Постанова

від 26.06.2009 по справі 2а-1005/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ   ОКРУЖНИЙ  

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 червня

2009 року                                                

Справа №2а-1005/09/1370

11  год. 29 

хв.                                                           

м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний

суд у складі:

головуючого-судді                                  Карп'як

О.О.                                                     

при секретарі судового

засідання       Занов'як О.П.

за участю   представників сторін:

прокурор - не з'явився

від

позивача - ОСОБА_1

(довіреність від 22.10.2008 року №3876/06-12)

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому

засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом  Прокурора Перемишлянського району в інтересах

держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі

Львівської області до Приватної агрофірми ім. І. Франка про  стягнення боргу в розмірі 3125,50 грн., -

в

с т а н о в и в :

Прокурор

Перемишлянського району звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах

держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі

Львівської області до Приватної агрофірми ім. І. Франка про  стягнення боргу в розмірі 3125,50 грн.

Ухвалою від

30 січня 2009 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги

мотивовані тим, що відповідач являється страхувальником відповідно до Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно статей

17, 20 цього Закону, відповідач зобов'язаний сплатити нараховані страхові

внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення звітного

періоду. Згідно поданих відповідачем розрахунків сум страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за

період з серпня по грудень 2008 року, сума недоїмки становить 2992,60 грн. Крім

того, позивачем нараховані фінансові санкції у розмірі 90,02 грн. та пені -

42,88  грн. на підставі рішення №290 від

12.11.2008 року. Відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування», вказані суми є недоїмкою. Право звернення до

суду виникло в позивача на підставі статті 106 цього Закону.

Представник

позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

Відповідач

явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоч був

належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що

підтверджується розпискою, причин неприбуття не повідомив, заперечень на позов

не подав.

Суд

розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів.

Постанова в

повному обсязі складена  01 липня  2009 року.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні

у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що позов підлягає

до задоволення з таких підстав.

Згідно зі

статтею 5 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон

№1058-IV), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, він регулює відносини, що

виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці

правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що

йому не суперечить.   

Пунктом 1

ст. 11 Закону N 1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному

пенсійному страхуванню підлягають особи, які 

працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених

відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності

та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших

відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях

громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб

(включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,

які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок,

фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент)

на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах,

передбачених законодавством.

Згідно з ст.

14 Закону N 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці та підприємства,

установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну

плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу , та які відповідно до ч. 1

ст. 15 цього Закону є платниками страхових внесків.

Приватна

агрофірма ім. І. Франка є страхувальником, платником страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно ст.ст. 14, 15 Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.п.

4, 6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування», страхувальник зобов'язаний: 

подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в

порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати

і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески .

Постановою

Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 "Про затвердження

Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими

особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до

Пенсійного фонду України" із змінами та доповненнями,  зокрема п.11.11 Інструкції, встановлено

подання страхувальником розрахунків сум страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за  формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції

та формою згідно з додатком 34 цієї Інструкції.

Частиною 6

статті 20 Закону N 1058-IV встановлено, що с трахувальники зобов'язані

сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,

не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

В силу ч.2

ст.106 Закону N 1058-IV, с уми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або

не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в

тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,

передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою

заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з

нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

В матеріалах

справи наявні розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування за  серпень 2008

року (рядок 8 форми 23 -471,97 грн.), за вересень 2008 року (рядок 8 форми 23

-1195,74 грн.), за листопад 2008 року (рядок 8 форми 23 - 949,17 грн.), за

грудень 2008 року (рядок 8 форми 23 - 375,71 грн.), відповідно до яких

платником нараховані страхові внески за вказаний період всього на суму 2992,60

грн.

У зв'язку з

несплатою вказаних сум боргу позивачем надсилалась відповідачу вимога про

сплату боргу, а саме: №Ю-61/42 від 03.12.2008 року на суму 6879,88 грн.

 Як вбачається з наявної в матеріалах справи

копії повідомлення про вручення поштового відправлення №5308948, вказану вимогу

відповідач отримав 12.12.2008 року.

За

несвоєчасну сплату відповідачем страхових внесків  на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачем прийнято

Рішення №290 від 12.11.2008 року про застосування фінансових санкцій в розмірі

90,02 грн. та нарахування пені в розмірі 42,88 грн.(копія рішення є в

матеріалах справи). Вказане рішення відповідач отримав 18.11.2008 року, що

підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №302923.

Відповідно

до п.2 ч.9 статті 106 Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до

страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або

несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових

внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними

органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки

платежу понад 90 календарних днів - у розмірі 50 відсотків зазначених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і

фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум

коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно

ч.ч.13, 17 ст.106 Закону, начальники управління Пенсійного фонду в районах у

містах, виносять рішення про нарахування пені та накладення штрафів,

передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, які протягом трьох робочих днів із

дня їх винесення надсилаються страхувальнику. Суми пені та штрафів,

передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником

протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

На час

розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед

позивачем.

Отже, станом

на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить:

борг в розмірі 2992,60 грн., фінансові санкції в розмірі 90,02 грн., пеня в

розмірі 42,88  грн. Всього сума боргу

становить 3125,50 грн.

Відповідно

до ч.14 ст.106 Закону, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або

накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є

виконавчим документом. Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за

порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових

внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Згідно ч.3

ст.106 Закону  N 1058-IV ,  орган Пенсійного фонду також має право

звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У

разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до

господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання

спорів не застосовуються.

Відповідно

до ч.15 ст. 106 Закону, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів

не застосовується.

Згідно ч.12

ст.20 Закону N 1058-IV,  страхові внески

підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових

внесків.  

За наведених

обставин, суд вважає, що позов є підставний та обґрунтований, а тому підлягає

до задоволення.

Щодо судових

витрат, то у відповідності до вимог частин 2,4 статті 94 Кодексу

адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, з

відповідача не належить стягувати.

Керуючись

ст. ст. 20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування»,  ст. ст.  71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167  Кодексу адміністративного судочинства

України,  суд, -

П

О С Т А Н О В И В :

1.   Адміністративний позов задоволити повністю.

2.   Стягнути з Приватної агрофірми ім. І.Франка

(юридична адреса: Львівська область, Перемишлянський район, с. Стрілки; р/р

260040417102001 ЛРУ АТ «Індекс - Банк», МФО 325752, ЄДРПОУ 03760272)  на користь Управління Пенсійного фонду

України у Перемишлянському районі Львівської області (юридична адреса:Львівська

область, м. Перемишляни, вул..Галицька, 79; р/р 25604301206 Перемишлянське ВОБ

№6330, МФО 385220, ЄДРПОУ 22367712) суму заборгованості  в розмірі 3125 (три тисячі сто двадцять

п'ять) гривень 50 коп.

Сторони та

інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у

справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи

обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої

інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС

України.

Про

апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції

викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про

апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до

адміністративного суду апеляційної 

інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове

рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає,

до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне

оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня

її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.  

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо подано

заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після

закінчення цього строку.

У разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після апеляційного розгляду справи.

Якщо строк

апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не

набрала законної сили.

Суддя - підпис, з оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                  Карп'як

О.О.