Постанова

від 01.09.2014 по справі 804/11767/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 р. Справа № 804/11767/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Конєвої С.О.

розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтехпрогрес» про стягнення 15968грн. 31коп., -

ВСТАНОВИВ :

05 серпня 2014 року Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехпрогрес" та просить звернути стягнення на кошти з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехпрогрес" у банках, обслуговуючих такого платника, у тому числі готівкових коштів в розмірі:

- 6896,31 грн. в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість;

- 9072,00 грн. в рахунок погашення заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 05.04.2013р. та має податковий борг на загальну суму 15968,31грн., яка складається із сум грошових зобов'язань: з податку на додану вартість у розмірі 6496,31грн.; із штрафних санкцій в розмірі 400,00 грн.; з податку на прибуток в розмірі 9072,00грн. Зазначений податковий борг виник у відповідача 11.03.2014р. в результаті несплати податкових зобов'язань з податку на прибуток відповідно до самостійно поданої до ОДПІ річної податкової декларації та податкових декларацій з податку на додану вартість. У зв'язку з тим, що на дату подання позову сума заборгованості відповідача у розмірі 15968,31грн. не сплачена до бюджету, позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою суду від 08.08.2014 р було відкрито скорочене провадження та зобов'язано відповідача у 10-денний строк після отримання ухвали про відкриття провадження надати до суду письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову (а.с. 1).

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та її розгляд у скороченому провадженні повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 29).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову щодо стягнення суми податкового боргу з відповідача, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтехпрогрес» зареєстровано Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 04.12.2002р. за адресою: 53054, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Ранній Ранок. вул..Миру, буд.1-А та з 12.12.2002р. знаходиться на податковому обліку як платник податків у Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією ідентифікаційних та реєстраційних даних (а.с.5-6).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтехпрогрес» має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 15968,31грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про суми податкового боргу платника податків станом на 30.07.2014р., розрахунку суми позову та довідкою про стан розрахунків перед бюджетом (а.с. 7, 8, 9-10).

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач подав до Державної податкової інспекції наступні податкові декларації, а саме:

- 19.03.2014р.- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014р. на суму 1500 грн.;

- 18.07.2014р. - податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2014р. на суму 5000,00 грн. (18-19, 20-21).

- 27.02.2014р. - податкова декларація з податку на прибуток приватних підприємств за 2013р. на загальну суму 9247 грн. (а.с. 22-23).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

За п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

П.203.2 ст.204 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, з урахуванням зазначених норм відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за вказаними податковими деклараціями, а саме: за лютий 2014р. - у строк до 30.03.2014 року, отже, податковий борг по податковій декларації від 19.03.2014 року виник з 31.03.2014 року; за червень 2014р. - у строк до 30.07.2014р., отже, податковий борг по податкові декларації від 18.07.2014р. - виник 01.08.2014р.

Судом також встановлено, що 25.03.2014р. Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 150/32263683 від 25.03.2014р., яким встановлено порушення п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати податку на додану вартість нарахованого згідно податкової декларації по ПДВ за липень та серпень 2013р. (а.с.15-16).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000761500 від 25.03.2014р., згідно якого відповідачеві визначено встановлено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою у сумі 400.00грн. (а.с.17).

Згідно п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Так, вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 25.03.2014 року, що підтверджується відміткою про отримання на копії корінця податкового повідомлення-рішення №0000761500 від 25.03.2014р. (а.с. 14).

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (25.03.2014 року), податковий борг за вказаним податковим повідомленням - рішенням виник у відповідача з 07.04.2014 року.

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» № 157-04 від 21.03.2014р. на суму 9072,00грн., яку отримано відповідачем 21.03.2014р., що підтверджується відміткою про отримання на копії корінця податкової вимоги від 21.03.2014р. №157-047, що наявне в матеріалах справи (а.с. 12)

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилися не виконана відповідачем у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 15968,31 грн. суду не надав, а також не надав доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку вищенаведеного податкового повідомлення-рішення.

Між тим, з урахуванням вимог ст. ст.11, 162 КАС України слід вийти за межі позовних вимог та захистити порушене право позивача, виходячи з наданих контролюючому органу повноважень шляхом стягнення з розрахункових рахунків відповідача суми податкового боргу згідно до вимог п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення на готівкові кошти відповідача, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам податкового законодавства та суперечить п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з

обмеженою відповідальністю «Інтехпрогрес» про стягнення 15968грн. 31коп. - задовольнити частково.

Стягнути кошти із розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтехпрогрес» (53054, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Ранній Ранок. вул .Миру, буд.1-А, код ЄДРПОУ 32263683, р/р 26009039300500 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, р/р 26002000111837, МФО 305589 в АТ «Укрексімбанк») - в дохід Державного бюджету України (код сплати 140 Сплата податкового боргу, код платежу: 14010100, р/р 31114029700097, банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, отримувач: УДКСУ у Криворізькому районі, код ЄДРПОУ 38032070; код платежу - 11021000, р/р 31112009700097, банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, отримувач: УДКСУ у Криворізькому районі, код ЄДРПОУ 38032070) - податковий борг у загальній сумі 15968 грн. 31 коп. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень 31 коп.).

В частині позовних вимог про звернення стягнення на готівкові кошти відповідача - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва