Постанова

від 22.09.2014 по справі 809/2930/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

               ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  "22" вересня 2014 р.                                                       Справа № 809/2930/14  м. Івано-Франківськ               Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:           головуючого – судді Мигалюка Ю.В.,           секретаря  Щербяк В.С.,           за участю сторін:            представника позивача: не з'явився,           представника відповідача: не з'явився,           розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську  до Приватного підприємства «Гідротехніка» про стягнення податкового боргу в сумі 1  511,76 грн.,- ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася в суду із позовом до Приватного підприємства «Гідротехніка» про стягнення податкового боргу в сумі 1  511,76 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення вимог Податкового кодексу України не погашено грошові зобов'язання по штрафних санкціях з податку на  додану вартість на загальну суму 1  511,76 грн. Представник позивача у судове засідання не з”явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Просив позов задовольнити повністю.         Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду за адресою що вказана в даних ЄДРПОУ. Поштове повідомлення про вручення судової повістки повернулось на адресу суду із зазначенням поштового зв'язку «підприємство відсутнє».       Відповідно до вимог ч.8 ст.35 КАС України  вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.        За змістом ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Розглянувши матеріали адміністративного позову,  дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Приватне підприємство «Гідротехніка» є юридичною особою, взяте на облік Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську як платник податків і зборів, є платником податку на додану вартість. Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року. Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Податок на додану вартість та податок на прибуток приватних підприємств, зобов'язання по якому є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно підпунктів 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (з 01.01.2011 року) належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі). Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи. Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.           Судом встановлено, що податковий борг по податку на додану вартість у відповідача виник внаслідок результатів камеральних перевірок своєчасності подання податкової звітності, а саме: акт перевірки від 03.10.2013 року № 2124/09-15-15-110/25595945 та акт від 29.01.2013 року №361/09-15-15-110/25595945, якими встановлено порушення термінів подання податкової звітності за липень 2013 року та жовтень 2013 року. Податковими повідомленнями –рішеннями  визначено до сплати штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності в сумі 1020 грн.(податкове повідомлення-рішення №0001081501 від 29.01.2014року та №0019601501 від 04.10.2013 року). У зв'язку з додатково проведеним проведеним розрахунком загальна заборгованість до сплати  складає 1  511.76 грн. Відповідно до положення частини 1 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, згідно приписів якої неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За повторне неподання або повторне несвоєчасне подання платником податків або іншими особами податкових декларацій (розрахунків), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (частина 2 пунктом 120.1 статті 120 коментованого Кодексу). Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалася податкова вимога форми ''Ю'' за № 238-11 від 27.01.2014 року (а.с. 6). Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою, а також довідкою-розрахунком суми податкового боргу (а.с.6-21). Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав. Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. За таких обставин позов підлягає до задоволення в повному обсязі. На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                       ПОСТАНОВИВ:           Позов задовольнити повністю.           Стягнути з розрахункових рахунків у банках та за рахунок готівки  Приватного підприємства «Гідротехніка» (код ЄДРПОУ 25595945, вул.Промислова, будинок 2-к, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,76018) в дохід бюджету податковий борг в сумі   1 511,76 грн. (одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень 76 коп.). Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України. Постанова складена в повному обсязі 26.09.2014 року.                 Суддя                              (підпис)                                        Мигалюк Ю.В.