Рішення

від 24.09.2014 по справі 127/15110/14-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.09.2014 Справа № 127/15110/14-ц

Провадження № 2/127/5197/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

при секретарі Коваленко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Кредитної спілки імені О.І. Кульматицького до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка ім.О.І. Кульматицького звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості. Свій позов мотивувала тим, що 29.04.2014 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №47, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 5000,00 грн. терміном на дванадцять місяців. На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 29.04.2014 року позивачем з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були укладені договори поруки відповідно №47-1 та №47-2. Позичальник зобов'язувалася виконувати умови договору та дотримуватися графіка погашення кредиту та процентів за користування ним. Відповідач свої зобов'язання не виконала, тому станом на 14 липня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 9424,67 грн., з яких: тіло кредиту - 5000,00 грн., відсотки - 624,67 грн., пеня - 3800,00 грн. Позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь вказану суму заборгованості та судовий збір. В подальшому позивач неодноразово змінював позовні вимоги. Заявою від 24.09.2014 року позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів 5716,45 грн., з яких: тіло кредиту - 5000,00 грн., відсотки - 716,45 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали, пояснили, що хоча вони укладали договори поруки, однак, підписуючи договори, не розуміли, що підписують. Вони довіряли ОСОБА_2 та думали, що вона їх не підведе.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Між сторонами існують правовідносини, які ґрунтуються на вимогах ст. ст. 526, 530, 546, 549, 553-554, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054,1055 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України. Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 29.04.2014 року між Кредитною спілкою ім.О.І. Кульматицького та членом кредитної спілки ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №47, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 5000,00 грн. терміном на дванадцять місяців зі сплатою відсотків в розмірі 60% річних. На забезпечення виконання зобов'язань по вказаному договору 29.04.2014 року були укладені договори поруки: №47-1 з ОСОБА_3, №47-2 - з ОСОБА_4

Кредитна спілка свої зобов'язання по договору виконала, надала кредит в розмірі 5 000, 00 грн., про що свідчить видатковий касовий ордер від 29.04.2014 року №167.

Згідно п.3.1. договору позичальник зобов'язувався здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування ним згідно графіка. Відповідач ОСОБА_2 не виконала свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, не здійснила жодної проплати, тому позивач використав своє право на дострокове повернення позики. Заборгованість по вказаному договору станом на 24.09.2014 року становить 5716,45 грн., з яких: тіло кредиту - 5000,00 грн., відсотки - 716,45 грн. Дана сума заборгованості встановлена в судовому засіданні на підставі наданих доказів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач свої зобов'язання не виконала, сума боргу встановлена, права позивача порушені, тому позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення встановленої суми заборгованості солідарно з поручителів, то суд враховує, що кожен з поручителів, укладаючи самостійний договір поруки, брав на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Законом не заборонено укладання кількох договорів поруки. Разом з тим, поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, оскільки не можна вважати поруку їхньою спільною. За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором. При цьому не виключається можливість солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з боржника і з кожного поручителя окремо, а лише унеможливлює солідарний обов'язок перед кредитором двох поручителів, які не давали поруку спільно, тобто у разі виконання солідарного з боржником обов'язку одним з поручителів, він не матиме права звернутися до поручителя за іншим договором поруки як кредитор у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

До того ж, суд звертає увагу, що договори поруки від 29.04.2014 року №47-1 та №47-2 містять положення про дію договору до повного виконання сторонами умов цього договору та кредитного договору, що не може розглядатися як встановлення строку поруки, оскільки не відповідає вимогам ст.252 ЦК України. Однак, суд враховує, що позивач скористався своїм договірним правом на дострокове повернення кредиту, відповідно пред'явив вимогу позичальнику та пред'явив вимогу до поручителів, тим самим, у суду відсутні підстави стверджувати про припинення договорів поруки. Тому, суд знаходить обґрунтовану вимогу про стягнення заборгованості з боржника солідарно з кожним поручителем. Щодо заперечень відповідачів, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 553-554, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054,1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, а також солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, на користь Кредитної спілки ім.О.І. Кульматицького (21050, м.Вінниця, вул. Соборна,69, р/р 26501000243534 в ПАТ «Укрсоцбанк» м.Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 24894835) заборгованість за кредитним договором № 47 від 29 квітня 2014 року в розмірі 5716,45 грн. (п'ять тисяч сімсот шістнадцять гривень 45 коп.), з яких: 5000,00 грн. - сума кредиту, 716,45 грн. - відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, по 81,20 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.

Повний тест рішення буде виготовлений у встановлений ч.3 ст.209 ЦПК України п'ятиденний строк.

Суддя: