Рішення

від 25.09.2014 по справі 908/3390/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/73/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 Справа № 908/3390/14

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя.

до відповідача: Запорізької обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, м. Запоріжжя.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

Від позивача: Білозерська К.О., дов. № 9133/27 від 30.12.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району до Запорізької обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури про стягнення 8 767 грн. 47 коп., яка складається з 8 238 грн. 94 коп. основного боргу, 297 грн. 81 коп. суми пені, 230 грн. 72 коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 16.09.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/73/14, судове засідання призначено на 25.09.2014р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. Про поважність причин неявки представника відповідач суд не повідомив, не надав суду витребуваних матеріалів.

Представником позивача надані суду додаткові матеріали в обґрунтування заявленого предмету спору, в тому числі витяг з ЄДР щодо місцезнаходження відповідача, в якому зазначена адреса відповідає вказаній в позовній заяві.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Розгляд справи закінчено 25.09.2014р . оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПКУ), справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ЗУ "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 263З-IV, „Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 ЗУ „Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 11, 15, 16, 258, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54-57, 82 Господарського процесуального кодексу України,

Між Концерном Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (надалі - позивач, теплопостачальна організація) та Запорізькою обласною організацією Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (далі - відповідач, споживач ) був укладений договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 201764 від 01.05.2007 року (далі договір).

Згідно п. 1.1 договору, позивач взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами цього договору і додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до додатку № 1а до договору, теплова енергія відпускалась до нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 14, яке відповідач займає на підставі оренди, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення № 107/12 від 01.09.1999 року (копія договору додана до матеріалів справи).

Позивач, в період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року, з жовтня 2013 року по квітень 2014 року, відпустив відповідачу теплову енергію на суму 8 238,94 грн. За вказаний період відповідач не здійснив жодної оплати за відпущену теплову енергію у спірному періоді. У зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за спірний період в сумі 8 238,94 грн. (до позовної заяви додається розрахунок заборгованості за відпущену теплову енергію із зазначенням сум щомісячних нарахувань та проведених оплат із зазначенням підтверджуючих документів, а також заборгованості окремо по кожному звітному періоду та загальної суми за весь спірний період.)

Факт поставки теплової енергії підтверджується актами приймання-передачі (доданими до матеріалів справи).

На виконання умов договору, позивач, як постачальник товару, виконав умови даного договору.

Згідно з п. 3.2.6 договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно з п. 6.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3. договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі.

Згідно з п. 6.4. договору, споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 6.7. договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. № 4, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Відповідач не з'явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором. А тому, позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов'язок не покладається на позивача умовами договору (докази направлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії на адресу відповідача додані до матеріалів справи).

Крім того, 17.07.2014 року, на адресу відповідача були повторно цінним листом з описом вкладення, направлені рахунки та акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Споживач, згідно п. 6.7.1 договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

В разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.7.2. договору).

Крім того. п. 3.2.26 договору передбачено, що споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді, а пунктом 4.1.9 договору передбачено, що теплопостачальна організація має право вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених актів приймання-передачі теплової енергії в термін передбачений умовами договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими споживачем в редакції теплопостачальної організації.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунку та акті приймання -передачі теплової енергії на адресу Концерну „МТМ" не надав, належним чином оформлений акт приймання - передачі теплової енергії за спірний період повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію за № 1120/05-юр від 02.06.2014р. про погашення заборгованості за теплову енергію, однак споживач відповідей на претензії не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач належним чином не виконав свої обов'язки по договору, вартість переданої теплової енергії не сплатив в повному об'ємі.

Враховуючи вищевикладене, те, що, на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості і заборгованість підтверджена матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 8 238 грн. 94 коп. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем, на підставі п. 7.2.8. договору, пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 297 грн. 81 коп.

Згідно п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 297 грн. 81 коп. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 230 грн. 72 коп.3 % річних.

Згідно з п. 11.2. договору, суперечки та розбіжності щодо виконання умов цього договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання , повинен сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грішми встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сума 3 % річних складає 230 грн. 72 коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 238 грн. 94 коп. основного боргу, 297 грн. 81 коп. суми пені, 230 грн. 72 коп. 3% річних. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району м. Запоріжжя до Запорізької обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури м. Запоріжжя підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 509, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району м. Запоріжжя до Запорізької обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Запорізької обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 14 (п/р 2600430012935 у ЗОФ АКБ «ЧСБ» м. Запоріжжя, код МФО 313010, код ЄДРПОУ 03922355) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137 (поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 8 238 (вісім тисяч двісті тридцять вісім)грн. 94 (дев'яносто чотири) коп. основного боргу, 297 (двісті дев'яносто сім) грн. 81(вісімдесят одна) коп. пені, 230 (двісті тридцять) грн. 72 (сімдесят дві) коп. 3% річних, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснена ст.87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет