Рішення

від 23.06.2014 по справі 922/838/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р.Справа № 922/838/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аюпова Р.М.

судді: Бринцев О.В. , Шатерніков М.І.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" м. Київ до 1. ЗАТ завод по виробленню, монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання "Енергоагрегат", м. Харків , 2. ТОВ "Корпорація світ", м. Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - фізична особа ОСОБА_1, м. Люботин про стягнення коштів в розмірі 2803553,42 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Пчолкіна Л.В., дов. від 18.07.2013 року.

Представник відповідача(1) - Кузьменко Н.А.

Представник відповідача (2) - Кузьменко Н.А. (директор).

Третя особа - ОСОБА_1 (особисто)

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1 - ЗАТ завод по виробленню, монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання "Енергоагрегат", м. Харків, відповідача 2 - ТОВ "Корпорація світ", м. Харків, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №СМ-SME 701/96/2008 від 25.03.2008р. в розмірі 280582,97 дол. США, що еквівалентно станом на 04.03.2014р. - 2803023,87 грн. та складається з 271846,13 дол. США (еквівалент 2715742,84 грн.) заборгованість по сплаті кредиту, 8736,84 дол. США (еквівалент 87281,03 грн.) заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом та пеню в сумі 529,55 грн. Також позивач просить покласти судові витрати на відповідачів.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2014р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.04.2014р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2014р., за клопотанням представника відповідачів, продовжено строк розгляду даного спору за межами двомісячного строку, в порядку статті 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2014р. для розгляду справи призначено судову колегію.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 22.05.2014р. призначено склад колегії для розгляду справи № 922/838/14: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Бринцев О.В., Шатерніков М.І.

У судовому засіданні 10.06.2014р. оголошувалась перерва до 23.06.2014р. о 10:30 год.

У призначеному судовому засіданні 23.06.2014р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідачів, присутній в судовому засіданні 23.06.2014р., суму боргу, заявленого до стягнення позивачем, визнав, але просив господарський суд, після прийняття рішення по справі, надати відстрочку виконання рішення суду на пів року, з метою реалізації залогового майна та повного погашення заборгованості перед ПАТ "ОТП Банк" (вх. №№ 16604, 16854, 16946).

Також представником першого відповідача, через канцелярію суду, надано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 21289), в зв"язку з поданням до господарського суду Харківської області позову до ПАТ "ОТП Банк" про визнання недійсним положень п. 2.1. додаткового договору №12 від 19.08.2013р. до кредитного договору № СМ-SME 701/96/2008 від 25.03.2008р. Колегія суддів, дослідивши подане першим відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, відмовляє в його задоволенні, оскільки відповідачем не надано до господарського суду доказів на підтвердження порушення господарським судом Харківської області справи за позовом ЗАТ "Завод по виробленню, монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання "Енергоагрегат" до ПАТ "ОТП Банк" про визнання недійсним положень п. 2.1. додаткового договору №12 від 19.08.2013р. до кредитного договору № СМ-SME 701/96/2008 від 25.03.2008р.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 25.03.2008р. між ОСОБА_1 (позичальник, третя особа) та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (банк, позивач) було укладено Кредитний договір № СМ-SМЕ 701/96/2008 (Кредитний договір).

У відповідності до пп. 1.1. Кредитного договору, банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 300000,00 доларів США на споживчі цілі, а позичальник зобов'язався повернути банку суму отриманого кредиту, та сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами у строки, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п.2.ч. 1 Кредитного договору, дата повернення кредиту - 26.03.2018р.

Сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка (яка складається з: 5% фіксованого відсотку + FIDR).

У відповідності до п. 1.4.1.7.1. Кредитного договору, сторони погодили, що у випадку порушення позичальником своїх зобов"язань, встановлених будь-яким з п.п. 2.3.6., 2.3.7. цього договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток, що застосовується за цим договором підвищується на 2%.

Погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, відповідно до додатку №1 до Кредитного договору, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок (п. 1.5.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.5.1.1. Кредитного договору, нараховані в порядку, передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашення відповідної частини кредиту у строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно з п. 4.1.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов"язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів, користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов"язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті, згідно цього договору.

