Рішення

від 16.09.2014 по справі 916/447/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2014 р.Справа № 916/447/13-г

Господарський суд Одеської області у складі колегії:

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Власова С.Г.

Суддя Оборотова О.Ю.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача:Ільницька О.С. (довіреність №21 від 03.06.2013 р.);

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" про стягнення суми та зобов'язання вчинити певні дії, суд -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 04.01.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" про стягнення суми та зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язання передати позивачу виконавчу документацію за договором підряду.

Ухвалою судді господарського суду Запорізької області від 08.01.2013р. Науменко А.О. порушено провадження по справі за вказаним позовом з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

06.02.2013 р. ухвалою господарського суду Запорізької області вищевказану справу передано за підсудністю до господарського суду Одеської області. 18.02.2013 р. справа №908/30/13-г (вх. № 778/2013) надійшла до господарського суду Одеської області та 19.02.2013 р. в порядку ст. 2 - 1 ГПК України була передана на розгляд судді Зайцеву Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2013 р. справу прийнято до провадження з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. від 07.05.2013 року справу №916/447/13-г призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області. Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 07.05.2013 року справу №916/447/13-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., судді Гут С.Ф., Погребна К.Ф.

Ухвалою суду від 26.06.2013 р. по справі призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено. 12.09.2013 р. до господарського суду Одеської області надійшло повідомлення експертної установи ОНДІСЕ та матеріали справи №916/447/13-г.

Ухвалою суду від 13.09.2013 р. провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 24.09.2013 р. представником відповідача подано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, в тому числі копії платіжного доручення №0000039617 від 05.09.2013 р., згідно якого на розрахунковий рахунок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз позивачем було здійснено оплату вартості експертизи в розмірі 10598 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 26.06.2013 р. провадження по справі зупинено у зв'язку з направленням справи до експертної установи для продовження проведення експертизи.

22.07.2014 р. до суду надійшли матеріали справи №916/447/13-г з висновком судової економічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №5511-5512 від 15.05.2014 р.

На підставі розпорядження керівника апарату господраського суду Одеської області від 22.07.2014 р., "Щодо повторного автоматичного розподілу справи для внесення змін до складу колегії суддів", на виконання п.2.2. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-8/24 від 17.04.2014р.), приймаючи до уваги перебування членів колегії у відпустці, а саме: судді Гута С.Ф. з 28.07.2014р. по 22.08.2014р. (наказ голови суду від 23.06.2014р. №96-в) та судді Погребної К.Ф. з 28.07.2014р. по 15.08.2014р. (наказ голови суду від 07.07.2014р. №108-в), по справі №916/447/13-г призначено повторний автоматичний розподіл, та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Зайцев Ю.О., суддя Власова С.Г., суддя Оборотова О.Ю.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 23

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 16.09.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Між Публічним акціонерним товариством „Укртранснафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" 10.11.2008 року було укладено договір підряду на виконання електромонтажних робіт АСУ ТП НПС „Броди- резервуарний парк " №73/Д/08.

Договірна ціна робіт визначена тендером та становить 10 000 129,20 грн., в тому числі ПДВ 1 666 688,20 грн.

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає та зобов'язується прийняти і оплатити, а Підрядник приймає на себе зобов'язання власними та залученими силами і добами виконати на об'єкті Замовника електромонтажні роботи АСУ ТП НПС „Броди - резервуарний парк".

Згідно з п. 2.1 Договору Відповідач розпочне виконання робіт протягом 10 календарних днів з дня підписання Сторонами Договору та перерахування Позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «НВП «Техенергоснаб» коштів у розмірі 35 відсотків від загальної вартості робіт.

Термін виконання робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який е невід'ємною частиною Договору та становить вісім місяців з моменту початку виконання Робіт (п. 2.2 Договору).

П.5.1 Договору визначає, що Замовник сплачує Підряднику аванс у розмірі 35 відсотків від договірної ціни робіт (договірна ціна робіт становить 10 000 129,20 грн. відповідно до п.3.1 Договору) на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, обладнання, виробів.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача 26.12.2008 р. та 13.03.2009 р. 3 100 040,05 грн. та відповідно 400 005,17 грн. і разом становить 3 500 045,22 грн.), що підтверджується банківськими виписками і складає 35% договірної ціни робіт.

Підрядником роботи, передбачені Договором, виконувались з квітня 2009 року по липень 2009 року. Однак, як вбачається з матеріалів справи, роботи, виконані у липні 2009 року були оформлені актами за жовтень 2009 року.

Відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2011 по справі №7/540 та мирової угоди по справі №48/28 від 28.02.2011 позивачем були оплачені роботи, виконані у червні та липні 2009 року.

Таким чином позивач вказує, що вартість виконаних робіт Відповідачем з урахуванням вартості матеріалів замовника за договором згідно з довідками КБ-3 становить 3 638 394,00 грн., а саме: у квітні 2009 - 93 337,00 грн.; травні 2009 - 622 116,00 грн.; червні 2009 - 1 296 454,00 грн.; жовтні 2009 - 1 626 487,00 грн.

За виконані роботи згідно довідок форми КБ - 3, наданих Відповідачем, Позивачем було сплачено 2 253 679,00 грн. (підтверджується банківськими виписками), а саме: у квітні 2009 - 60 669,00 грн.; травні 2009 - 404 375,00 грн.; червні 2009 - 842 695,00 грн.; жовтні 2009 - 945 940,00 грн.

Відповідно до довідок форми КБ-3 з квітня 2009 року по липень 2009 року при визначенні вартості виконаних підрядних робіт з авансових платежів Позивача було утримано 1 213 520,00 грн., а саме: форма КБ-3 за квітень 2009 року - 32 668,00 гри.; форма КБ-3 за травень 2009 року - 217 741,00 грн.; форма КБ-3 за червень 2009 року - 453 759,00 грн.; форма КБ-3 за жовтень 2009 року - 509 352,00 грн. (роботи, виконані у липні).

Отже, залишок сплачених авансових платежів Позивача та невикористаних відповідачем складає 2 286 525,22 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 2 286 525,22 грн., пеню в сумі 16 399,26 грн. та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" передати Публічному акціонерному товариству „Укртранснафта" виконавчу документацію по договору підряду на виконання електромонтажних робіт АСУ ТП НПС „Броди - резервуарний парк"" від 10.11.2008 року №73/Д/08, зокрема: протоколи вимірювання опору ізоляції; акти засвідчення скритих робіт; акти змонтованого обладнання; сертифікати на матеріали і обладнання поставки Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб".

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно приписів ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Як вище встановлено господарським судом, 10.11.2008р. між Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта", що є новим найменуванням ВАТ "Укртранснафта", відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства" (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" (Підрядник, відповідач) було укладено договір підряду №73/Д/08 на виконання електромонтажних робіт АСУ ТП НПС „Броди- резервуарний парк".

Відповідно до п.1.1. договору, Замовник доручає та зобов'язується прийняти і оплатити, а Підрядник приймає на себе зобов'язання власними та залученими силами і засобами виконати на об'єкті Замовника електромонтажні роботи АСУ ТП НПС „Броди- резервуарний парк».

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму авансового платежу 26.12.2008 р. та 13.03.2009 р. 3 100 040,05 грн. та відповідно 400 005,17 грн. і разом становить 3 500 045,22 грн.), що підтверджується банківськими виписками і складає 35% договірної ціни робіт.

Вартість виконаних відповідачем з урахуванням вартості матеріалів замовника за договором згідно з довідками КБ-3 становить 3 638 394,00 грн., а саме: у квітні 2009 - 93 337,00 грн.; травні 2009 - 622 116,00 грн.; червні 2009 - 1 296 454,00 грн.; жовтні 2009 - 1 626 487,00 грн. За виконані роботи згідно довідок форми КБ - 3, наданих Відповідачем, Позивачем було сплачено 2 253 679,00 грн. (підтверджується банківськими виписками), а саме: у квітні 2009 - 60 669,00 грн.; травні 2009 - 404 375,00 грн.; червні 2009 - 842 695,00 грн.; жовтні 2009 - 945 940,00 грн. Відповідно до довідок форми КБ-3 з квітня 2009 року по липень 2009 року при визначенні вартості виконаних підрядних робіт з авансових платежів Позивача було утримано 1 213 520,00 грн., а саме: форма КБ-3 за квітень 2009 року - 32 668,00 гри.; форма КБ-3 за травень 2009 року - 217 741,00 грн.; форма КБ-3 за червень 2009 року - 453 759,00 грн.; форма КБ-3 за жовтень 2009 року - 509 352,00 грн. (роботи, виконані у липні).

Отже, залишок сплачених авансових платежів Позивача та невикористаних відповідачем складає 2 286 525,22 грн.

