Ухвала

від 16.09.2014 по справі 816/2668/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р.Справа № 816/2668/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Рубан І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2014р. по справі № 816/2668/14

за позовом Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест - Трейдінг"

про зняття арешту та виключення з акту опису майна, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

09 липня 2014 року позивач, Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Миргородська ОДПІ, позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області (далі - ВДВС Миргородського МУЮ, відповідач), в якому просив суд:

- зняти арешт та виключити з акту опису майно ТОВ «Бест-Трейдінг», яке внесено в податкову заставу, а саме: нежитлову будівлю за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Раскової, 59, загальною площею 1643,5 кв.м..

- зобов'язати ВДВС Миргородського МУЮ звернутися до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо внесення запису про зняття арешту з майна ТОВ «Бест-трейдінг», яке внесено в податкову заставу, а саме: з нежитлової будівлі за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Раскової, 59, загальною площею 1643,5 кв.м..

22.07.2014 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест-Трейдінг".

Мотивує свої вимоги тим, що у зв'язку з несплатою ТОВ "Бест - Трейдінг" боргу у добровільному порядку Миргородською ОДПІ складено акт опису майна у податкову заставу №5 від 10.06.2010, про що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зроблено запис 14.06.2010. З метою реалізації права на продаж майна, що перебуває у податковій заставі Миргородська ОДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом до ТОВ "Бест-Трейдінг" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. 04.04.2014 вказаний адміністративний позов задоволено. Проте позивач позбавлений права реалізувати описане та внесене в податкову заставу майно у зв'язку з тим, що 23.11.2011 державним виконавцем ВДВС Миргородського МУЮ накладено арешт на вказане майно та внесено відомості про арешт нерухомого майна боржника до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Посилаючись на першочерговість реєстрації публічного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивач вважає дії державного виконавця щодо накладення арешту на нежитлову будівлю по вул. Раскової, 59 у м. Миргород неправомірними, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.14 року у задоволенні адміністративного позову Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест - Трейдінг" про зняття арешту та виключення з акту опису майна, зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у зв'язку з наявністю у ТОВ "Бест-Трейдінг" податкової заборгованості Миргородською ОДПІ 04.10.2010 винесено першу податкову вимогу №1/131 (а.с. 10) на суму 3 648, 21 грн. та другу податкову вимогу від 04.11.2010 №2/147 (а.с. 10) на суму 7 677,62 грн.

10.06.2010 податковим керуючим Миргородської ОДПІ складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №5 (а.с. 11), яким проведено опис активів ТОВ "Бест - Трейдінг", на які поширюється право податкової застави, а саме: будівля колишнього складу райпотребкооперації за адресою м. Миргород вул. Раскової, 59 загальною площею 1600 кв.м., має заасфальтовану під'їзну дорогу та розташована на відстані 3 м від залізничної колії та складається з приміщень, які використовувались як холодильники для м'яса, складу овочів, фруктів, тарного складу та засолочного пункту. Будівля в аварійному стані, відсутні двері та вікна, частина будівлі зруйнована внаслідок крадіжок цегли та металобрухту, ступінь зносу будівлі близько 70%. Залишкова балансова вартість або відпускна ціна визначена на рівні 66000,00 грн.

Вказане обтяження зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 14.06.2010, про що свідчать копії витягів від 16.06.2010 (а.с. 13) та від 13.03.2014 (а.с. 14).

В результаті звернення Миргородської ОДПІ до суду щодо стягнення податкового боргу з ТОВ "Бест-Трейдінг" та винесення постанови про задоволення позовних вимог, 21.06.2011 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лис №2а-1670/1486/11.

22.07.2011 за заявою стягувача - Миргородської ОДПІ державним виконавцем ВДВС Миргородського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №27701252 (а.с. 15) про примусове виконання вказаного виконавчого листа щодо стягнення з ТОВ "Бест - Трейдінг" податкового боргу за землю та фінсанкцій у розмірі 10 125,24 грн.

В результаті проведення виконавчих дій державним виконавцем ВДВС Миргородського МУЮ 23.11.2011 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №27701252 (а.с 70), якою накладено арешт на нежитлову будівлю по вул. Раскової, 59 в м. Миргороді, що належить боржнику ТОВ "Бест - Трейдінг", про що внесено запис 7 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 71-76).

18.02.2014 Миргородська ОДПІ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "Бест-Трейдінг" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 96 904,79 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою від 04.04 2014 вказаний адміністративний позов задоволено (а.с. 20-21).

10.04.2014 начальником Миргородської ОДПІ на підставі зазначеної постанови суду винесено рішення №1 про погашення усієї суми податкового боргу ТОВ "Бест-Трейдінг" (а.с. 22).

В ході проведення заходів з погашення податкового боргу Миргородській ОДПІ стало відомо, що майно, яке описане в податкову заставу актом від 10.06.2010 №5, внесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі постанови державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 20.07.2011 ВП №27701252, що унеможливило подальше стягнення податкової заборгованості і стало підставою для звернення контролюючого органу з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство функцією контролю за виконанням рішень судів органи Державної податкової служби не наділяє, що свідчить про невідповідність заявленого адміністративного позову власній компетенції позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Суть даного публічно-правового спору зводиться до оспорювання Миргородською ОДПІ доцільності подальшого провадження органом державної виконавчої служби виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, оскільки протягом тривалого часу такі дії реальних результатів не принесли. Тому позивач вважає, що, володіючи власним інструментарієм правомочностей з примусового стягнення боргових зобов'язань із платників податків, він зможе самостійно здійснити примусову реалізацію майна, переданого у податкову заставу. При цьому своє право позивач обґрунтовує положенням частини 5 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до частини 1 статті 60 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (частина 2).

Частиною 5 зазначеної норми Закону встановлено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

З аналізу наведеної норми колегія суддів робить висновок, що правом на звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна наділена лише особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.

Всупереч наведеному Миргородська ОДПІ звернулася з даним позовом за відсутності у неї будь-яких прав на арештоване майно, переслідуючи лише мету якнайшвидшого погашення податкового боргу платника податків.

У зв'язку з цим слід зазначити, що Закон України "Про виконавче провадження", відповідно до його преамбули, визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

При цьому положення даного Закону не містять норм про конкуренцію виконавців, які наділені правом з примусового виконання рішень судів, що залишив поза увагою позивач.

Зміст заявленого позову фактично призводить до нівелювання виключного права саме органів ДВС на примусове виконання судових рішень та втручання з боку органів Державної податкової служби в діяльність іншого державного органу, що є неприпустимим у світлі конституційно закріпленого правового порядку в Україні, який ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як стверджує позивач, Миргородська ОДПІ є державним органом та наділена повноваженнями вживати передбачені законом заходи з метою виконання покладених на них функцій. Основним завданням у цьому випадку є реалізація майна боржника з метою виконання рішень судів.

З наведеного твердження очевидним слід визнати необізнаність заявника із функціями органів Державної податкової служби, які відображено у ст. 191 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 191.1.22 п. 191.1 ст. 191 зазначеного Кодексу, контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Функцією контролю за виконанням рішень судів вказана норма органи Державної податкової служби не наділяє, що свідчить про невідповідність заявленого адміністративного позову власній компетенції позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинне законодавство функцією контролю за виконанням рішень судів органи Державної податкової служби не наділяє, що свідчить про невідповідність заявленого адміністративного позову власній компетенції позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 08.11.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2014р. по справі № 816/2668/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014 р.