Постанова

від 16.09.2014 по справі 816/3338/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року м. Полтава Справа № 816/3338/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - Магди В.А.,

представника відповідача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" (далі - ПАТ "ТРЗ", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2013 №0009881501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські взаємовідносини позивача з його контрагентом - ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" мали реальний характер та були спрямовані на настання правових наслідків, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим висновки акту перевірки ДПІ у м. Полтаві №3363/15.3/13962568 від 18.06.2013 є безпідставними, а прийняте за його наслідками податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 №0009881501 таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №880/10/16-31-10-02 від 04.09.2014 (а.с. 26-28).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "ТРЗ" (ідентифікаційний код 13962568) 20.09.1994 зареєстроване в якості юридичної особи, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 588 120 0000 000437 (а.с. 7). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

У період з 10.06.2013 по 14.06.2013 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПАТ "ТРЗ" з питання достовірності нарахування суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за січень 2012 року в частині взаємовідносин з ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" (код 35073161).

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки контролюючим органом 09.07.2013 складено акт №3363/15.3/13962568 від 18.06.2013 (а.с. 11-15), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за січень 2012 року (ряд. 25 податкової декларації з ПДВ) на 264,00 грн.

На підставі акту перевірки №3363/15.3/13962568 від 18.06.2013, ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 №0009881501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 396,00 грн, в тому числі 264,00 грн - за основним платежем та 132,00 грн- за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Як слідує зі змісту акта перевірки №3363/15.3/13962568 від 18.06.2013 та письмових заперечень ДПІ у м. Полтаві №880/10/16-31-10-02 від 04.09.2014, висновок про заниження ПАТ "ТРЗ" суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за січень 2012 року, відповідач обґрунтовує висновками довідки від 05.04.2013 №1972/222/35073161 Основ'янської МДПІ у м. Харкові "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" щодо документального підтвердження господарських відносин останнього з платниками податків ТОВ "ІВІТЕК ТТК" (код 36626532), ПП "РАІКОМ" (код 36036555), ПП "РЕСТ-ПРОФІ" (код 35860329), ТОВ "Валета" (код 33056542) їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень-червень 2012 року, згідно яких звіркою ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" не підтверджено реальність здійснення підприємством господарських відносин з покупцями за період січень - вересень 2012 року.

Крім того, відповідач посилається на ненадання підприємством ні на перевірку, ні в ході судового розгляду справи договору поставки від 19.01.2012 №10, на який маються посилання у податковій накладній №10 від 24.01.2012. Через відсутність договору поставки не можливо встановити істотні умови договору та їх відповідність інформації, викладеній у податковій накладній. Також позивачем не було надано копії документів, що підтверджують транспортування та оприбуткування придбаного товару, а саме - товарно-транспортні накладні, подорожні листи, прибуткові накладні, що унеможливлює визначення маршруту перевезення товару, місця поставки, тощо. Надані позивачем до суду наказ №53/К від 26.01.2012, посвідчення про відрядження на водія ПАТ "ТРЗ" ОСОБА_3 №53 та подорожній лист №7 від 26.01.2012, на думку відповідача, не можуть бути доказами транспортування ТМЦ, отриманих від ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД", оскільки метою відрядження водія ПАТ "ТРЗ" ОСОБА_3 є доставка матеріалів з м. Харкова від ПАТ "НДІ "Техностандарт".

Оцінюючи обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що позивачем у січні 2012 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 264,00 грн за наслідками оформлення господарської операції з придбання у ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" елементу нормального ненасиченого МЗ 4700 у кількості 2 шт. на загальну суму 1584,00 грн.

З метою доведення реальності здійснення вказаної господарської операції, позивачем надано суду: податкову накладну №10 від 24.01.2012, видаткову накладну №5 від 25.01.2012, прибутковий ордер №48 від 06.02.2012, платіжне доручення №303 від 24.01.2012, наказ №53/К від 26.01.2012, подорожній лист службового легкового автомобіля №7 від 26.01.2012, накладну-вимогу на відпуск ТМЦ в цех №07 від 06.02.2012, договір №м-554/10 на виконання платних робіт (послуг) від 05.02.2010, укладений між ПАТ "ТРЗ" та ДП "Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації", перелік засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), які перебувають в експлуатації та підлягають повірці в 2012 році, довідки про непридатність засобу вимірювальної техніки, заявку УК ЗЦЛ на закупку в січні 2012 року, календарний графік повірки, банківські виписки, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, наказ про прийняття на роботу водія від 07.09.2000 №283, наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_4 №57 від 04.07.2012, наказ про прийняття на роботу ОСОБА_4 №86 від 05.08.2010, витяг з журналу реєстрації довіреностей, наказ №9 від 10.01.2012 "Про надання права підпису первинних документів та податкових накладних" (а.с. 16-21, 42, 44-48, 50-57, 65-68, 87).

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов до висновку, що вони не підтверджують фактичне здійснення останнім господарської операції з придбання у ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" елементу нормального ненасиченого МЗ 4700 у кількості 2 шт. на загальну суму 1584,00 грн, в тому числі ПДВ - 264,00 грн, з огляду на наступне.

