Ухвала

від 22.09.2014 по справі 174/217/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8102/14 Справа № 174/217/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шаповал Г. І. Доповідач - Каратаєва Л.О. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Козлова С.П., Прозорової М.Л.

при секретарі - Кочержинській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Комунального дошкільного навчального закладу (КДНЗ) (ясла-садок) №3 "Веселка" комбінованого типу Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, треті особи: Вільногррська міська рада Дніпропетровської області. Богданова Надія Миколаївна - завідувач КДНЗ (ясла-садок) №3 "Веселка" комбінованого типу Вільногірської міської ради Дніпропетровської області , -

в с т а н о в и л а:

15 липня 2014 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 до Комунального дошкільного навчального закладу (КДНЗ) (ясла-садок) №3 "Веселка" комбінованого типу Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, треті особи: Вільногррська міська рада Дніпропетровської області. Богданова Надія Миколаївна - завідувач КДНЗ (ясла-садок) №3 "Веселка" комбінованого типу Вільногірської міської ради Дніпропетровської області.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_4 згідно її заяви від 30.09.2011 року (а.с44) та наказу відповідача № 139-к від 30.09.2011 р. була прийнята на роботу на посаду вихователя до закладу відповідача на умов строкового трудового договору. Термін договору визначався: на період відсутності основного працівника, а саме: 03 жовтня 2011 р. на посаду вихователя, тимчасово, на час відпустки по догляду за дитиною, в комунальний дошкільний навчальний заклад (ясла садок) №3 «Веселка» : на період відсутності основного працівника 0,5 ставки (ОСОБА_6)., 0,25 ставки (ОСОБА_7); на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.50);

Оскільки загальна сума оплати складала 0,75 ставки вихователя, то в подальшому за заявою ОСОБА_4 та на умовах строкового договору і в зв'язку з тим, що в дошкільному закладі ще одна працівниця, ОСОБА_8, спочатку перебувала у відпустці по вагітності та пологах, а потім у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то наказом відповідача №2-К від 03.01.2012 р. про переведення ОСОБА_4 з 03.01.2012 р. тимчасово (0,5 ст. вихователя на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_6, 0,25 ст. вихователя на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_7 та на 0,25 ст. вихователя на час відпустки по вагітності та пологах ОСОБА_8), тобто позивачка на умовах строкового договору була переведена на оплату за 1 повною ставкою вихователя; вона ж, на тих же умовах строкового договору, згідно наказу №163-к/mp від 02.09.2013 р. про переведення ОСОБА_4, вихователь тимчасово (0,5 ст. вихователя на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_6, 0,25 ст. вихователя на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_7 та на 0,25 ст. вихователя на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_8), перевести з 02.09.2013 р. вихователем тимчасово (1 ставка на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_8) з посадовим окладом на місяць згідно штатного розпису, підстава : заява ОСОБА_4 від 02.09.2013 р. (а.с.49).

03.03.2014 року позивачка була звільнена з роботи з закладу відповідача, згідно наказу № 18-к/mp про припинення трудового договору від 03.03.2014 року, з формулюванням «Звільнити в зв'язку з закінченням строку трудового договору, згідно п.2 ст.36 КЗпП України, 03.03.2014 р. ОСОБА_4, вихователя тимчасово (на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вихователя ОСОБА_8), підстава: вихід основного працівника» (а.с.46).

Відповідно до наказу №19-к/mp від 04.03.2014 р. про вихід на роботу ОСОБА_8, остання приступила до роботи з 04 березня 2014 р., на повний робочий день, на підставі своєї заяви від 03.03.2014 р., де зазначила прохання дозволити їй вийти з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04.03.2014 р. на повний робочий день. (а.с.56,57).

Дослідивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами дійсно, був укладений строковий трудовий договір, згідно положень п.2 ч.1 ст.23 КЗпП України, термін якого за погодженням сторін визначався обставиною, яка могла наступити, а саме на період відсутності основного працівника, який перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; протягом фактичної роботи позивачки умови строкового трудового договору мінялися лише з метою збільшення оплати позивачці, при цьому договір не перейшов у безстроковий, оскільки умова його дії, а саме, до відсутності основного працівника, діяла до самого звільнення позивачки з роботи, яке і відбулося в зв'язку з виходом на роботу основного працівника ОСОБА_8

Суд першої інстанції надав належну оцінку поясненням позивачки та її представника, стосовно того, що в наказі про прийняття позивачки на роботу не зазначено термін дії строкового договору, а саме до фактичного виходу зазначеної працівниці з відпустки, оскільки в наказі №116-к від 03.10.2011 року, термін дії трудового договору був визначений однозначно і зрозуміло, з посиланням на обставину, яка могла наступити в будь-який день, а саме на період відсутності основного працівника, який, відповідно до положень ч.8 ст.179 КЗпП України та ст..18 ЗУ «Про відпустки», за своїм бажанням в період перебування в зазначеній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має право працювати на умовах неповного робочого часу або вдома, а також, згідно загальних положень трудового законодавства, працювати повний робочий день. З цією оцінкою погоджується колегія суддів.

Також суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивачки стосовно того, що при звільненні, її потрібно було повідомити про це завчасно, або надати іншу роботу, оскільки закон таких вимог не декларує: в той же час, суд вважає, що основний працівник ОСОБА_8 надала заяву про вихід на роботу вчасно, за день до фактичного виходу на роботу, а позивачка, відпрацювавши останній робочий день, була звільнена з роботи за спливом строку трудового договору.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, що звільнення позивачки відбулося відповідно до вимог чинного трудового законодавства, відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги полягають у тлумаченні чинного законодавства на власний розсуд апелянта та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді Л.О. Каратаєва

С.П. Козлов

М.Л. Прозорова