Як свідчать матеріали справи, банк виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором, і надав позичальнику кредит в розмірі 300000,00 доларів США.

В подальшому, за згодою сторін, вносились зміни до умов Кредитного договору шляхом укладення: 25.12.2008р. додаткового договору №1, 09.04.2009 р. додаткового договору №2, 27.04.2009р. додаткового договору №3, 27.04.2009 р. додаткового договору №4, 26.10.2009 р. додаткового договору №5, 26.10.2009 р. додаткового договору №6, 01.12.2009 р. додаткового договору №7, 31.03.2010 р. додаткового договору №8, 25.06.2010р. додаткового договору №9, 26.04.2011 р. додаткового договору №10, якими, зокрема, для розрахунку процентів, корегувалась фіксована процентна ставка та змінювалась плаваюча процентна ставка, відповідно до змінм фіксованого відсотку.

17.06.2011р. між ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_1, Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» (перший відповідач, позичальник 2) було укладено додатковий договір №10, де зазначено, що позичальником 2 - Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат», як солідарним боржником, взято всі зобов'язання за Кредитним договором.

19.08.2013р. між ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_1, Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» (перший відповідач, позичальник-2) укладено додатковий договір №12 до Кредитного договору, яким внесені зміни до преамбули Кредитного договору від 25.03.2008р. та зазначені сторони Кредитного договору, а саме: сторона 1 - ПАТ "ОТП Банк" (банк) та сторона 2 - Закрите акціонерне товариство по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» (позичальник).

Також, 19.08.2013р. між позивачем та першим відповідачем укладено додатковий договір №13 до Кредитного договору, яким викладено графік платежів в новій редакції та, за яким перший відповідач прийняв на себе зобов"язання сплачувати всі платежі за цим графіком. Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. додаткового договору, фіксована процентна ставка становить -6,5%, фіксований процент - 6,57%.

26.09.2009р., в забезпечення виконання Кредитного договору № СМ-SМЕ 701/96/2008 від 25.03.2008р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація Світ" (другий відповідач, поручитель) та ПАТ "ОТП Банк" укладено договір поруки № SR-SМЕ 701/96/2008, відповідно до п. 1.1. поручитель зобов"язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов"язань перед кредитором за Кредитним договором в повному обсязі.

Згідно з п. 3.1. договору поруки, у випадку невиконання боржником боргового зобов"язання перед кредитором за Кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя із вимогою про виконання боргових зобов"язань у повному обсязі або в частині.

В подальшому, за згодою сторін, вносились зміни до умов договору поруки, шляхом укладення додаткових договорів, зокрема, додатковим договором №6 в розділі "Визначення термінів" боржником за Кредитним договором вказано - Закрите акціонерне товариство по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат».

Як свідчать матеріали справи, в порушення умов Кредитного договору, в строки, встановлені умовами договору, боржником не були сплачені банку передбачені договором платежі, в результаті чого за Кредитним договором, станом на 13.02.2014р. утворилася заборгованість в розмірі 280582,97 дол. США ( еквівалент 2803023,87 грн.), з яких:

- 271846,13 дол. США (еквівалент 2715742,84 грн.) - заборгованість по сплаті кредиту;

- 8736,84 дол. США (еквівалент 87281,03 грн.) - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.

Також за порушення зобов"язань щодо сплати передбачених Кредитним договором платежів, відповідачам було нараховано пеню в розмірі 529,55 грн.

Як свідчать матеріали справи, банком на адресу Закритого акціонерного товариства по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» та ТОВ "Корпорація Світ" були направлені листи-попередження (вих. №89-89-2-12-4-3/2806 від 26.11.2013р. та №89-89-2-12-4-3/2809 від 26.11.2013р. відповідно), з вимогою про сплату суми простроченої заборгованості за кредитом в тридцятиденний строк та попереджено, що у випадку залишення без задоволення даної вимоги протягом 30 днів з дня її отримання, банком будуть застосовані заходи по зверненню стягнення на заставне майно за договором іпотеки.