Як пояснив представник позивача, 19.01.2012 між ПАТ "ТРЗ" та ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" було укладено договір поставки №10, в рамках виконання умов якого підприємством у січні 2012 року в ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" придбавався товар - елемент нормальний ненасичений МЗ 4700.

Разом з тим, на вимогу суду до матеріалів справи вказаний договір не надано.

Наказом ДПС України від 16.02.2012 №127 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту" надано роз'яснення про те, що вважається порушенням при заповненні податкової накладної невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо).

Таким чином, у зв'язку з непредставленням ПАТ "ТРЗ" до суду договору поставки від 19.01.2012 №10, не видається можливим встановити істотні умови вказаного договору та їх відповідність інформації, викладеній у податковій накладній №10 від 24.01.2012.

Також судом встановлено, що позивачем на перевірку на було представлено документів, що підтверджують транспортування та оприбуткування придбаного товару, а саме: товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, прибуткових накладних, що унеможливило контролюючому органу визначити маршрут перевезення товару, місця поставки, тощо.

Посилання представника позивача на те, що на перевірку ДПІ у м. Полтаві ПАТ "ТРЗ" надавалися всі документи, що підтверджують реальність господарської операції з придбання останнім у ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" елементу нормального ненасиченого МЗ 4700, судом відхиляються, оскільки у відповідь на лист-вимогу контролюючого органу щодо надання документів (а.с. 30) ПАТ "ТРЗ" листом від 16.05.2013 №70-15/79 (а.с. 31) на підтвердження взаємовідносин з контрагентом ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" були направлені лише рахунок на оплату №10 від 19.01.2012, платіжне доручення №303 від 24.01.2012, видаткова накладна №5 від 25.01.2012, податкова накладна №10 від 24.01.2012, довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки у кількості 2 штук.

Отже, зміст вказаного листа свідчить про те, що контролюючому органу для перевірки не надавалися документи, що підтверджують транспортування та оприбуткування придбаного товару (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, прибуткові накладні).

Судом критично оцінюються доводи представника ПАТ "ТРЗ" щодо підтвердження транспортування придбаного у ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" товару наказом №53/К від 26.01.2012 та посвідченням про відрядження водія ПАТ "ТРЗ" ОСОБА_3, а також подорожнім листом №7 від 26.01.2012 (а.с.20, 21) з огляду на таке.

Так, в судовому засіданні представник позивача зазначала, що транспортування ТМЦ здійснено 26.01.2012 згідно подорожнього листа №7 (а.с. 21). При цьому суд звертає увагу на те, що згідно видаткової накладної №5 товар отримувався представником за довіреністю ОСОБА_4 25.01.2012, а не 26.012.012 (а.с. 17).

Крім того, згідно наказу №53/К від 26.01.2012 та посвідчення про відрядження водія ПАТ "ТРЗ" ОСОБА_3 №53, останній відряджався до м. Харкова Корпорація "Техностандарт" (доставка людей та матеріалів), а не до ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД". Відтак, вказані документи не дають підстав для висновку про доставку товару придбаного у ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД".

Крім того, згідно прибуткового ордеру №48 оприбуткування придбаних ТМЦ на ПАТ "ТРЗ" здійснено лише 06.02.2012 (а.с. 18), при цьому, матеріали справи не містять документів, які б підтверджували місцезнаходження товару з моменту його придбання ПАТ "ТРЗ" до дати його оприбуткування на підприємстві.

Окрім викладеного, при прийнятті рішення у даній справі судом враховано висновки довідки Основ'янської МДПІ у м. Харкові від 05.04.2013 №1972/222/35073161 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" (код 35073161) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "ІВІТЕК ТТК" (код 36626532), ПП "РАІКОМ" (код 36036555), ПП "РЕСТ-ПРОФІ" (код 35860329), ТОВ "Валета" (код 33056542), їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень-червень 2012 року", згідно яких звіркою ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД", зокрема, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з покупцями ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" за період січень-вересень 2012 року (а.с. 35-37).

З огляду на наведене, оскільки позивачем не доведена реальність здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" товарів, суд доходить висновку про неправомірність включення ПАТ "ТРЗ" у січні 2012 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 264,00 грн.

За висновком суду, керуючись пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України ДПІ у м. Полтаві правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням від 09.07.2013 №0009881501 у розмірі 50 відсотків суми нарахованого грошового зобов'язання з ПДВ з огляду на повторне визначення протягом 1095 днів суми зобов'язання з ПДВ (податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 №0000992308 про нарахування ПДВ розмірі 6880,50 грн, яке сплачено ВАТ "ТРЗ" /а.с. 64/).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 №0009881501 прийняте ДПІ у м. Полтаві на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги ПАТ "ТРЗ" про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року становить 1218,00 грн.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 1827,00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно платіжного доручення №1285 від 20.08.2014 позивачем при зверненні до суду сплачено 10% розміру ставки судового збору, а саме - 182,70 грн.

У зв'язку з цим, з ПАТ "ТРЗ" до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (ідентифікаційний код 13962568) до Державного бюджету України (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; код за ЄДРПОУ - 38019510; банк отримувача - ГУДКСУ у Полтавській області; код банку - 831019; розрахунковий рахунок - 31213206784002; призначення платежу - судовий збір, за позовом

---

/ПІБ чи назва установи, організації позивача/, Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава