Постанова

від 10.09.2014 по справі 804/9690/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р. Справа № 804/9690/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняБурцевої Я.Е. за участю представника відповідача Лісниченко К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агірка плюс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агірка плюс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000952201 від 06.03.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на п. 2.3, п. 2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому позивач зазначає, що ОСОБА_4 передав в оренду належне йому рухоме майно (сільськогосподарську техніку) як звичайна фізична особа без зазначення в договорі оренди будь-яких даних про реєстрацію підприємницької діяльності, а позивач сплатив громадянину ОСОБА_4 як звичайній фізичній особі із каси підприємства кошти в сумі 533679,17 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами за період з 03.02.2012 року по 27.06.2012 року. Обмеження стосовно розрахунків протягом одного дня між підприємствами на суму більше 10000 грн. стосуються лише підприємств (підприємців) між собою, а на розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами вони не поширюються. За своєю природою штрафна санкція за порушення правил здійснення касових операцій є адміністративно-господарською санкцією, а тому на неї поширюються строки притягнення до відповідальності встановлені ст. 250 Господарського кодексу України.

Представник відповідача проти позову заперечував у зв'язку з його необґрунтованістю та зазначив, що ліміт залишку готівки в касі підприємства не встановлювався. З каси підприємства за видатковими касовими ордерами видавались готівкові кошти ОСОБА_4 в оплату за оренду сільськогосподарської техніки. В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем у якого одним з видів діяльності є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, у зв'язку з чим перевіряючими зроблено висновок про проведення позивачем у перевіряємому періоді розрахунків за готівку понад граничну суму (10000,00 грн.) з підприємцем протягом одного робочого дня за одним або кількома платіжними документами, яка встановлена постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637. Загальна суму перевищення граничного розміру розрахунків за готівку позивача у перевіряємому періоді становить 267314,33 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06.03.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000952201, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій штрафу в розмірі 534628,66 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту перевірки від 12.02.2014 року № 37/221/35782797 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Агірка плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 р.р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.12.2012 р.р.»

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 637 від 15.12.2004 року (надалі по тексту Положення № 637) підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу. Обмеження не поширюються на: розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами; добровільні пожертвування та благодійну допомогу; використання коштів, виданих на відрядження.

Постановою Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року N 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2005 р. за N 410/10690), та була чинна на час виникнення правовідносин, встановлена гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення), у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Також, відповідно до п. 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Пунктом 5.9 Положення № 637 встановлено, що якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Указом Президента України від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) (Орендодавцем) та ТОВ «Агріка плюс» (Орендар) було укладено договір оренди трактора CASE 8940 б/в, серійний номер НОМЕР_3, CASE 8940 б/в, серійний номер НОМЕР_4, борона DTA. Орендна плата трактора CASE 8940 б/в, серійний номер НОМЕР_3 складає 35000 грн. в місяць, CASE 8940 б/в, серійний номер НОМЕР_4 - 35000 грн. в місяць, борони DTA - 10000 грн. в місяць.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі ОСОБА_4 зареєстрований з 14.01.2002 року як фізична особа-підприємець, види діяльності, зокрема, код КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

На виконання умов договору позивачем була здійснена оплата за оренду сільськогосподарської техніки із каси підприємства за видатковими касовими ордерами (ВКО) наступними платежами: 23.03.2012 року за ВКО № 53 на суму 16579,39 грн.; 11.04.2012 року за ВКО № 72 на суму 40000 грн.; 18.04.2012 року за ВКО № 74 на суму 26745,89 грн.; 27.04.2014 року за ВКО № 94 на суму 20000 грн.; 03.05.2012 року за ВКО № 106 на суму 55702 грн.; 08.05.2012 року за ВКО № 107 на суму 16000 грн.; 18.05.2012 року за ВКО № 133 на суму 52274,14 грн.; 21.05.2012 року за ВКО № 138 на суму 48960 грн.; 24.05.2012 року за ВКО № 159 на суму 20000 грн.; 06.06.2012 року за ВКО № 186 на суму 20040,1 грн.; 08.06.2012 року за ВКО № 187 на суму 23000 грн.; 14.06.2012 року за ВКО № 193 на суму 14120,28 грн.; 19.06.2012 року за ВКО № 196 на суму 15000 грн.; 22.06.2012 року за ВКО № 53 на суму 20000 грн.; 27.06.2012 року за ВКО № 220 на суму 22892,54 грн.

Ліміт каси не встановлений, тому вважається нульовим.

Понадлімітний залишок готівки в касі склав: 23.03.2012 року - 6579,39 грн.; 11.04.2012 року - 30000 грн.; 18.04.2012 року - 16745,89 грн.; 27.04.2014 року - 10000 грн.; 03.05.2012 року - 45702 грн.; 08.05.2012 року - 6000 грн.; 18.05.2012 року - 42274,14 грн.; 21.05.2012 року - 38960 грн.; 24.05.2012 року - 10000 грн.; 06.06.2012 року - 10040,1 грн.; 08.06.2012 року - 13000 грн.; 14.06.2012 року - 4120,28 грн.; 19.06.2012 року - 5000 грн.; 22.06.2012 року - 10000 грн.; 27.06.2012 року - 12892,54 грн. Всього на загальну суму 261314,33 грн.

Статтею 799 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Такий договір за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 51 Цивільного кодексу України в свою чергу, встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

При цьому у відповідності зі ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Отже, зважаючи на те, що спеціальним законодавством, що регулює майнові відносини у сфері господарювання, не визначено особливостей укладення договорів найму транспортного засобу за участі фізичної особи, то в цьому випадку застосовуються норми загального цивільного законодавства, якими передбачено нотаріальне посвідчення таких договорів.

За змістом ст. ст. 215, 216, 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Доказів нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, укладеного з ТОВ «Агірка плюс» позивач не надав.

Що стосується посилання позивача на незастосування відповідачем п. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне. Дійсно в ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Проте, ч. 2 ст. 250 Господарського кодексу України містить норму якою дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агірка плюс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агірка плюс» (51200, Дніпропетровська обл. м. Новомосковськ, вул. Зіни Білої, 91, код ЄДРПОУ 35782797) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 4384,80 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2014 року.

Суддя О.В. Серьогіна