Рішення

від 23.09.2014 по справі 22-ц/796/9337/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усик Г.І.

суддів - Нежури В.А., Соколової В.В.

при секретарях - Заліській Г.Г., Меєчко Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 травня 2014 року у справі за позовом Європоліс CiIОмікрон Холдінг ГмбХ до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним договору дарування частини квартири та скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 р. представник Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним договору дарування частини квартири та скасування державної реєстрації права власності.

Зазначав, що 03.11.2012 р. укладено договір дарування частини квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_2 подарував 1/3 частину квартири своєму синові ОСОБА_3 (в позовній заяві та рішення суду допущена описка щодо дати укладення договору, оскільки як убачається з матеріалів справи оспорюваний договір укладено 23.11.2012 р.)

Посилаючись на те, що зазначений правочин є фіктивним, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, а укладений з метою уникнення стягнення за рахунок відчуження частини квартири значної суми коштів на виконання рішення Арбітражного суду при Торговій палаті м. Женева від 04.05.2012 р. (рішення іноземного арбітражного суду), позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Справа № 757/737/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/9337/2014 Головуючий у суді першої інстанції: Козлов Р.Ю. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І. Зазначав, що висновок суду про те, що оспорюваний правочин не є недійсним ґрунтується лише на непрямих доказах щодо фактичного користування відповідачем ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_1.

Вважав, що зазначена обставина сама по собі не є підставою для відмови в позові, оскільки суд не звернув увагу на надані представником позивача докази, що підтверджують фіктивності цього правочину, а саме: наявність у відповідача ОСОБА_2 значної суми заборгованості за рішенням іноземного арбітражного суду та невиконання його ОСОБА_2 добровільно; звернення позивача до суду з клопотанням про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, а також з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача; фактичне користування ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1 після укладення оспорюваного правочину; відсутність у нього іншого житлового приміщення, безоплатне відчуження належної йому частини квартири синові.

Вказував на те, що зазначені докази прямо свідчать про фіктивність договору дарування.

В судовому засіданні представник Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає, або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок)у власність.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частини 1,5 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст.234 цього Кодексу, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

При вчиненні фіктивного правочину його учасники мають інші цілі, ніж ті, що ним передбачені. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має наметі встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений (нотаріальне посвідчення, державна реєстрація).

Як убачається з матеріалів справи, що 04.05.2012 р. Арбітражним судом при Торговій палаті м. Женева ухвалено остаточне рішення у справі № 300086-2008, відповідно до якого відповідачі Демірок Халдун, ТОВ «Демір Ріел Естейт Інвестмент Лімітед» та ОСОБА_2 зобов'язані солідарно сплатити Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ суму в розмірі 5 200 000 доларів США і проценти у розмірі 5% річних від цієї суми, починаючи з 26.02.2007 р. і до моменту сплати, а також суму в розмірі 5 200 швейцарських франків (як його внесок до реєстраційного збору), 138 000 швейцарських франків (як його внесок до гонорару і витрат Арбітражного суду і адміністративних витрат), 250 634,85 швейцарських франків і 90 510,50 євро (як його внесок до витрат позивача на юридичне представництво і допомогу, витрати на проїзд, витрати експертів і свідків, витрати на переклад).

17.07.2012 р. Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ направив відповідачам вимогу про виконання зазначеного рішення.

15.08.2012 представник ОСОБА_2 на зазначену вимогу надав відповідь, з якої убачається, що боржник відмовляється її виконувати.

27.09.2012 р. позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про визнання та звернення до виконання рішення іноземного арбітражного суду.

22.10.2012 р. представник Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідач відмовляється виконувати рішення іноземного арбітражного суду, а тому існує реальна загроза його невиконання внаслідок вчинення дій щодо відчуження боржником належного йому майна та коштів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2012 р. в задоволенні заяви Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ про вжиття заходів забезпечення позову, відмовлено.

15.11.2012 р. представник ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи.

23.11.2012 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір дарування квартири, відповідно до якого ОСОБА_2 подарував, а його син ОСОБА_3 прийняв в дар 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

04.12.2012 р. ухвалою Печерського районного суду м. Києва заяву представника Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_2 відчуження належної йому 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, частки в статутному капіталі акціонерного товариства закритого типу «К.С.К.», адреса: м. Київ, Печерський узвіз, 2\12, код ЄДРПОУ 24724346.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2012 р. клопотання Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ задоволено.

Ухвалено визнати та звернути до виконання на території України остаточне рішення Арбітражного суду при Торговій палаті в м. Женева від 04.05.2012 р. в частині, що стосується ОСОБА_2 та видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ 5 200 000 доларів США суми основної заборгованості, що відповідно до курсу Національного банку України становить 41 563 600,00 грн., та про стягнення суми процентів у розмірі 5% річних від суми 5 200 000 доларів США, починаючи з 26.02.2007 р. і до моменту сплати, а також 393 834, 85 швейцарських франків, що становить 3 395 896,13 грн., з них 5200 швейцарських франків - внесок до реєстраційного збору, 138 000 швейцарських франків - внесок до гонорару і витрат Арбітражного суду та адміністративних витрат, 250 634,85 швейцарських франків та 90 510,50 євро - витрати позивача на юридичне представництво і допомогу, витрати на проїзд, витрати експертів і свідків, витрати на переклад.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ, суд першої інстанції виходив з недоведеності тверджень позивача про те, що договір дарування частини квартири був укладений без наміру створення реальних правових наслідків, а лише з метою протиправного уникнення цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення за рахунок відчуження квартири суми коштів на користь Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ на виконання рішення іноземного арбітражного суду.

Крім того, суд послався на те, що після укладення договору дарування відповідач ОСОБА_3 зареєструвався та проживає у спірній квартирі, що свідчить про фактичне прийняття обдарованим майна, а тому оспорюваний правочин не може бути визнаний фіктивним.

З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Оспорюваний правочин був укладений в період перебування у провадженні суду клопотання Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ про визнання та звернення до виконання рішенням іноземного арбітражного суду, за яким з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто значну суму коштів, та після звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на частину квартириАДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2 іншого житлового приміщення у власності не має, належну йому частину квартири безоплатно відчужив на користь сина.

У березні 2013 р. він через свого представника звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених за ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2012 р., що підтверджує доводи представника Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ про те, що саме ОСОБА_2 є фактичним володільцем та користувачем спірної 1/3 частини квартири, а не його син ОСОБА_3

Оцінюючи зазначені докази у їх сукупності, колегія судді вважає обґрунтованими доводи представника Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ про те, що спірний правочин був укладений без наміру створення реальних правових наслідків для сторін договору, а лише з метою уникнення відповідачем ОСОБА_2 обов'язку повернення коштів позивачеві Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ за рішенням іноземного арбітражного суду.

Сама по собі державна реєстрація ОСОБА_3 своєї власності та реєстрація його місця проживання у квартирі АДРЕСА_1, не свідчить про те, що предмет договору дарування фактично перейшов в користування та володіння ОСОБА_3 Суд першої інстанції правильно вказав, що зазначені обставини є непрямим доказом, однак не взявши до уваги доводи представника позивача та надані ним докази у їх сукупності, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору фіктивним.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Європоліс CiI Омікрон Холдінг ГмбХ задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати недійсним договір дарування частини квартири АДРЕСА_1, укладений 23.11.2012 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований у реєстрі №9090.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності за договором дарування частини квартири від 23 листопада 2012 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований у реєстрі №9090.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: