2012р. на загальну суму 6000 грн. 00 коп., видаткова накладна №540 від 25.01.2012р. на загальну суму 6000 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №38 від 30.01.2012р. на загальну суму 2700 грн. 00 коп., видаткова накладна №МЕ-650 від 30.01.2012р. на загальну суму 2700 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №39 від 30.01.2012р. на загальну суму 18580 грн. 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №651 від 30.01.2012р. на загальну суму 18580 грн. 00 коп.;

- товарно-транспортні накладні (а.с.95-97);

- картка рахунку: 631, картки рахунку:6852, оборотно-сальдова відомість по рахунку: 631, оборотно-сальдова відомість по рахунку: 631, оборотно-сальдова відомість по рахунку: 6852 (а.с. 57-59).

В якості доказу повної оплати транспортних послуг та купівлі кукурудзи позивачем в судове засіданні надані виписки банку за 25.01.2012р., 30.01.2012р. (а.с. 167-168).

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва від 17.05.2012р. №1344/22-9/37780982 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011», код за ЄДРПОУ 37770982, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 29.07.2011-30.04.2012», товариство з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 11.07.2011р.; взято на податковий облік державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва 13.07.2011р. за №59978; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.10.2011р. №200004464, видане державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва, індивідуальний податковий номер 377709826555.

Відповідно до довідки з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України АБ №151940 до видів діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Мевік 2011» належать: діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0); транспортне оброблення вантажів (63.11.0); складське господарство (63.12.0); організація перевезення вантажів (63.40.0); оренда інших наземних транспортних засобів та устаткування (71.21.0); прибирання виробничих та житлових приміщень, устаткування та транспортних засобів (74.70.0).

Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимог статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, виданими вище зазначеними контрагентами позивача, надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів/надання послуг.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АА №750870 від 25.01.2013р. видами діяльності приватного підприємства «Нова Плюс» є, зокрема, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна (68.20); вантажний автомобільний транспорт (49.41).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено наявність зв'язку між фактом придбання товарів, виконання робіт (надання послуг) та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо посилань відповідача на висновки актів перевірки контаргентів позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

За змістом вказаного припису межі юридичної відповідальності кожного платника податків поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування валових витрат чи податкового кредиту.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), яким визначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем не надані докази, які б підтверджували узгодженість дій позивача та його контрагентів щодо незаконного отримання позивачем податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями, тому вказана обставина є недоведеною.

Суд також не вважає доказом безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Мевік 2011» пояснення директора ТОВ «Мевік 2011» ОСОБА_1, згідно з якими він непричетний до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мевік 2011», статутний фонд підприємства не формував, грошові кошти та майно не вносив, первинних документів не підписував та не складав.

Так, згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинтсва України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, єдиним доказом наявності ознак фіктивності контрагентів позивача може бути тільки вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 29.12.2012 р. № 0006532301 та №0006522301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Нова Плюс» 443 (чотириста сорок три) грн. 26 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 23 вересня 2013 року.