Дана вимога залишилась відповідачем без відповідного реагування, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області.

На час розгляду справи, в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості за Кредитним договором від 13.05.2008р. в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, як свідчать матеріали справи, 17.06.2011р. між ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_1, Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» (перший відповідач, позичальник 2) було укладено додатковий договір №10, де зазначено, що позичальником 2 - Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат», як солідарним боржником, взято всі зобов'язання за Кредитним договором.

19.08.2013р. між ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_1, Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» (перший відповідач, позичальник-2) укладено додатковий договір №12 до Кредитного договору, яким внесені зміни до преамбули Кредитного договору від 25.03.2008р. та зазначені сторони Кредитного договору, а саме: сторона 1 - ПАТ "ОТП Банк" (банк) та сторона 2 - Закрите акціонерне товариство по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» (позичальник).

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов"язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов"язанні визначається відповідно до положень ст. 513 ЦК України (ст. 521 ЦКУ).

У відповідності зі ст. 204 Цивільного кодексу України договори (кредитний та поруки) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Таким чином, з 19.08.2013р. єдиним боржником в зобов"язанні за кредитним договором № СМ-SМЕ 701/96/2008 від 25.03.2008р. є перший відповідач - Закрите акціонерне товариство по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат».

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка (яка складається з: 5% фіксованого відсотку + FIDR).

Відповідно до додаткових договорів до Кредитного договору від 25.03.2008р. для розрахунку процентів, корегувалась фіксована процентна ставка та змінювалась плаваюча процентна ставка, відповідно до зміни фіксованого відсотку.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п.п. 3.1., 3.2. додаткового договору №13 від 19.08.2013р. до Кредитного договору, фіксована процентна ставка становить -6,5%, фіксований процент - 6,57%.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаних норм вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 1.9.1. Кредитного договору сторони погодили, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов"язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов"язань за цим договором.

У випадку невиконання позичальником боргових зобов"язань понад 38 календарних днів, банк має право в односторонньому порядку розірвати Кредитний договір, шляхом відправлення на адресу позичальника відповідного листа про розірвання цього договору.

Матеріалами справи встановлено, що позичальник у справі порушував строки внесення, передбачених графіками платежів по кредиту та відсоткам.

Відповідно до матеріалів справи, 19.06.2013р. генеральний директор Закритого акціонерного товариства по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» звернувся до керівництва Харківської регіональної дирекції ПАТ "ОТП Банк" (вих. №7) з проханням банк провести реструктуризацію існуючої заборгованості в зв"язку з фінансовими труднощами підприємства та з пропозицією зменшення процентної ставки до 6,5%.

19.08.2013р. між позивачем та першим відповідачем укладено додатковий договір №13 до Кредитного договору, яким викладено графік платежів в новій редакції та, за яким перший відповідач прийняв на себе зобов"язання сплачувати всі платежі за цим графіком. Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. додаткового договору, фіксована процентна ставка становить -6,5%, фіксований процент - 6,57%.

Однак, як свідчать матеріали справи, сплати першим відповідачем заборгованості за Кредитним договором, відповідно до узгодженого сторонами додаткового договору №13 - не відбулось.

Як свідчать матеріали справи, банком на адресу Закритого акціонерного товариства по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» було направлено лист-попередження (вих. №89-89-2-12-4-3/2806 від 26.11.2013р.), з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості за Кредитним договором від 25.03.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання кредитних зобов'язань 26.09.2009р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація Світ" (другий відповідач, поручитель) та ПАТ "ОТП Банк" укладено договір поруки № SR-SМЕ 701/96/2008, відповідно до п. 1.1. поручитель зобов"язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов"язань перед кредитором за Кредитним договором в повному обсязі.

