Постанова

від 24.09.2014 по справі 804/12029/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 р. Справа № 804/12029/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ГЕЛІОС» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Новомосковська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ГЕЛІОС», в якому просила стягнути кошти цього платника податків з рахунків у банках, що його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств та комунального податку у загальному розмірі 3063,00 грн.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначалося, що внаслідок несплати відповідачем у встановлені строки узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом за результатами камеральних перевірок своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств відповідача згідно податкових повідомлень-рішень від 07.12.2012р. №0002831510, від 16.05.2012р. №0000461510 та від 29.06.2011р. №0003551510 у відповідача утворився податковий борг з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 3062,00 грн. Також за результатом камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності з комунального податку відповідача згідно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2011р. №0000951530 у відповідача утворився податковий борг з комунального податку у розмірі 1,00 грн. При цьому, оскільки по первинно наявному податковому боргу відповідача позивачем вже виставлялися перша та друга податкові вимоги, нова податкова вимога на збільшену суму боргу йому не надсилалася, разом з тим стягненню підлягає вся сума боргу, наявного на час звернення до суду з відповідною вимогою, тим більше, що станом на теперішній час наявний податковий борг відповідачем не погашений.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника у порядку письмового провадження, а також просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ГЕЛІОС» (код ЄДРПОУ 21939885) знаходиться на обліку в Новомосковській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків, зокрема платник податку на прибуток підприємства та комунального податку.

Згідно п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 2 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Новомосковською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були проведені камеральні перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток ТОВ фірми «ГЕЛІОС» за І півріччя та 3 квартали 2012 року, І квартал 2012 року, І квартал 2011 року та 2010 рік.

За результатами вказаних перевірок були складені наступні акти, якими зафіксовано порушення ТОВ фірмою «ГЕЛІОС» приписів п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України:

- від 07.12.2012р. №270/1510/21939885, згідно якого встановлено, що відповідачем не було подано податкову декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2012 року та за 3 квартали 2012 року з граничним терміном подання до 09.08.2012р. та 09.11.2012р. відповідно (а.с.9-10);

- від 16.05.2012р. №43/1510/21939885, згідно якого встановлено, що відповідачем не було подано податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2012 року з граничним терміном подання до 10.05.2012 року(а.с.11-12);

- від 29.06.2011р. №248/1510/21939885, згідно якого встановлено, що відповідачем не було подано податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року та 2010 рік з граничним терміном подання до 10.05.2011р. та до 09.02.2011р. відповідно (а.с.13-14).

На підставі означених актів перевірки від 07.12.2012р. №270/1510/21939885 та від 16.05.2012р. №43/1510/21939885 та з урахуванням приписів п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, якою передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, Новомосковською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено наступні податкові повідомлення-рішення, якими до ТОВ фірми «ГЕЛІОС» застосовано штрафні санкції:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 07.12.2012 року №000281510 на суму штрафних санкцій - 2040,00 грн., яке було надіслано відповідачу та повернулось з відміткою пошти про неможливість вручення у зв`язку з відсутністю за юридичною адресою (а.с.10зв.);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.05.2012 року №0000461510 на суму штрафних санкцій - 1020,00 грн., яке було надіслано відповідачу та повернулось з відміткою пошти про неможливість вручення у зв`язку з відсутністю за юридичною адресою 19.05.2012р. (а.с.12зв.).

Крім того, на підставі акту перевірки від 29.06.2011р. №248/1510/21939885 та з урахуванням приписів п.7 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.06.2011 року №0003551510 на суму штрафних санкцій - 2,00 грн., яке було надіслано відповідачу та повернулось з відміткою пошти про неможливість вручення у зв`язку із закінченням строку зберігання 06.07.2011р. (а.с.14зв.).

Згідно абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, вищевказані податкові повідомлення-рішення у розумінні приписів абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України вважаються врученими.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки ці податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались, вони є узгодженими.

У зв'язку із несплатою узгодженої суми цього грошового зобов'язання у ТОВ фірми «ГЕЛІОС» виник податковий борг з податку на прибуток у розмірі 3062,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 30 червня 2011 року позивачем було проведено камеральну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності з комунального податку, за результатами якої складено акт №85/1530/21939885 від 30.06.2011 р., яким зафіксовано порушення ТОВ фірмою «ГЕЛІОС» приписів Закону України №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виразилося у неподанні відповідачем податкової звітності з комунального податку.

На підставі означеного акту перевірки Новомосковською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до відповідача було застосовано штрафну санкцію згідно податкового повідомлення-рішення №0000951530 від 30.06.11р. на суму 1,00 грн., яке було надіслано відповідачу та повернулось з відміткою пошти про неможливість вручення у зв`язку із

закінченням терміну зберігання 28.08.2011р.

При цьому п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Таким чином, вищевказане податкове повідомлення-рішення у розумінні приписів Закону № 2181-ІІІ вважається врученим 28.08.2011 року.

Разом з тим, пунктом 15.2 ст.15 Закону № 2181-ІІІ встановлено граничні строки стягнення податкового боргу, зокрема п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 цього Закону передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, податковий борг зі сплати цієї штрафної санкції виник 08.09.2011р.

Отже, станом на час розгляду справи загальна сума боргу ТОВ фірми «ГЕЛІОС» склала 3063,00 грн. (3062,00 грн. (борг з податку на прибуток підприємства + 1,00 грн. (борг з комунального податку).

Податкові повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не осжаржувались, а тому відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податкові зобов'язання, визначені у вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях, є узгодженими.

В порядку виконання п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р., чинному на час виникнення первинного податкового боргу відповідача, останньому були направлені податкові вимоги № 1/495 від 16.10.2008р. та № 2/154 від 10.03.2009р., які були надіслані ТОВ фірмі «ГЕЛІОС» рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштові відправлення, якими надсилалися ці податкові вимоги, повернулися до Новомосковської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість його вручення у зв'язку із відсутністю адресата за юридичною адресою(а.с.16).

При цьому, враховуючи приписи п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ означені податкові вимоги вважаються врученими.

З позовом про стягнення податкового боргу зі сплати комунального податку, що виник відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000951530 від 30.06.11р., Новомосковська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася 08.08.2014 р., що підтверджується відтиском штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції суду, при цьому, зважаючи на те, що податковий борг зі сплати цієї штрафної санкції виник 08.09.2011р., строк звернення до суду з приводу стягнення цього податкового боргу позивачем пропущено не було.

Разом з тим, на момент звернення позивача до суду набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.

Відповідно дост.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявність у ТОВ фірма «ГЕЛІОС» відкритих рахунків у банках підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою (а.с.8).

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ фірму «ГЕЛІОС», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, а також докази оскарження податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та комунального податку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ГЕЛІОС» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ГЕЛІОС» (код ЄДРПОУ 21939885, вул. Сучкова, 154, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200) у банках, обслуговуючих цього платника податків, кошти на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу у загальному розмірі 3063,00 (три тисячі шістдесят три гривні нуль копійок), а саме:

- заборгованість у розмірі 1,00 грн. (одна гривня нуль копійок) з комунального податку на р/р 33217828700030, одержувач УДКУ у Новомосковському районі Дніпропетровської області, код ОКПО 37951041, банк отримувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012;

- заборгованість у розмірі 3062,00 (три тисячі шістдесят дві гривні нуль копійок) з податку на прибуток підприємства на р/р №31115009700191, одержувач УДКУ у Новомосковському районі Дніпропетровської області, код ОКПО 37951041, банк отримувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012, код платежу 11021000.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова