Постанова

від 02.07.2014 по справі 810/2660/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2014 року № 810/2660/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання - Пшику Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Захист» до державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Захист» звернулось до суду з позовом до ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.10.2013 № 0001482201/425.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим і протиправним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «Захист» перебуває на податковому обліку в ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Податковим органом проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Захист» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 38123927) за період з 01.07.2012 по 30.09.2012.

За наслідками перевірки складено Акт від 06.09.2013 № 261/2201/31394403, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, 200.1 ст. 200, п.201.6, п.201.7, п.201.8 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у перевіряємий періоді на загальну суму 16 879,00 грн., у т.ч. за липень 2012 року - 4 043,00 грн., за серпень 2012 року - 5 644,00 грн., за вересень 2012 року - 7 192,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, ТОВ «Захист» подано заперечення № 91 від 01.10.2013.

За результатами розгляду заперечень висновки перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення рішення від 08.10.2013 №0001482201.

За наслідками адміністративного оскарження ТОВ «Захист» податкове повідомлення рішення залишено без змін.

Вважаючи висновки ДПІ у Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як встановлено судом, у перевіряємий період «Захист» мало господарські відносини з ПП «Унісон Дизайн», які здійснювались на підставі Договору від 26.07.2012 № 48/07.

Згідно даного договору Генпідрядник (ТОВ «Захист») доручає, а Субпідрядник (ПП «Унісон Дизайн») власними силами і засобами з використанням власних матеріалів, власними механізмами, в обумовлений Сторонами у Договорі строк виконати: 1) монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання; 2) монтаж автоматизації і контрольно-вимірюваних приладів; 3) монтаж автоматичної пожежної сигналізації; 4) монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем, споруд, приладів і засобів на об'єкті: адміністративні та виробничі приміщення ТОВ «СНС ЛТД», що знаходяться адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, 9-Б.

Як стверджує позивач, за результатами фінансово-господарських взаємовідносини з ПП «Унісон Дизайн» останнім було надані монтажні послуги.

Фінансово-господарські відносини оформлені наступними податковими накладними: від 27.07.2012 № 690 на суму 24 260,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4043,33 грн., від 28.08.2012 № 908 на суму 33 865,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5644,17 грн., від 28.09.2012 № 660 на суму 43 150,00 грн. у т.ч. ПДВ - 7191,67 грн., всього на загальну суму 101 275,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16 879,17 грн.

На підставі вказаних документів позивачем було сформовано дані податкової звітності та віднесено вказану суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

У той же час, зі змісту акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 2341/22-20/34795572 податковим органом встановлено, що ПП «Унісон Дизайн» не має відповідних трудових ресурсів та матеріальної бази для надання послуг та виконання робіт, які були предметом господарських взаємовідносин з ТОВ «Захист».

Крім того, проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності встановлено відсутність у ПП «Унісон Дизайн» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства за період з 01.07.2012 по 31.07.2012.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було дотримано вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат, а отже, і правомірності відображення їх у податковій звітності, оскільки первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з його контрагентами, не можуть вважатись належними доказами у справі, зважаючи на той факт, що первинні документи від імені контрагента позивача підписані особою, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, що знайшло своє підтвердження допустимими доказами у справі.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 05.03.2012 у справі № 21-421а11, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, згідно якої колегія суддів зазначила, що підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, що засвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Крім того, ПП «Унісон Дизайн» не було надано до перевірки підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, в т.ч.: головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681«Розрахунки по авансам отриманим», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладні, актів виконаних робіт, тощо.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Також, як встановлено судом, на розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у складі перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, уродженця с. Жеревці Лучинського району Луганської області, неодруженого, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (справа № 308/8461/13-к).

Згідно мотивувальної частини вироку від 12.06.2013 судом встановлено, зокрема, наступне.

ОСОБА_1 14.06.2012 з корисливих мотивів, з метою приховування злочинної діяльності, направленої на здійснення імітації фінансово-господарської діяльності, перебуваючи в попередній змові з іншими невстановленими слідством особами (матеріали відносно виділенні для додаткової перевірки), вчинив фіктивне підприємництво, тобто своїми вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 205 КК України.

Вказані дії ОСОБА_1 дали можливість у повному обсязі реалізувати мету, спрямовану на прикриття незаконної господарської діяльності, що призвело до порушення Законів України та Господарського кодексу України.

Так, ОСОБА_1, перебуваючи в попередній змові з іншими невстановленими слідством особами, діючи умисно, з метою прикриття незаконної діяльності, придбав 07.06.2010 у попередніх власників гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ТОВ «Техно» (ЄДРПОУ 30963581) без мети здійснення фінансово-господарських діяльності.

Як встановлено досудовим слідством, гр. ОСОБА_1, у середині червня 2012 року, перебуваючи з невстановленими слідством особами поблизу станції метро «Контрактова площа», що в м. Києві, надав їм копію свого паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, необхідні для складання реєстраційних документів підприємства, усвідомлюючи те, що перереєстрація ТОВ «Техно» проводиться для прикриття незаконної діяльності, затвердив своїм підписом протокол зборів учасників ТОВ «Техно» №1/2012 від 07.06.2010 згідно якого гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виведено зі складу засновників та прийнято рішення про обрання нового засновника та директора яким став ОСОБА_1, та протокол учасника ТОВ «Техно» №2/2012 від 07.06.2012 згідно якого та на підставі довіреності №1 від 07.06.2012, ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_4 бути представником ТОВ «Техно» в усіх державних та недержавних органах та установах України та здійснювати усі необхідні заходи щодо перереєстрації підприємства.

НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 22.03.2013 проведено почеркознавчу експертизу установчо-реєстраційних документів ТОВ «Техно», якою встановлено, що підписи в заяві до ДПІ у м. Ужгороді від 14.06.2012, довіреності яка видана ОСОБА_4 № 1 від 07.06.2012, копіях сторінок паспорту на прізвище ОСОБА_1, протокол зборів учасників ТОВ «Техно» №1/2012 від 07.06.2010, протокол учасника ТОВ «Техно» №2/2012 від 07.06.2012 виконані гр. ОСОБА_5

Підписання ОСОБА_1 реєстраційних документів ТОВ «Техно» дало змогу іншим невстановленим слідством особам здійснити перереєстрацію вказаного підприємства в державних установах.

У подальшому невстановлені слідством особи, використовуючи реєстраційні документи ТОВ «Техно» прийняли участь в схемі, яка полягала у незаконному формуванні податкового кредиту по ПДВ підприємствам - «вигодо набувачам», платникам ПДВ з реального сектору економіки, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей через ланцюг «транзитних» та «фіктивних» підприємств, а саме: ТОВ «Транспорт-експрес» (код ЄДРПОУ: 35745362, м. Київ, вул. Артема,21), сума податкового кредиту з ПДВ - 751 128,15 грн., ПП «Унісон дизайн» (код ЄДРПОУ: 34795572, м. Київ, вул. Артема, 37/41), сума податкового кредиту з ПДВ - 2 917 933,15 грн., ТОВ «СВН-Антарекс» (код ЄДРПОУ: 36124253, м. Київ, вул. Артема,21), сума податкового кредиту з ПДВ - 3 003 538,08 грн., ТОВ «Трейдтех» (код ЄДРПОУ: 38123948, м. Київ, вул. Мельникова, 81/20 ), сума податкового кредиту з ПДВ - 3 003 538,08 грн., ТОВ «ТК «Смарт» (код ЄДРПОУ 33751018, м. Київ, вул. Артема, 21) сума податкового кредиту з ПДВ - 5 654 000,00 грн., ТОВ «Соло-25» (код ЄДРПОУ 30399950, м. Київ, вул. Павла Пестеля, 11) сума податкового кредиту з ПДВ - 3 455 000,00 грн. які фактично фінансово-господарської діяльності не здійснювали.

З викладеного слідує, що у ПП «Унісон дизайн» не мало відповідних трудових ресурсів та матеріальної бази для надання послуг та виконання робіт, які були предметом господарських взаємовідносин з позивачем, а формування податкового кредиту з податку на додану вартість даним підприємством відбувалось з порушенням закону.

Крім того суд зазначає наступне.

Належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочинну ще не підтверджує його виконання. Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Для об'єктивності даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися між собою, а те, що вони вчинили, тобто, не зміст зобов'язання, а його фактичне виконання.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведено непричетність ПП «Унісон Дизайн» до здійснення вказаних господарських операцій, суд вважає, що надані до матеріалів справи первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні) всупереч вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не відображають реального змісту господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Тому за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально вірно складених, але недостовірних документів, або сплати грошових коштів.

Наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг та товарів належними первинними документами та їх зв'язок із його господарською діяльністю, віднесення сум сплачених за вказаними правочинами до валових витрат, а сум податку на додану вартість з вартості таких послуг (товарів) - до податкового кредиту, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків податкового органу та правомірність прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого рішення. Водночас, докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача та доказами, наявними в матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Як встановлено судом, розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 25 318,50 грн., відповідно, ставка судового збору становить 1 827,00 грн., у зв'язку з чим позивачем сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн. (квитанція від 30.04.2014 № 13505.571.1).

З урахуванням викладеного, решта суми судового збору у розмірі 1 644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Захист» (ідентифікаційний код 31394403) на користь Державного бюджету України кошти у сумі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 липня 2014 р.