З метою вирішення проблемних питань пов'язаних із реалізацією договору та закінчення робіт по договору, 14.01.2011 року було проведено спільну нараду між сторонами по справі, на якій було вирішено, що відповідач надасть позивачу виконавчу документацію стосовно вже виконаних та профінансованих позивачем обсягів робіт та в подальшому при прийманні обсягів робіт буде передавати позивачу оригінали виконавчої документації, відповідно оформленої, на підтвердження фізичних обсягів виконаних робіт.

Відповідно до п.4 вказаного протоколу сторони домовились підготувати та підписати на основі взаємних претензійних звернень Протокол про врегулювання претензійних вимог з додатком графіка виконання робіт.

23.02.2011 року між сторонами було укладено протокол про узгодження претензійних вимог до договору. Згідно з яким термін виконання робіт об'єкта будівництва по договору визначається узгодженим сторонами графіком виконання робіт, зокрема серпень 2011 року. Фінансування об'єкта здійснюється позивачем згідно з довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підтверджених виконавчою документацією.

При цьому, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" робіт відповідно до проектно-кошторисної документації по об'єкту не виконано.

09.11.2012 року позивач направив відповідачу вимогу №0502/668/4827 про спонукання до виконання договірних зобов'язань.

Зазначені вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" були залишені без відповіді та задоволення.

П. 10.3 договору чітко визначає, що Підрядник зобов'язаний виконувати роботи, передбачені умовами даного договору у відповідності до вимог проектної документації, ДБН та СНиП, а також графіку виконання робіт (Додаток №2), який є невід'ємною частиною даного договору.

Також п. 4.4.12 договору встановлює обов'язок виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені даним договором, Цивільним і Господарським кодексами України, Загальними умовами та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 13.1 Договору, перелік документів, що оформлюються при здачі Об'єкту будівництва в експлуатацію повинен відповідати порядку, передбаченому ДБН, а отже перелік документів, які оформлюються при частковому виконанні робіт також, повинен відповідати нормам ДБН.

Положеннями ст. 320 Господарського кодексу України, п. 4.1.2. Договору передбачено, що замовник (позивач) має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника (відповідача), здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються.

За змістом частини 5 ст. 882 Цивільного кодексу України прийняття робіт за договором підряду може здійснюватись після попереднього випробування, якщо це передбачено договором підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватись лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Положеннями 4.4.6. договору передбачено, що Підрядник зобов'язаний здійснювати експертну перевірку, випробування робіт, матеріалів, конструкцій, виробів, тощо, які використовуються для виконання робіт, та повідомляти про це Замовника.

Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Також, відповідно до ч.3 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

Враховуючи, що строк дії договору та строки для виконання робіт, передбачені протоколом про узгодження претензійних вимог закінчилися та те, що відповідач не повернув кошти позивача на його вимогу, відповідач користується грошовими коштами позивача безпідставно.

Крім того, суд зауважив, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 15.05.2014р. №5511-5512 проведеним дослідженням наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку документально підтверджується сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" перед Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта" в сумі 2 286 525,22 грн.

Отже, суд доходить до висновку, що задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення розміру заборгованості відповідача, а саме: сума - 2 286 525,22 грн., та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом чи договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконаним.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань, визначено ч.2 статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в складені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв та ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд приймає до уваги розрахунок нарахування пені в сумі 16 399 грн. 26 коп., наданий позивачем.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-33,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" про стягнення суми та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 23, код ЄДРПОУ 31044540) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (01133, Київська область, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 31570412) 2 286 525,22 /два мільйона двісті вісімдесят шість тисяч п'ятсот двадцять п'ять грн. 22 коп./ основного боргу; 16 399, 26 /шістнадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять грн. 26 коп./ пені, 47131,49 /сорок сім тисяч сто тридцять одна грн. 49 коп./ судового збору, а також 10598,40 /десять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім грн. 40 коп./ витрат на проведення судової експертизи.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 23, код ЄДРПОУ 31044540) передати Публічному акціонерному товариству „Укртранснафта" (01133, Київська область, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 31570412) виконавчу документацію по договору підряду на виконання електромонтажних робіт АСУ ТП НПС „Броди - резервуарний парк" від 10.11.2008 року №73/Д/08, зокрема: протоколи вимірювання опору ізоляції; акти опосвідчення скритих робіт; акти змонтованого обладнання; сертифікати на матеріали і обладнання поставки Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 23, код ЄДРПОУ 31044540).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 22.09.2014 р.

Головуючий Ю.О. Зайцев

Суддя С.Г. Власова

Суддя О.Ю.Оборотова