Рішення

від 22.09.2014 по справі 914/2967/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2014 р. Справа № 914/2967/14

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Еко», м.Львів

До відповідача : Дочірнє підприємство санаторій «Либідь», м.Трускавець

Про стягнення 10 247,78 грн.

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Барабанич Т.М.-представник

від відповідача : не з'явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Еко» до Дочірнього підприємства санаторій «Либідь» про стягнення 8937,98 грн.основного боргу, 290,91 грн. три відсотки річних, 1018,89 грн. інфляційних та судові витрати..

В судовому засіданні 08.09.2014 року судом оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучено до матеріалів справи.

В зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 17.02.2014 року.

З метою врегулювання спору в добровільному порядку в судовому засіданні 08.09.2014 року оголошувалась перерва до 22.09.2014 року.

В продовжене судове засідання позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку із сплатою відповідачем суми основного боргу, в якій він просить стягнути з відповідача 258,36 грн. - три відсотки річних, 902,89 грн. інфляційних та 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач в продовжене судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечив, проте подав докази сплати основного боргу ( платіжні доручення в матеріалах справи).

В судовому завданні 22.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

28.05.2013 року між ТзОВ «Моноліт-Еко» (Виконавець) та ДП санаторій «Либідь» (Замовник) було укладено договір про виконання робіт № 13/05/28-1 . Крім того, 28.05.2913 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору №13/05/28-1 від 28 травня 2013 року. На виконання умов договору та додаткової угоди позивач виконав роботи з атестації робочих місць за умовами праці, поточного періодичного контролю , створення санітарних паспортів: дослідження , видачі протоколів та актів обстеження з метою інвентаризації, обґрунтування викидів в атмосферне повітря для отримання відповідного дозволу; проектування, монтажу, дослідження та паспортизації заземлюючих пристроїв, електроустаткування, електропроводок, опору ізоляції, струму короткого замикання фаза-нуль; проектування , монтажу, паспортизації вентиляційних систем; паспортизації ( обстеження, технічний звіт) будівель та споруд; паспортизації сміттєзвалищ; гранично допустимі скиди речовин у водні об'єкти; паспортизації відходів, а відповідач прийняв надані роботи. Детальний опис робіт передбачено умовами Додаткової угоди. Прийняття робіт підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт б/н від 10 липня 2013 року, підписаним сторонами без зауважень.

Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість робіт за кожним завданням замовника затверджується Додатковою угодою Сторін та становить 8937,98 грн. , які відповідач зобов'язувався оплати протягом 3-х робочих днів з дня підписання акту-приймання-передачі виконаних робіт, проте своїх договірних зобов'язань не виконав.

Як стверджував позивач, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за виконані роботи становила 8937,98 грн.

За порушення строків оплати відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, згідно заяви про зменшення позовних вимог позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 258,36 грн. та інфляційні в сумі 902,89 грн., які просить стягнути з відповідача.

В зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу , в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного договору про виконання робіт №13/05/28-1 від 28.05.2013 року та Додаткової угоди №1 до Договору позивач виконав роботи з атестації робочих місць за умовами праці, поточного періодичного контролю , створення санітарних паспортів: дослідження , видачі протоколів та актів обстеження з метою інвентаризації, обґрунтування викидів в атмосферне повітря для отримання відповідного дозволу; проектування, монтажу, дослідження та паспортизації заземлюючих пристроїв, електроустаткування, електропроводок, опору ізоляції, струму короткого замикання фаза-нуль; проектування , монтажу, паспортизації вентиляційних систем; паспортизації ( обстеження, технічний звіт) будівель та споруд; паспортизації сміттєзвалищ; гранично допустимі скиди речовин у водні об'єкти; паспортизації відходів, а відповідач прийняв надані роботи. Детальний опис робіт передбачено умовами Додаткової угоди. Прийняття робіт підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт б/н від 10 липня 2013 року, підписаним сторонами без зауважень.

Відповідно до п.2.2 Договору оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця протягом 3-х робочих днів з дня підписання акту приймання - передачі виконаних робіт.

Як вже зазначалося раніше, акт приймання-передачі робіт був підписаний сторонами 10 липня 2013 року, отже останнім днем платежу було 15 липня 2013 року.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з долучених відповідачем до матеріалів справи платіжних доручень, 23.12.2013 року відповідач здійснив платіж в сумі 1000,00 грн. ( платіжне доручення № 1244 від 23.12.2013 року). В цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи часткову оплату вартості виконаних робіт, загальна сума боргу відповідача перед позивачем станом на день звернення до суду складала 7937,98 грн., яка сплачена відповідачем під час розгляду справи по суті, що підтверджується платіжними дорученнями № 1710 від 22.08.2014 року та № 1742 від 10.09.2014 року. В цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати виконаних робіт, згідно долученого позивачем перерахунку з врахуванням здійсненої в грудні 2013 року часткової оплати, розмір інфляційних за період з липня 2013 року по червень 2014 року складає 902,83 грн., три відсотки річних за період з 16.07.2013 року по 15.08.2014 року складають та підлягають до стягнення в розмірі 258,36 грн.

2023,76 грн. проте до стягнення підлягає сума 2020,18 грн. в межах заявлених позовних вимог. Згідно перевіреного судом розрахунку, розмір інфляційних, що підлягає до стягнення за період з 28.11.2011 року по 28.04.2012 року складає 258,36 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 1622,23 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,80,82,83,84,85, ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково .

2. Стягнути з Дочірнього підприємства санаторій «Либідь» (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Данилишиних,50 код ЄДРПОУ 31198163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Еко» (79304, м.Львів, вул.. Угорська,14, код ЄДРПОУ 32639930) - три відсотки річних в сумі 258,36 грн., інфляційні в сумі 902,89 грн. та 1622,23 грн. судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення 7937,98 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4.В задоволенні решта позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.09.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.