Постанова

від 09.09.2014 по справі 804/11982/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

0 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 р. Справа № 804/11982/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до ТОВ «Українська паливно-ресурсна компанія» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Дніпродзержинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом до ТОВ «Українська паливно-ресурсна компанія» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати з юридичних осіб в сумі 12 838,38 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 12 838,38 грн. за березень - липень 2014р., що самостійно визначені відповідачем у відповідній податковій декларації за 2014р. В судове засідання представник позивача направив до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, ТОВ «Українська паливно-ресурсна компанія», правом участі в судовому засідання не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.23), причини неявки відповідач не повідомив, заперечення проти позову не надав.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 34683693.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до позивача подана податкова декларація з плати за землю за 2014 р., щомісячний розмір податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності за якою дорівнює 2 139,89 грн. (а.с.11-13).

Відповідно п.287.3. ст.287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Даними облікової картки платника податків - відповідача підтверджується, що податкові зобов'язання щодо плати за землю, термін сплати яких настав 02.03.14, 30.03.14, 30.04.14, 30.05.14, 30.06.14, 30.07.14, відповідачем не здійснена.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджені суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача направлена податкова вимога від 05.03.14 №274-04 на суму 2 139,21 грн. (а.с.10). Відповідно до пп. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідачем не надано до суду доказів сплати суми податкового боргу в розмірі 12 838,38 грн. Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання податкової вимоги в передбаченому ст. 60 ПК України порядку, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з пп.20.1.34. п.20.1 ст.20 ПКУ контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями п. 95.1 ст. 95 ПКУ визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд зазначає, що позивач у прохальній частині позову просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у сумі 12 838,38 грн. Пунктом 95.4. ст. 95 ПКУ визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вищевказаною нормою законодавства визначено право податкового органу на підставі рішення суду стягувати кошти у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить боржнику у випадку відсутності коштів на рахунках у банках обслуговуючого такого платника податків. Крім того, стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у постанові «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» від 29.12.10 №1244, та не потребує додатково рішення суду.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити шляхом стягнення з відповідача 12 838,38 грн. з орендної плати за землю з рахунків в установах банку, обслуговуючого такого платника податків.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська паливно-ресурсна компанія» (код ЄДРПОУ 34683693) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська паливно-ресурсна компанія», на суму податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 12 838,38 грн. (дванадцять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 38 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев