Рішення

від 22.09.2014 по справі 911/3051/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" вересня 2014 р. Справа № 911/3051/14

за позовом Яготинського ринку Київської регіональної спілки споживчої кооперації, м. Яготин

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м Київ

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Озарків І.В. - предст. дов. № 07-02114 від 07.02.2014р.

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Яготинський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом Яготинського ринку за адресою: АДРЕСА_2, шляхом знесення споруд, що знаходяться на торгівельних місцях № НОМЕР_2,НОМЕР_3.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2014 року було порушено провадження у справі, розгляд призначено на 11.08.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2014 року розгляд справи було відкладено на 08.09.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2014р. розгляд справи було відкладено на 22.09.2014р.

Відповідач в судове засідання 22.09.2014р. не з'явився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений, письмового відзиву на позов та інших документів, витребуваних ухвалою суду, не подав, клопотання про відкладення до суду не надсилав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 22.09.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

Центральному колгоспному ринку (правонаступником якого є Яготинський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації) належить право постійного землекористування земельною ділянкою площею 1,2959 га за адресою: АДРЕСА_2 на підставі рішення Яготинської міської ради № 94 від 13.05.1995р. та Державного акту на право постійного користування землею № 20 від 28.07.1995р.

Зазначена обставина також підтверджується постановою Яготинського районного суду від 29.05.2009р. у справі № 2-а-62/09.

Крім того, позивач є користувачем цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2, на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу № 40 від 27.12.2012 р.

Рішенням Виконавчого комітету Яготинської міської ради Київської області «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_1 на попереднє погодження місця розташування малої архітектурної форми в АДРЕСА_2 (на території Яготинського ринку)» від 03.06.2011 № 227 надано ФОП ОСОБА_1 дозвіл на попереднє погодження місця розташування малої архітектурної форми (торгівельного павільйону) прощею 15 кв. м. в АДРЕСА_2 (на території павільйону) для провадження підприємницької діяльності (п. 1 рішення).

Відповідачем встановлено споруди на торгівельних місцях № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, загальною площею 23 кв.м, які він використовує для здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується актом комісії від 17.07.2014р.

Водночас, пунктами 2 та 3 цього рішення дано вказівку відповідачу надати перелік документів, необхідних для прийняття рішення щодо надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми, а також подати на розгляд виконавчого комітету Яготинської міської ради документацію, необхідну для надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми (торгівельний павільйон) площею 15 кв. м в АДРЕСА_2 (на території Яготинського ринку) для провадження підприємницької діяльності.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, посилається на відсутність між ним та відповідачем цивільно-правових угод, які б дозволяли останньому перебувати на земельній ділянці позивача.

Суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У відповідності до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Кабінетом Міністрів України 26.08.2009 прийнято постанову № 982, якою затверджено «Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності», яка була чинна на момент прийняття рішення Яготинською міською радою від 03.06.2011 № 227 та положеннями якої рада керувалась приймаючи зазначене рішення.

Пунктом 3 Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності було обумовлено, що розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради. Самовільне розміщення малих архітектурних форм забороняється.

Виходячи зі змісту пунктів 7-10 цього Порядку, рішення міської ради щодо попереднього погодження місця розташування малої архітектурної форми є підставою для підготовки та подання раді відповідних документів для прийняття рішення про розміщення малої архітектурної форми, і саме по собі не є достатньою підставою для зайняття земельної ділянки.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем доказів передачі йому у власність чи користування спірної земельної ділянки не надано, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що у відповідача відсутні достатні правові підстави для встановлення споруди на земельної ділянці, право користування якою належить позивачу.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (із змінами і доповненнями) де роз'яснено, що розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до приписів ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України, порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені ст. 152 Земельного кодексу України, у відповідності до частини 2 якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Виходячи з наведених законодавчих положень, а також беручи до уваги вчинення відповідачем дій у створенні перешкод позивачеві у здійсненні його законного права користування орендованою земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом Яготинського ринку, що полягає у самовільному встановленні відповідачем споруд на торгівельних місцях № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, суд дійшов висновку, що вимога позивача про усунення перешкод у користуванні нерухомими майном, шляхом знесення споруд підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди Яготинському ринку Київської регіональної спілки споживчої кооперації (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Незалежності, 103, код ЄДРПОУ 01561717) у користуванні земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом, розташованими за адресою: АДРЕСА_2, шляхом знесення споруд, що знаходяться на торгівельних місцях НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (02096, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02096, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Яготинського ринку Київської регіональної спілки споживчої кооперації (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Незалежності, 103, код ЄДРПОУ 01561717) судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімадцять) грн. 00 коп.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 25.09.2014р.

Суддя Щоткін О.В.