Рішення

від 10.09.2014 по справі 922/2930/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р.Справа № 922/2930/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Державного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України", м.Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотекс-Спецмонтаж-Плюс", м. Південне про стягнення 26 251,14 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотекс-Спецмонтаж-Плюс",в якій позивач просить стягнути з відповідача: безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 26 251,14 грн., посилаючись на не вірне застосування генпідрядником (відповідачем) згідно договору підряду №150 від 07.05.2012 р., який укладений між позивачем та відповідачем, коефіцієнтів передбачених п.1.1.25 Технічної частини збірника 46 "роботи при реконструкції будівель і споруд" (ДБН.Д.2.2.-46-99). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за вх.№30771, яке судом задоволено.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області 31 липня 2014 року повернулась ухвала від 17 липня 2014 року про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: м. Південне, вул. Кірова,36, з відміткою пошти: зі спливом терміну зберігання. Також, 01 вересня 2014 року до господарського суду Харківської області повернулась ухвала від 18 серпня 2014 року про відкладення розгляду справи, яка була направлена на адресу відповідача: м. Південне, вул. Кірова,36, з відміткою пошти: зі спливом терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Між позивачем (замовник) та відповідачем (замовник) був укладений договір підряду №150 від 07.05.2012 року на виконання робіт з будівництва профілакторію Севастопольського інституту банківської справи Української академії банківської справи Національного банку України за адресою: м. Севастополь, вул. Паркова,6.

Після закінчення робіт замовником були виявлені недоліки допущені в роботі генпідрядника (відповідач), оскільки останнім було не вірно застосовано коефіцієнти передбачені пунктом 1.1.25 Технічної частини збірника 46 "роботи при реконструкції будівель і споруд" (ДБН.Д.2.2.-46-99) оскільки дані коефіцієнти застосовуються при виконанні робіт на реконструйованих будівлях. Слід зазначити, що відповідно до умов договору генпідрядником (відповідач) на об'єкті "Гуртожиток з збудованими приміщеннями лікувально-профілактичного призначення профілакторій НБУ) на 196 місць у м. Севастополь, вул. Паркова 6/10" не виконувались роботи з реконструкції. Відповідно до предмету договору генпідрядник зобов'язаний був виконати додаткові роботи з будівництва нового об'єкту будівництва. Отже, генпідрядником безпідставно було зазначено в акті приймання виконаних будівельних робіт № 7 за листопад 2012 року в окремій кошторисній нормі підвищувальні коефіцієнти, що передбачені п. 1.1.25 ДБН.Д.2.2.-46-99.

Судом встановлено, що відповідачем до акту приймання виконаних будівельних робіт №7/2 за листопад 2012 р. безпідставно включено вартість наднормативно використаної кількості матеріалу (шпаклівка Д60 Ельф), що не передбачено договірною ціною.

Відповідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного набуття майна є: 1) збільшення майна у однієї особи; 2) втрата майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином. В результаті зазначених порушень відповідачу було безпідставно перераховано кошти в сумі 21 259, 20 грн.

Крім того, відповідачем при виконанні вищезазначених робіт не було забезпечено вимог пункту 3.3.9 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000), оскільки до актів приймання виконаних будівельних робіт були включено роботи, що фактично не виконувались, оскільки роботи з влаштування бетонних лав не були виконані, замість даних робіт були встановлені неузгоджені лави з кованого металу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Неналежне виконання підрядником умов договору, виявлене після зізнання робіт виконаними належним чином, та їх прийняття, породжує агавові наслідки, встановлені положеннями законодавства, що регулюють зобов'язальні та договірні відносини, зокрема - главами 51,61 ЦК України, главами 24-26 ГК України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання застають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Крім того, за нормами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкта права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження ії майна, а також неодержані нею доходи, якби управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Отже, неналежне виконання умов договору генпідрядником завдало збитків замовнику в сумі 4 991,94 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача надсилались листи №74-004/1749 від 07.06.2013 р. та №74-004/2199 від 23.07.2013 р. з вимогою про оплату вищезазначених коштів. Але, відповідач на вказані листи не відреагував та суму збитків не сплатив.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 26 251,14 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотекс-Спецмонтаж-Плюс" (62463, Харківська область, Харківський район, місто Південне, вул. Кирова, буд. 36, код ЄДРПОУ 32779006) на користь Державного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України" (40000, м.Суми, вул. Петропавлівська,57, код ЄДРПОУ 23635020) грошові кошти у розмірі 26 251,14 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.09.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний