Постанова

від 23.09.2014 по справі 807/2273/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2273/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Куля Т.Т.

за участю:

позивача: Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі, представник - Секерня О.В.;

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Верховина", представник - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 4770,51 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та просила суд їх задовольнити, зазначивши наступне. Відповідач був зареєстрований, як юридична особа, відомості щодо нього включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Також, відповідач зареєстрований позивачем, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та платник страхових внесків. Відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідачем не сплачено позивачеві заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 4770,51 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач 15.03.2000 року був зареєстрований, як юридична особа та відомості щодо нього включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.16). Відповідач є правонаступником КСГП "Верховина", що підтверджується Установчим договором (а.с. 6-11).

Відповідач був зареєстрований позивачем як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), а з 01.01.2004 року, також як платник страхових внесків відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон України № 1058).

Пенсію за віком на пільгових умовах було призначено громадянинові, який працював трактористом-машиністом на КСГП "Верховина", правонаступником якого є відповідач, а саме: ОСОБА_2, відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". ОСОБА_2 був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві в період з січня 1976 року по травень 1977 року, з травня 1979 року по листопад 1992 року та з листопада 1992 року по грудень 1999 року, відтак стаж роботи трактористом-машиністом у виробництві сільськогосподарської продукції складає 21 рік та 12 днів, що дає право на пільгову пенсію.

Підставою призначення пенсії за віком на пільгових умовах є те, що вище вказаний громадянин працював на відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 13), розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (а.с. 18, 21, 22), протоколом призначення пенсій (а.с. 12), довідкою про трудовий стаж (а.с. 14).

Відповідно до п. "в" ст. 13 "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закон України № 400/97-ВР для платників збору об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

У відповідності до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731)при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058, зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно до п.6 п.п.6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкції №21-1) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму, зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким відповідно до п. 6 п.п. 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум відшкодування на поточний рік визначається щорічно.

У відповідності до п.6 п.п.6.9 Інструкції №21-1 не сплачені та (або) несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм чинного законодавства. Даною Інструкцією передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформатизації України №166 від 22.07.2004 року становлять для міста 0,79 %, для села 1,56%.

Позивачем було проведено виплату пільгових пенсій та витрат на їх доставку за період з квітня 2014 року по червень 2014 року на загальну суму 4770,51 грн.

Відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачеві сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - в розмірі 4770,51 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" (с. Турички, буд. 34, Перечинський район, Закарпатська область, 89215, код ЄДРПОУ 03748118) на користь Управління Пенсійного фонду України у Перечинському районі заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 4770,51 (чотири тисячі сімсот сімдесят гривень п'ятдесят одну копійку) грн.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Шешеня О.М.

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 23 вересня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 вересня 2014 року.