Згідно з п. 3.1. договору поруки, у випадку невиконання боржником боргового зобов"язання перед кредитором за Кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя із вимогою про виконання боргових зобов"язань у повному обсязі або в частині.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Ст. 540 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, в разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з п. 1.2. договору поруки від 26.10.2009р. позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов"язань як до боржника так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Як свідчать матеріали справи, банком на адресу ТОВ "Корпорація Світ" були направлені листи-попередження (вих. №89-89-2-12-4-3/2808 від 26.11.2013р. та №89-89-2-12-4-3/2807 від 26.11.2013), якими поручителя попереджено про неналежне виконання боржником своїх зобов"язань за Кредитним договором від 25.03.2008р. та з вимогою про сплату суми простроченої заборгованості за кредитом в тридцятиденний строк та попереджено, що у випадку залишення без задоволення даної вимоги протягом 30 днів з дня її отримання, банком будуть застосовані заходи по зверненню стягнення на заставне майно за договором іпотеки.

З зазначеного вбачається, що банк (позивач), на підставі ч 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та п. 1.9.1. Кредитного договору правомірно пред'явив вимогу до відповідачів щодо дострокового повернення кредиту, процентів за кредитним договором .

Як вбачається із розрахунку позивача, наданого до господарського суду позичальника за Кредитним договором, станом на 13.02.2014р. становить 280582,97 дол. США ( еквівалент 2803023,87 грн.), з яких:

- 271846,13 дол. США (еквівалент 2715742,84 грн.) - заборгованість по сплаті кредиту;

- 8736,84 дол. США (еквівалент 87281,03 грн.) - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.

Також за порушення зобов"язань щодо сплати передбачених Кредитним договором платежів, відповідачам було нараховано пеню в розмірі 529,55 грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та враховуючи те, що відповідачі та третя особа не надали суду жодного документу, який б підтверджував сплату заборгованості по кредиту та по відсоткам по кредитному договору, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині стягнення з відповідачів боргу за кредитним договором № СМ-SМЕ 701/96/2008 від 25.03.2008р. в сумі - 271846,13 дол. США (еквівалент 2715742,84 грн.) - заборгованість по сплаті кредиту; 8736,84 дол. США (еквівалент 87281,03 грн.) - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачами та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з п. 4.1.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов"язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів, користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов"язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожний день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу пеню, яка за розрахунком позивача склала 529,55 грн.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у загальній сумі 529,55 грн.

Розглянувши клопотання представника відповідачів про надання відстрочки виконання рішення господарського суду, колегія суддів відмовляє в їх задоволенні, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Згідно з п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом (п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9).

Відповідно до п. 7.2. зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.

Розглянувши клопотання відповідачів про відстрочку виконання рішення, суд не знаходить правових підстав для його задоволення, оскільки відповідачами не доведено суду факт існування виключних обставин, за наявності яких суд може задовольнити це клопотання, а сам факт існування заборгованості не є такою обставиною.

З огляду на викладене, колегія суддів відмовляє відповідачам у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір покладається на відповідача- 1 та відповідача-2 в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 345, 509, 525, 540, 543, 610, 611, 612, 626, 629, 651, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Закритого акціонерного товариства по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання "Енергоагрегат" (61128, м. Харків, пр. 50 років СРСР, 20, к. 354, код ЄДРПОУ 31343390) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Світ" (61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 167, код ЄДРПОУ 33413003) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 1685166) суму заборгованості за Кредитним договором № СМ-SME 701/96/2008 від 25.03.2008р. в розмірі 280582,97 дол. США , що еквівалентно станом на 04.03.2014р. - 2803023,87 грн.( та складається з 271846,13 дол. США (еквівалент - 2715742,84 грн.) заборгованості по сплаті кредиту; 8736,84 дол. США (еквівалент 87281,03 грн.) заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, а також суму пені в розмірі 529,55 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання "Енергоагрегат" (61128, м. Харків, пр. 50 років СРСР, 20, к. 354, код ЄДРПОУ 31343390) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 1685166) - 28035,53 грн. суму сплаченого судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Світ" (61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 167, код ЄДРПОУ 33413003) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 1685166) - 28035,53 грн. суму сплаченого судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.06.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Р.М. Аюпова О.В. Бринцев М.І. Шатерніков

справа № 922/838/14