Постанова

від 23.09.2014 по справі 810/5171/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 23 вересня 2014 року                   місто Київ          № 810/5171/14 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді                     Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовомУправління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області доПриватного підприємства «Славія» простягнення заборгованості, – В С Т А Н О В И В:           Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Славія» про стягнення заборгованості в сумі 527, 33 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено суми страхових внесків у визначений законом строк, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за цим обов'язковим платежем. Згідно зі статтями  14,  15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до пункту 6 частини другої статті 17, пункту 6 статті 20 вказаного Закону,  страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України. В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим    у період з 01.06.2010 по 20.08.2010 утворилась заборгованість в сумі 527, 33 гривень. Так, у період з 01.06.2010 по 20.08.2010 у відповідача утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до УПФУ у Білоцерківському районі Київської області на суму 527, 33 гривень. Позивачем до відповідача була виставлена вимога про сплату боргу від 12.08.2014 № Ю-7. Вищевказану вимогу відповідачу було отримано 15.08.2014, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, але в установлений Законом строк відповідач не сплатив суму боргу, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне. Приватне підприємство «Славія» є юридичною особою, ідентифікаційний номер: 30905774 та знаходиться на обліку в УПФУ у Білоцерківському районі Київської області. Відповідно до статті 3 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач є суб'єктом солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні, а також є страхувальником та платником страхових внесків (пункт 1 статті 14, стаття 15 Закону № 1058-IV). Згідно з пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною шостою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць. На підставі пункту 3 статті 20 Закону № 1058, УПФУ у Білоцерківському районі Київської області обчислило суму страхових внесків, які відповідач повинен сплатити у період з 01.06.2010 по 20.08.2010. У відповідача як страхувальника, заборгованість у сумі 527, 33 гривень виникла внаслідок нарахованих та несплачених в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у період з 01.06.2010 по 20.08.2010. Для стягнення боргу позивачем, відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», направлялася вимога про сплату боргу, про що зазначалося вище. Відповідно до частин другої та третьої  статті 106 Закону № 1058-IV  (в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені  статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою  статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. Згідно з частиною п'ятою статті 106 Закону № 1058-IV, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Оскільки у встановлений строк внески у потрібному розмірі не були сплачені, позивачем правомірно винесено вимогу від 12.08.2014 № Ю-7 про зобов'язання сплатити недоїмку зі страхових внесків. У зв'язку з набранням чинності Законом № 2464-VІ з 1 січня 2011 року наведені норми  статті 106 Закону № 1058-IV  виключені. У зв'язку з прийняттям  Закону № 2464-VІ  запроваджена принципово нова система сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Нею передбачені єдиний вид страхового внеску, нова процедура його справляння та нові правила щодо відповідальності за порушення правил нарахування та сплати внеску. При цьому, з аналізу  Закону № 2464-VІ  вбачається, що його правила (окрім Прикінцевих та перехідних положень) не поширюються на правовідносини зі сплати страхових внесків за діючими раніше видами соціального страхування. Таким чином, законодавцем запропонована така конструкція спірних відносин, згідно з якою з 01 січня 2011 року справляється новий вид страхових внесків, і регулювання їх сплати здійснюється згідно спеціального нормативного акту – Закону № 2464-VІ. В той же час, регулювання відносин щодо несплачених страхових внесків за попередніми видами страхування здійснюється за правилами законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 2464-VІ  (з урахуванням окремих уточнень, внесених цим Законом). Так, відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. У спірному випадку йдеться про невиконання відповідачем вимог законодавства щодо сплати внесків у період з 01.06.2010 по 20.08.2010, отже стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до Закону, що діяв у відповідний період, тобто виключених Законом № 2464-VІ  пунктів  статті 106 Закону № 1058-IV. Загальна сума заборгованості відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду складає 527, 33 гривень, та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Відповідно до статті 67 Конституції України, Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», статей 20, 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, – П О С Т А Н О В И В: 1.          Адміністративний позов задовольнити повністю. 2.          Стягнути з Приватного підприємства «Славія» на користь Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області заборгованість в розмірі 527 (п'ятсот двадцять сім) гривень 33 копійки. 3.          Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Суддя                                                                                           Шевченко А.В.